МЕНЮ

Шукав мети і прорубував шляхи

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів. Фото авторки.
14 грудня, 2019 - 20:00
У Львові представили творчість Корнила Устияновича (1839 – 1903)

Український маляр, представник класицизму й академізму в Галичині, письменник і публіцист… Саме так згадували Корнила Устияновича у Національному музеї  ім. Андрея Шептицького, де учора відкрили виставку з нагоди 180-річчя миcтця.

У показі – понад сімдесят малярських і графічних творів художника, і це колективний показ, бо експонати – зі збірок Національного музею у Львові, також – Музею мистецтв Прикарпаття, Івано-Франківського краєзнавчого музею, Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського (м. Коломия), Денисівського краєзнавчого музею (Тернопільська область), церков Преображення Господнього у Львові та Святого Архістратига Михаїла зі села Саджава, що в Івано-Франківській області,  а також з приватної збірки (полотно «Бойко на тлі гір»).

Твори Устияновича доповнюють дібрані за тематикою картини його сучасників – «Портрет Тараса Шевченка» (1853) Броніслава Залєського, «Портрет дружини в гуцульському вбранні» (1884) й «Гуцул з Липовиці» (1884) Теофіла Копистинського з колекції Львівської наукової бібліотеки України ім. Василя Стефаника й «Богородиця з Дитям» (1892) Юліана Панькевича.

Куратор показу – завідувачка відділу «Українське мистецтво XIX – початку XX ст.» НМЛ Оксана Жеплинська.

«Кожного року 13 грудня, а це день, який ми вважаємо днем народження музею, готуємо нашу фондову виставку», – зазначив на відкритті експозиції генеральний директор Національного музею у Львові Ігор Кожан. І додав, що експозиція покликана глибше ознайомити з багатогранною діяльністю Корнила Устияновича як художника, що працював у різних видах і жанрах образотворчого мистецтва, з його новаторськими пошуками й починаннями у національному мистецтві. «Також важливо, що в межах цього проєкту вперше широко представлене церковне малярство, а це – одна з важливих сторінок творчості Устияновича», – сказав Ігор Кожан.

На відкритті виставки ішлося й про те, що Устиянович був різнопланово  обдарованою людиною. Проявив себе не тільки як художник-монументаліст і живописець різних жанрів, графік-ілюстратор і карикатурист, а й як письменник, поет, драматург, публіцист, гуморист та громадський діяч. Проте найціннішою є діяльність Устияновича в галузі образотворчого мистецтва – саме тут найповніше виявився його талант, саме тут його найбільші заслуги в розвиткові української культури.

Принагідно варто додати, що, анонсуючи виставку, її організатори цитували й відомого критика мистецтва, історика й архівара Миколу Голубця, який 1917 року так писав про Устияновича: «Те, що з першого погляду вдаряє нас в постаті Устияновича, се – многосторонність його талану. Тільки може не була се всесторонність Ліонардо да Вінчі, а більше нагадує нашого Франка, що кидав ся там, де того вимагала потреба, робив те, що ще не було зроблене. Устиянович писав поезії, драми, фейлєтони й статті на суспільні теми, працював над конструкциєю літаків, різьбив, був бесідником і декламатором, але перше всього був і почував себе малярем. І коли б він посьвятив усю свою енергію і талан в тому напрямі, був би випередив українське малярство на десятки, коли не сотні літ… Становище Устияновича в історії нашого мистецтва в Галичині, се становище першого артиста, що шукав мети і прорубував шляхи, сам творив і вчив суспільність розуміти мистецтво…». Центральний експонат виставки «Корнило Устиянович. Художник українського відродження в Галичині» – полотно «Мойсей» (1887). Його організатори показу позичили в Преображенській церкві, що на вул. Краківській, 21. За словами кураторки виставки, Устиянович працював над цим твором вісім місяців у Відні. «Художник був запалений ідеєю створити такий образ, який би був перехідним, зворотним пунктом взагалі в історії українського мистецтва в Галичині, – говорить Оксана Жеплинська. – Мойсей на його полотні представлений не просто як пророк – як провідник кожної нації». Науковиця зазначає, що і себе Устиянович вважав провідником нації. І недаремно. Бо саме він у другій половині XIX століття поклав початок відродженню національного мистецтва в Галичині.

Не менш вразить відвідувачів і полотно «Христос перед Пилатом». «Свідомий свого покликання, Корнило Устиянович розумів потребу розв’язання проблеми духовного проводу українців, яка назріла в галицькому суспільстві. Тому образи Христа і образи Христа і старозавітного пророка Мойсея стали центральними в усій спадщині художника. Тут Устиянович порушив цілком нову тему стосунків митця і тодішньої громадськості, яка ще не була готова до сприйняття мистецтва, – зазначено в анотації до полотна. – «У творі «Христос  перед Пилатом» художник не наслідує загальноприйнятої традиції зображувати Христа, а демонструє своє розуміння образу. В листі до «Gazety Narodowej» у серпні 1880 року він пояснив, що намагався створити образ Христа як «потужного руйнівника старої церкви», «творця нової релігії і нової ери».

Виставка «Корнило Устиянович. Художник українського відродження в Галичині» інтерактивна. Оцифровано документальні матеріали, зокрема – записники, де художник робив ескізи, записував вірші і не тільки. Інформація подана в планшетах, отож всі охочі можуть посторінково ознайомитися з нотатками художника.  

Є на електронному пристрої й зображення іконостасу з церкви Архістратига Михаїла (село Саджава, що в Богородчанському районі на Івано-Франківщині), тобто є можливість подивитися, як він виглядає у храмі, а із супровідного тексту детальніше дізнатися про самі пам’ятки.

Доробок Корнила Устияновича у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20) встигнуть оглянути всі охочі – показ чинний до 23 лютого вже Нового, 2020, року.

І налаштуйтеся на тривалу екскурсію – показ масштабний, і це п’ять залів. Крім того, всі експонати мають докладний текстовий супровід.

Респект організаторам показу!