МЕНЮ

«Схіd ОПЕRА» – сучасний бренд Харкова

Леся ОЛІЙНИК, музикознавець, Харків — Київ
27 листопада, 2018 - 16:20
Про сміливий і креативний проект творчої молоді

У Харкові амбітні молоді митці створили сучасний центр розвитку музичного театру Східної України. Задля цього цьогоріч Харківський національний академічний оперний театр ім. М.Лисенка започаткував молодіжний музичний хаб «Схіd ОПЕRА» — мережу для проведення театральних конкурсів, резиденцій і фестивалів. Однією з перших ініціатив Центру став творчий конкурс для молодих українських композиторів, який був підтриманий і фінансований Українським культурним фондом.

Метою «Схіd ОПЕRА» є також популяризація національних зразків музичного театру. Для свого першого театрального продукту молоді постановники обрали твір, що належить двом видатним харків’янам — класику Григорію Квітці-Основ’яненку, якому виповнилося 240 років від дня народження, та сучасному композитору Віталію Губаренку — автору надзвичайно яскравої лірико-комічної опери «Сват мимоволі», створеної за класичним зразком української літератури «Шельменко-денщик».

Комедія Квітки-Основ’яненка в Харківському драматичному театрі ім. Т. Шевченка пройшла понад дві тисячі разів! Написана ще 1835 року, і нині не втрачає своїх барв, гостроти дотепів, свіжості почуттів. Майже через півтора століття великий майстер музичного театру Віталій Губаренко вивів персонажі комедії на оперну сцену і відтворив неповторний колорит тодішнього малоросійського середовища вражаюче винахідливими засобами оркестру та вокальних партій.

Автор «Шельменка-денщика» та автор «Свата мимоволі» є яскравими представниками духовного середовища Харкова, звісно, різних мистецьких епох. Народжені та зрощені в місті великих традицій, обидва напрочуд тонко відчували атмосферу слобожанської культури. Глузування письменника над «московською поведенцією» провінційного дворянства композитор озвучив м’яким сарказмом і веселою іронією, а сердечна симпатія Квітки-Основ’яненка до простого люду пульсує в теплих фольклорних інтонаціях та ліричних мелодіях опери.

Молоді постановники дуже точно відчули необхідність повернути на театральну сцену оперного «Шельменка-денщика». (Лібрето склала відомий музикознавець, дружина композитора Марина Черкашина-Губаренко). Адже в 1985 році опера Губаренка успішно ставилася ще в старому приміщенні Харківського оперного театру. (До речі, нині ця будівля реставрується як філармонія з сучасним концертним залом — втричі більшим, ніж його колега в Києві!). Тоді це була добре зрежисована вистава — з яскравими артистами, чудовим оркестром та пишними декораціями в стилі «а la еклектика» ампіра і українського села.

Творча молодь сьогоднішнього Харкова прочитала і почула оперного «Шельменка» по-своєму, в сучасному для неї сприйнятті. Постановники закцентували насамперед її гротескні інтонації та посилили контраст між пафосом «на московський лад» провінційної «знаті» і непідробною щирістю простого (пересічного) люду.

Режисер вистави — випускниця Харківського національного медичного університету та Харківського національного університету ім. І.Котляревського Ганна Лісова, сценограф і автор костюмів — випускниця Харківської академії дизайну і мистецтв Алія Байтенова побачили оперну виставу в мінімалістському стилі художнього знаку-символа. Символом-образом слобожанської провінції та її обивателів став шарж -плетений кошик, що нагадує пташине гніздо (головні персонажі — Шпак і Скворцов!). Усі комічні перипетії відбуваються в його просторі. Цей шаржований образ доповнюють смішні костюми в стилі бідермейєр-кринолін-сукня, мов плетений кошик, плетені гніздо-шляпи провінційних модниць й такі самі чоловічі циліндри місцевих поміщиків, меблі з лози і навіть віз-корзина з 15 гарбузами від колишніх наречених недолугому жениху Лопуцьковському. Надзвичайно дотепно виглядає пересувний тин з овалом у формі яйця (ще один натяк на гніздо), в якому з’являються («вилуплюються») по черзі парсуни головних персонажів, які співають свої провідні арії-портрети.

Чи не найбільш молодо виглядає опера Губаренка сценічними героями. Молоді актори-співаки навіть змушені «гримувати» свій вік під більш солідний — поміщики Шпак (Сергій Крижненко) та Опецьковський (Володимир Єфіменко), та й сам Шельменко (Володимир Козлов) виглядає незвично молодим і недосвідченим. Проте актори не можуть «загримувати» свій молодечий запал і енергію, які наповнюють виставу динамізмом та комедійним «драйвом». Особливо яскраві характеристики надали своїм персонажам Сергій Леденьов (зворушливо комічний Лопуцьковський), Вероніка Коваль (владна хазяйка «гнізда» Шпаків) і Юлія Антонова (юна самовпевнена міщаночка Пазінька). На їхньому тлі різким контрастом сприймається двірня Шпаків, яка бере участь у подіях, коментує тонаційним словником народної пісні. На такому контрасті пародії та щирої лірики інтерпретує оркестрову партитуру молодий диригент-постановник Сергій Горкуша. Втім, попри шаржовані, часом карикатурні образи, постановники створили спектакль у сонячних, теплих тонах, які передають глибоку симпатію творчої молоді до традицій і культури свого краю.  

Отже, постановка опери Віталія Губаренка «Сват мимоволі» справді є «першою ластівкою» молодіжного музичного театру Харкова, яка має стати його мистецькою візитівкою. А в наступних планах «Схіd ОПЕRА» — прем’єри нових творів українських композиторів Алли Загайкевич, Івана Тараненка, Анастасії Комлікової.