Про що думає «Пані з горностаєм»?

Як був створений перший психологічний портрет пензля Леонардо да Вінчі

Жіночий портрет «Пані з горностаєм» (італ. Dama con l’ermellino) Леонардо да Вінчі написав приблизно 1489—1490 рр.. На думку багатьох дослідників, зображує Чечилію Галлерані і написаний в період, коли вона була коханкою міланського герцога Людовіко Сфорца, а Леонардо був у герцога на службі.

«Пані з горностаєм» є одним із лише чотирьох жіночих портретів написаних Леонардо — разом з «Моною Лізою», «Портретом Джиневри де Бенчі» і «Прекрасною Ферроньєрою». Раніше знаходилася в Музеї Чорторийських (Краків, Польща) і згадувалася в путівнику музею як перший по-справжньому сучасний портрет. З 2017 року експонується в Національному музеї в Кракові.

Леонардо да Вінчі знав, як розбудити інтерес, вважає «Світ знань». Художник придумав багато, в тому числі — перший психологічний портрет. Він написав не тільки особу, а й її н внутрішній стан. Навіть переставши дивитися на пані , ми все одно про нього думаємо — і в цьому є головна сила цього легендарного портрету.

На картині зображена Чечилия Галлерани, кохана міланського герцога Людовіко Сфорца. На руках у дівчини не горностай, а тхір-альбінос, але сенс тут не в точності назв, а в розшифровці: латинською горностай називається «галі», що дуже близько до прізвища Галлерани. До того ж, тендітна дівчина змогла приборкати непокірного звіра так само, як приборкала норовливого герцога — Леонардо любив тонкі натяки.

Цікаво, що да Вінчі першим почав писати портрети в три чверті: до цього людей прийнято було малювати чітко у фас або профіль. Завдяки такій композиції риси пані тоншають, і виглядає вона особливо тонко, крихке і загадково.

Існують непрямі дані про знайомство Чечилії з Леонардо. Вона зустрілася з ним в замку Сфорца, як вважається, в 1489 році він почав писати її портрет. Вона запрошувала його на зустрічі міланських інтелектуалів, на яких обговорювалися філософія та інші науки, Чечилія особисто головувала на цих зустрічах.

Достовірна письмова історія картини «Пані з горностаєм» простежується з кінця XVIII століття. Приблизно в 1798 році полотно було привезене з Італії до Кракова майбутнім російським міністром закордонних справ, князем Адамом Чарторийським. Його мати Ізабелла Чарторийська, якій він подарував полотно, помістила картину до музею, заснованого нею у своєму маєтку Пулави в 1802 році.

Під час Польського повстання 1830 року майно Чарторийських було конфісковане Російською імперією, але Чарторийський відіслав картину до Парижу і вона перебувала в готелі Лямбер, де жив князь і розміщувалась його колекції. Онук Ізабелли Владислав, рятуючись від франко-прусської війни, покинув Францію і повернув зібрання до Польщі в 1876 році. В Кракові він відкрив Музей Чарторийських, частиною якого стала картина. Судячи з усього, ідентифікація авторства Леонардо сталася досить пізно — в каталогах його робіт XIX століття вона не згадується, а відомий за письмовими джерелами портрет Чечилії вважається втраченим. Картина була доступною для експертів вже в Парижі. Її репродукція вперше була опублікована в 1889 році німецьким істориком мистецтва Мюллером-Вальді. Як портрет Чечилії Галлерані її ідентифікував Ян Болож-Антоневич в 1900 році.

Під час Першої світової війни картина для безпеки була відіслана в Дрезденську галерею. Незадовго до початку Другої світової війни вона знову була захована, але у вересні 1939 року потрапила до рук нацистів.

Після окупації Польщі Німеччиною в 1939 році картина була вивезена з метою відправлення до Музею Гітлера в Лінці і поміщена в берлінський Музей кайзера Фрідріха (нині Музей Боде). В 1940 році генерал-губернатор Польщі Ганс Франк наказав повернути її до своєї резиденції в Кракові. Наприкінці війни вона була виявлена польсько-американською комісією в будинку Франка в Баварії і в 1946 році повернута до Польщі. Картина є єдиним твором да Вінчі на території Польщі й становить предмет національної гордості.

Про що думає «Пані з горностаєм»?

Про що думає «Пані з горностаєм»?

Як був створений перший психологічний портрет пензля Леонардо да Вінчі

Жіночий портрет «Пані з горностаєм» (італ. Dama con l’ermellino) Леонардо да Вінчі написав приблизно 1489—1490 рр.. На думку багатьох дослідників, зображує Чечилію Галлерані і написаний в період, коли вона була коханкою міланського герцога Людовіко Сфорца, а Леонардо був у герцога на службі.

«Пані з горностаєм» є одним із лише чотирьох жіночих портретів написаних Леонардо — разом з «Моною Лізою», «Портретом Джиневри де Бенчі» і «Прекрасною Ферроньєрою». Раніше знаходилася в Музеї Чорторийських (Краків, Польща) і згадувалася в путівнику музею як перший по-справжньому сучасний портрет. З 2017 року експонується в Національному музеї в Кракові.

Леонардо да Вінчі знав, як розбудити інтерес, вважає «Світ знань». Художник придумав багато, в тому числі — перший психологічний портрет. Він написав не тільки особу, а й її н внутрішній стан. Навіть переставши дивитися на пані , ми все одно про нього думаємо — і в цьому є головна сила цього легендарного портрету.

На картині зображена Чечилия Галлерани, кохана міланського герцога Людовіко Сфорца. На руках у дівчини не горностай, а тхір-альбінос, але сенс тут не в точності назв, а в розшифровці: латинською горностай називається «галі», що дуже близько до прізвища Галлерани. До того ж, тендітна дівчина змогла приборкати непокірного звіра так само, як приборкала норовливого герцога — Леонардо любив тонкі натяки.

Цікаво, що да Вінчі першим почав писати портрети в три чверті: до цього людей прийнято було малювати чітко у фас або профіль. Завдяки такій композиції риси пані тоншають, і виглядає вона особливо тонко, крихке і загадково.

Існують непрямі дані про знайомство Чечилії з Леонардо. Вона зустрілася з ним в замку Сфорца, як вважається, в 1489 році він почав писати її портрет. Вона запрошувала його на зустрічі міланських інтелектуалів, на яких обговорювалися філософія та інші науки, Чечилія особисто головувала на цих зустрічах.

Достовірна письмова історія картини «Пані з горностаєм» простежується з кінця XVIII століття. Приблизно в 1798 році полотно було привезене з Італії до Кракова майбутнім російським міністром закордонних справ, князем Адамом Чарторийським. Його мати Ізабелла Чарторийська, якій він подарував полотно, помістила картину до музею, заснованого нею у своєму маєтку Пулави в 1802 році.

Під час Польського повстання 1830 року майно Чарторийських було конфісковане Російською імперією, але Чарторийський відіслав картину до Парижу і вона перебувала в готелі Лямбер, де жив князь і розміщувалась його колекції. Онук Ізабелли Владислав, рятуючись від франко-прусської війни, покинув Францію і повернув зібрання до Польщі в 1876 році. В Кракові він відкрив Музей Чарторийських, частиною якого стала картина. Судячи з усього, ідентифікація авторства Леонардо сталася досить пізно — в каталогах його робіт XIX століття вона не згадується, а відомий за письмовими джерелами портрет Чечилії вважається втраченим. Картина була доступною для експертів вже в Парижі. Її репродукція вперше була опублікована в 1889 році німецьким істориком мистецтва Мюллером-Вальді. Як портрет Чечилії Галлерані її ідентифікував Ян Болож-Антоневич в 1900 році.

Під час Першої світової війни картина для безпеки була відіслана в Дрезденську галерею. Незадовго до початку Другої світової війни вона знову була захована, але у вересні 1939 року потрапила до рук нацистів.

Після окупації Польщі Німеччиною в 1939 році картина була вивезена з метою відправлення до Музею Гітлера в Лінці і поміщена в берлінський Музей кайзера Фрідріха (нині Музей Боде). В 1940 році генерал-губернатор Польщі Ганс Франк наказав повернути її до своєї резиденції в Кракові. Наприкінці війни вона була виявлена польсько-американською комісією в будинку Франка в Баварії і в 1946 році повернута до Польщі. Картина є єдиним твором да Вінчі на території Польщі й становить предмет національної гордості.