МЕНЮ

На часі – понятійне від’єднання України від Росії

Світлана БОЖКО, спеціально для газети «День
7 листопада, 2019 - 10:25
Про досвід і проблеми створення української енциклопедистики дискутували провідні науковці

У Києві відбулась наукова конференція «Енциклопедичний контент і виклики сучасного світу», організована державною науковою установою «Енциклопедичне видавництво».

Учасники обговорили принципи та критерії науково-інформаційного наповнення сучасних енциклопедій, естетику й етику енциклопедичного контенту, роль та значення для розвитку української енциклопедистики та інформаційної безпеки держави мультимедійного національного проекту «Велика українська енциклопедія».

«Підготовка і видання «Великої української енциклопедії» — великого амбітного проекту України — це справа не лише однієї державної установи «Енциклопедичне видавництво». Це справа честі для всієї наукової спільноти України і влади, — зазначив відкриваючи захід перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак. — Тому так важлива ця наукова конференція, на якій визначається шлях розвитку української енциклопедистики, закладаються партнерські відносини між різними науковими установами для спільної роботи над «ВУЕ».

Із доповідями на конференції виступили провідні фахівці наукових установ та закладів вищої освіти України. Учасники обмінялися досвідом створення галузевих енциклопедій, завдяки яким розвиваються термінологічні бази даних та енциклопедична систематизація сучасних знань у різних галузях науки, що своєю чергою сприяло переходу освітніх процесів вищої школи  від російської до української понятійно-термінологічної системи.

Зокрема, доктор технічних наук, професор НТУУ «Харківський політехнічний інститут» Володимир Білецький та доктор технічних наук, професор НТУУ «Київський політехнічний інститут» Геннадій Гайко презентували проект «Гірнича енциклопедія», який складається з двох фундаментальних енциклопедичних видань — «Гірничого енциклопедичного словника» і «Малої гірничої енциклопедії». За кількістю статей цей проект випереджає подібні видання слов’янськими мовами. Так, енциклопедичний словник містить 12 700 термінологічних та номенклатурних одиниць, частина з яких введено у мовний обіг вперше, а «Мала гірнича енциклопедія» — 17 350. Автори узагальнили й суттєво розвинули фахову українську мову, зокрема геологічну, географічну, екологічну, гірничо-технологічну і гірничо-технічну термінологію. Завдяки цим працям введено низку нових термінів, причому поповнення термінологічної лексики гірників разом з освоєнням готових лексем (українських та іншомовних) здійснювалося за допомогою творення нових слів на ґрунті словотвірних моделей сучасної української мови.

Продовжуючи дискусію щодо принципів та критеріїв науково-інформаційного наповнення сучасних енциклопедій, доктор історичних наук, професор Станіслав Кульчицький зауважив, що на першому місці має бути понятійне від’єднання України від Росії.

«Мало декларувати, як Кучма, що Україна це не Росія, — зазначив Станіслав Кульчицький. — Потрібна трудомістка робота, щоб цю декларацію втілювати в конкретні поняття. Йдеться передусім про Історію України, яка  і в дореволюційні, і в радянські часи була, так би мовити, приватизована російськими ученими. Йдеться про українську культуру та її творців, письменників та науковців-винахідників, які оголошувалися російськими. Йдеться про український літопис, ікони, вивезені з України, артефакти світового значення, які стали надбанням російських музеїв. Їх ми, звичайно, не повернемо, але знати про них треба. Не менш актуальним є завдання показати українську мову в її розвитку, проаналізувати походження слів, які перейшли  в російську мову і стали частиною її словникового складу. Тут повинні допомогти фахівці з Інституту української мови, які часто виступають тепер у ЗМІ з розповідями про формування української мови в епоху Середньовіччя. Тема, так би мовити «виповзання України з Росії», має ще одну площину. Потрібно показати присутність України в європейському, а після епохи великих  географічних відкриттів — і в євроатлантичному історичному просторі. Досі українські гуманітарії мало задумувалися над цією проблематикою, тим часом як вона існує і набуває все більше актуальності».

Також, на думку історика, невід’ємною частиною української дійсності є життя нашої діаспори в Північній Америці, Росії, Казахстані, Європі, Австралії, а також діяльність представників діаспори, які з 1991беруть активну участь у розбудові української державності, російсько-українській війні, яка точиться з 2014 року. Ще один понятійний блок, який пов’язаний з історією народів, національних груп і окремих представників, які жили і живуть на території самої України. Це, зокрема, історія кримських татар. І ці всі теми мають знайти своє відображення в Великій українській енциклопедії.

«Енциклопедистика може бути нашої відповіддю в інформаційній війні Росії», — наголосила своєю чергою модератор заходу Алла Арістова. Вона зазначила, що триває робота ДНУ «Енциклопедичне видавництво» над двома версіями «Великої української енциклопедії» — багатотомного друкованого видання та сучасного довідкового онлайн-сервісу (е-ВУЕ).