МЕНЮ

Між «я» і «ми»

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
9 січня, 2020 - 11:32
«Три високі жінки» — новинка в афіші театральної майстерні «Сузір’я»

Виставу за мотивами однойменного твору знаного драматурга Едварда Олбі, за який автор одержав 1994 року престижну Пулітцерівську премію, поставила в жанрі трагіфарсу відома режисерка Тетяна Аркушенко.

Це історія про те, що у кожного віку — своя правда, свої приводи для занепокоєння та образ і свої підстави для прощення... Головними героїнями є три жінки («А», якій 92 роки, «В», якій 52, і «С» — 26 років) — єдині в трьох іпостасях. Саме вони згадують різні періоди життя, про кохання, чоловіка, зраду і розрив із сином...

Образ гранд-дами з початковою стадією хвороби Альцгеймера (коли у жінки відбувається часткова втрата пам’яті, вона дезорієнтована в часі й просторі, а також є труднощі у спілкуванні з оточуючими...) створила Людмила Шпиталева; мадам середнього віку — Тетяна Олексенко-Жирко (зірка Національного театр ім. І. Франка), а молодої пані — Марія Івашечкіна (це сценічний дебют акторки). Головний конфлікт і найболючіша рана на серці — це розрив із сином (Він — Володимир-Іван Жирко, який навчається в Київській дитячій академії мистецтв). Річ у тім, що відносини, показані у п’єсі, частково привідкривають сторінку біографії автора. Едвард Олбі виріс у консервативній прийомній сім’ї із Нової Англії, де засуджувалася гомосексуальність, і письменник зіткнувся з тими ж проблемами, які у зрілому віці описав у п’єсі між дамами «А» і «В» та сином. Олбі в одному інтерв’ю зізнався, що пішов із дому у 18 років, подібно синові головної героїні. «Три високі жінки» він присвятив пам’яті покійної матері і, написавши цю п’єсу, немовби розплатився за старими рахунками — втіливши образ матері у героїнь своїх творів і надавши можливість виправдатися...


ФОТО НАДАНО ТЕАТРОМ «СУЗІР’Я»

Режисерка не акцентує уваги на пікантності історії сина-гея, а представляє конфлікт ширше — взагалі між батьками й дітьми. Може, тому, що в залі, де переважна більшість глядачів були жінки середнього віку, подеколи чулось навіть схлипування під час дійства, бо проблема вічна, а дискусії подеколи призводять до розриву стосунків між рідними людьми, бо вони мають різні погляди на життя, пріоритети, інтереси, долі...

Три жіночих образи, три долі. Чи можна змінити своє майбутнє у 26 років? Чи потрібно соромитися свого минулого в 52? Що відчуває самотня леді на порозі смерті? Це вистава про природу жіночої мужності, яка протистоїть ударам долі, нещастям і поразкам.

Наступний показ вистави відбудеться 28 січня.