МЕНЮ

Добровій Дубовика

Олексій КУЖЕЛЬНИЙ, професор, народний артист України. Фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
13 серпня, 2019 - 10:19
У Національному художньому музеї України відзначили ювілей відомого художника

Всесвітньо визнаному славою українцю Олександру Дубовику виповнилося 88      років. Офіційно ювілеями вважаються дати кратні 10 і 25. Але справжній художник завжди  поза системою, а радше й над нею. Виданий STEDLEY ART FOUNDATION альбом один із 50, які щороку наповнювалися думками, враженнями, осяяннями  майстра. «Це результат несвободи, зажатості творчості і звичайно двадцятирічного періоду вимушеної відсутності можливості виставляти роботи.. Це серія — відображення послідовного процесу виникнення, дозрівання і багаторазового розвитку концепції і знаків».

Розмовляти з картинами художника можна безкінечно. Інтонації його  букета, який присутній зримо чи примарно на кожному полотні від солодкоголосих до брутально-нетерпимих. Єднає всі твори художника тепловій. Це слово народив його батько — поет Михайло Тадейович Дубовик. Ніби від імені усіх жертв комуністичного терору він промовляв: «Що згину я і всі мої пісні і відгуку в нащадках не почую?» Та виявляється слово синів світла відлунюється в нащадках силою правди.

Про Олександра Дубовика написано: «І крізь його живописні та графічні образи концептуальні і пластичні ідеї і неймовірне емоційне напруження в пошуках все нових рішень простору і кольору, абсолютно чітко простежується воля до досягнення мети, незламний проєвропейський інтелект художника. Інтелект, як органічний елемент соціокультурного контексту європейських ціннісних орієнтирів, як духовність, повага, толерантність, порядність, єдність».

Батько художника ніби доєднується до цих слів крізь роки:

Падає листя пожовкле осіннє,

Небо туманами мріє.

Сій мені в душу утіхи насіння!

Аvе Маріє!

Свіжевиданий альбом («Зошит №25») — датує період 8.VIII.2011-1.II.2012

Вісімки якось примагнитилися до цієї події.

Про всі зошити автор пише: «Ці роботи — цілісний артефакт, який ніколи не завершиться, який став своєрідним» гербарієм», зборами та розгортанням все нових пагонів, кодів, знаків і тлумачень фрагментів простору і часу в концепції палімпсесту.


ЮЛІЯ ЛИТВИНЕЦЬ, ДИРЕКТОРКА НАЦІОНАЛЬНОГО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ ПРЕДСТАВИЛА КНИЖКУ  О. ДУБОВИКА

Виникнення особистої і різноманітною концепції — головна умова для виникнення оригінального погляду на «світ людський». Немає концепції — немає художника, немає індивідуальних знаків — немає художника.

Коли концепція виростає в «ідею», вона починає вимагати якогось «завершення». І це завершення — символ, втілення цілісного уявлення про Світ, що охоплює весь простір можливостей і способів мислити і втілювати ціле. Таким символом для мене став «Білий букет» як символ Людського Вимірювання. «Букет» — це Дао сингулярності. Цей символ звернений до майбутнього».

Теперішні вісімки видаються якраз ще одним індивідуальним знаком який  майстер розгадуватиме, розшифровуватиме своєю подальшою творчістю.

Тим, хто втаємничений у його особисте життя хотілося б побачити цю цифру як дві спаяні по горизонталі обручки зі знаком оклику перед ними — і так, візуалізувати побажання довголіття чудовій парі, — Художнику, Музі, додавши велемудрі слова чоловіка: «Миттєвості ... Корпускули, невловимі частки життя. Єдине, гідне її наповнення, її смисл і виправдання. Неповторне «зараз». Частка секунди ... Але як багато потрібно говорити собі, щоб осягнути цю частку; все зараз нормально, зі здоров’ям теж в порядку, дорогі тобі люди ще живі, фінансові справи не в повному ауті, проблеми ще не взяли за горло, є найближчі плани і приємні перспективи та й небо, хай йому грець, блакитне над головою...»