МЕНЮ

Cпівак, патріот і воїн

Наталя ГУМНИЦЬКА, Львів. Фото з сайту 112.ua
20 грудня, 2016 - 16:37
У Львові відбувся вечір-присвята Василю Сліпаку, який загинув на Донбасі…

Таїна високого мистецтва генія торкається незвіданих небесних сфер і робить його творіння безсмертним, непідвладним часові. Еталонним прикладом цієї думки слугує непроминальна музична спадщина Людвіга ван Бетховена, якою його геній передбачив епоху Романтизму.  А як розгадати таїну героїчного подвигу талановитого й успішного оперного співака, багаторічного соліста Паризької опери Василя Сліпака? Він, боєць АТО з позивним «Міф», загинув 29 червня у районі Дебальцевого в бою (воював у складі ДУК "Правий сектор").  Йому був лише 41 рік.

Здається, романтичним вчинкам у наше вкрай прагматичне століття немає місця. Можливо, коріння цієї високої любові до рідної землі було закладено маленькому дев'ятилітньому Василькові у Львівській хоровій школі хлопчиків «Дударик», яку 44 роки тому заснував світлої пам'яті Микола Кацал (сьогодні це уже Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик»), в репертуарі якої понад 2000 творів як українського, так і світового фольклору й класики. Мабуть, ця безмежна любов до рідної Вітчизни сягнула глибин його душі, перетнула межу суто земних потреб і засвітила в ньому божественну свічу Сумління, яка й освітила шлях Герою у безсмертя.

Саме тому абсолютно адекватною виявилася ініціатива «Дударика» обрати для меморіального вечора Василя Сліпака один з наймайстерніших пізніх творів Людвіга ван Бетховена – Missa Solemnis («Урочиста меса»). Півторагодинне звучання меси у високомайстерному виконанні Львівської капели «Дударик», Хору Львівської обласної філармонії Gloria, Симфонічного оркестру Львівської філармонії під орудою талановитого американського диригента українського походження Тараса Криси пройшло на одному диханні. Беззаперечний успіх вечору забезпечив віртуозний ансамблевий супровід солістів у складі Надії Фесенко (сопрано), Анни Лабуть (мецо-сопрано), Сергія Бортника (тенор), Романа Мороза (баритон). Публіка, стоячи, бурхливими довготривалими оплесками подякувала артистам і вшанувала пам’ять безсмертного Героя України Василя Сліпака. Радість співпереживання гармонії мистецтва на короткий час заглушила біль непоправної втрати видатного артиста, володаря унікального голосу рівня гранд-басів Шаляпіна, Гмирі, Кочерги... На щастя, збереглися записи улюблених оперних арій Василя Сліпака, які стануть запорукою його духовного безсмертя. Трагізм втрати високого таланту було підкреслено глибоко зворушливою виставкою з надзвичайно прецизійно підібраних портретів Василя Сліпака, яка була розгорнута у вестибюлі Львівської обласної філармонії, де відбувся цей  концерт у рамках циклу «Бетховенських вечорів».

Безумовно, увага до подвигу Василя Сліпака прикута не лише через його артистичний талант. А й через те, що він не був продиктований моральним обов’язком, оскільки Василь Сліпак уже тривалий час жив, творив і був улюбленцем публіки Парижа й багатьох міст Європи. Проте у час страшної небезпеки для України його сумління спонукало покинути благополучну блискучу кар’єру артиста і віддати найдорожче за звільнення Вітчизни – своє життя. Свіча сумління, яку своїм героїчним чином запалив Василь Сліпак, повинна стати прикладом для багатьох українців, а насамперед для наших високих чинів, які цинічно дискредитують високі ідеї національного державотворення, цінності Майдану, Революції  Гідності, які зневажають пам'ять Небесної Сотні…

Варто нагадати, що на вшанування пам'яті визначного артиста відбулося вже більше десяти концертів у Франції, США та інших країнах. Львів, на жаль, став чи не першим у країні, що організував такий вечір пам'яті відданого сина України.   Віримо, що свіча сумління Василя Сліпака таки розтопить байдужість… Герої живуть вічно у вчинках їхніх послідовників, у пам’яті!