МЕНЮ

Антиукраїнська... піна

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
7 жовтня, 2019 - 17:19
Суд, за позовом Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС), 2 жовтня ухвалив скандальне рішення про закриття Українського театру в Одесі

Хотілося б написати, що чутки про закриття Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені В. Василька це тільки розмови, але, на жаль, ситуація критична... Що відбувається «Дню» пояснила директорка та художня керівниця театру Юлія Анатоліївна ПИВОВАРОВА:

— 2 жовтня відбулося засідання в п’ятому апеляційному суді Одеської області щодо нашої апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від грудня 2018 року щодо закриття Театру ім. В. Василька за позовом ДСНС... Нагадаю, ця історія триває вже довго: в травні 2018 року відбулася перевірка нашого театру, за якою були виявлені 56 порушень щодо пожежної безпеки. На перевірку ми відреагували негайно — звернулися до власника та засновника театру — до обласної ради з проханням виділити гроші для усунення цих порушень. Ми всі пам’ятаємо, що стало підставою для загальних перевірок комунальних установ — пожежа в дитячому таборі «Вікторія», яка забрала життя дітей. В Одесі та області виділялися кошти для усунення порушень пожежної безпеки у безпрецедентному розмірі. Виділялося майже не все. Але, враховуючи те, що раніше до цих питань ставилися, не побоюся сказати, халатно, виявилось, що в театрі відсутня навіть проектна документація. Не говорячи про відсутність на той час пожежної сигналізації та інше. Гроші були виділені, і ми почали величезну роботу. Значна частина з якої сьогодні виконана. ДСНС подала в вересні 2018 року позов в суд. У грудні суд першої інстанції її задовольнив. Наше прохання укласти з нами мирову угоду, як з іншими установами (наприклад, школа Столярського), враховуючи, що роботи ведуться, було відхилено представником ДСНС. Позачергова перевірка, здійснена за нашим проханням у січні 2019 виявила, що залишилось 17 порушень з 56. Ми не зупиняли нашу роботу щодо усунення порушень і надалі. Ми залучали експертів, бо прагнули знати, що насправді відбувається в театрі. Сплатили власні кошти за експертизу. Після цієї перевірки було встановлено сигналізацію, виведено на пульт, налагоджено роботу насосів та інше. В травні було виділений наступний транш і сьогодні тривають роботи щодо встановлення системи блискавозахисту, встановлення спеціальних металевих перегородок. Готовий проект димовидалення. На сьогодні з найбільших порушень залишилось три — відсутня система димовидалення, яка коштує 2, 5 млн грн і гроші на яку закладені на наступний 2020 рік. Немає сертифіката горючості для килимового покриття на другому, третьому та четвертому поверхах, яке стелили ще 1999 року. Сертифікати були, але сьогодні вони загублені багато років тому... Немає сертифіката горючості на стелю в глядацькому фойє, яка теж встановлена ще 1999 року.

Улітку, коли здійнявся галас щодо можливого закриття театру до нас приїздив представник Державної служби надзвичайних ситуацій, який поруч зі мною на телекамери говорив про те, ДСНС не має бажання та наміру зачиняти театр. Напроти, вони лише хочуть, щоб протипожежна безпека в театрі була в нормі. Нагадаю, що в той час у судах було багато скарг, щодо рішень про закриття різних установ за позовом ДСНС. З деякими було укладено мирові угоди. З нами ні.

Я звернулася до обласної ради з проханням виділити нам кошти на наступний рік для повного усунення порушень. Погодились. Обласна рада й обласна державна адміністрація знаходили гроші спеціально для нас. Гарантійні листи є, і це означає, що ці роботи ми зможемо виконати, але... ДСНС ні на які поступки і відтермінування не йде.

2 жовтня нашу скаргу відхилили, а суд став на бік представників Державної служби надзвичайних ситуацій, які наполягали на закритті театру, незважаючи на значну кількість усунених порушень. На питання головуючої судейською колегією пані Шевчук О.А. чи можливо продовжити роботу театру і одночасно закінчити роботи, представник ДСНС відповів: «Ні. ДСНС наполягає на закритті театру до повного усунення всіх порушень»!

Упродовж двох тижнів нам повинні надіслати рішення суду. Потім, протягом 10 днів, прийдуть представники виконавчої служби і театральна будівля має бути опечатана... Навіть якщо ми подаємо касаційну скаргу до Верховного Суду, рішення Апеляційного суду є обов’язковим до виконання!

Ми звернулися до ДСНС знову з проханням провести позачергову перевірку і, можливо, дозволити театру працювати і продовжувати роботи щодо усунення порушень, що залишились. Подивимось на результат.

Ми маємо складну ситуацію і з фасадом. Цього року практично зупинено всі роботи, тому що немає фінансування. І будівля театру продовжує руйнуватися. Ремонт будівлі фасаду відбувався за гроші державної субвенції. Ця державна субвенція добра тим, що вона переходить із року на рік, але кожного разу її потрібно підтверджувати. У лютому ми звернулися з листом від театру до тодішнього прем’єр-міністра пана В.Гройсмана, у квітні мали розглядати ці субвенції з державного бюджету щодо виділення грошей для нашого театру. Розуміємо, що ситуація змінилася — у квітні вони були зайняті іншими справами, тому сталася повна зупинка ремонту... І ось тут ми потребуємо захисту громади, тому що ця будівля — пам’ятка архітектури, і нам потрібні гроші на її порятунок!

Ми пишемо листи, постійно звертаємося до обласної ради, спілкуємося з обласною державною адміністрацією.

«ОДРУЖЕННЯ» — ОДНА З НАЙРЕЗОНАНСНІШИХ ВИСТАВ ОДЕСИТІВ МИНУЛОГО РОКУ (ГОГОЛІВСЬКУ КОМЕДІЮ  ПОСТАВИВ МОЛОДИЙ РЕЖИСЕР ІВАН УРИВСЬКИЙ)

 

Зберемо колектив і будемо вирішувати, як діяти надалі. Ми у вересні відкрити 95-й сезон, нас запрошують на престижні фестивалі, маємо цікаві плани про майбутні прем’єри, нас знають і люблять глядачі, а театрознавці навіть спеціально приїжджають на вистави нашого театру. Самотужки робимо все для того, щоб люди, коли приходили до театру, відчували все ж таки, що театр — це свято, і не лише на сцені. А тут така «підніжка»... Вважаю, що зупиняти роботу колективу є величезною помилкою.

«ЦЕ СТАНЕ ПРЕЦЕДЕНТОМ ДЛЯ ВБИВСТВА КУЛЬТУРИ!»

Анна ЛИПКІВСЬКА, театрознавець:

— Сьогодні Одеський український театр імені В.Василька — один з найвідоміших в Україні. Маючи славетну, майже 95-річну історію, він в останні два роки знову змусив говорити про себе завдяки новій команді на чолі з директоркою-художнім керівником Юлією Пивоваровою. Тож нині стає модним влаштувати собі вік-енд в Одесі не лише заради моря, опери та рибних ресторанів, а й щоб побачити резонансні постановки Стаса Жиркова, Макса Голенка та віднедавна головного режисера театру Івана Уривського     — тогорічного лауреата Державної премії ім. Леся Курбаса...

Театр, який наразі став одним з найпомітніших в Україні, не закрили 2018-го, коли нарахували 56 порушень, але намагаються закрити зараз, коли виправлено 53, а решту три неможливо виправити самотужки, без дофінансування державою. Чи є протипожежні сертифікати на всі килимки та доріжки в усіх без винятку державних установах тої ж Одеси включно з облдержадміністрацією, га? Чомусь саме український театр — злісний рецедивіст... Губернатора немає, Мінкульту немає, бюджету немає, облрада на валізах... До кого волати?

Якщо треба поїхати до Одеси і лягти десь поперек чогось — я залюбки! Точніше, не залюбки, а зі злістю!

Олександр Ройтбурд, художник на своїй сторінці у facebook написав щодо ситуації з Театром ім. Василька, «це треба зупинити, інакше це стане прецедентом для вбивства культури! Їй доведеться розплачуватися за брак фінансування з боку держави... вони не дають нам грошей тому ми повинні померти. Ідіотизм»...

P.S.

Колектив Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. Василька звернувся  до своїх вірних друзів-глядачів, до театральної спільноти всієї країни, до всіх одеситів, до кожного, хто не є байдужим до вітчизняної культури та долі її визнаного центру на півдні України:

«Це безпрецедентне явище — закриття театру! — стає вельми тривожним дзвоником для всієї вітчизняної театральної спільноти. Ми не капітулюємо. Ми ведемо боротьбу за Театр, оскільки жоден з нас не мислить себе осторонь, поза рідної сцени та рідними стінами. Ми усвідомлюємо, що повинні бути гідними своєї історії та спадкоємцями легендарних корифеїв. Адже ми — УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР!

Ми — ваші, друзі-глядачі! Ми живемо та створюємо кожну нову виставу — для вас. І ваші оплески, ваші квіти — найдорожча дня нас нагорода. І ваші кумири, ваші улюбленці на сцені та на екрані — це наші актори. Ті самі актори, які хвилюються не менш кожного з вас, чудово розуміючи, що кожен ваш візит до театру в нинішні часи — це визнання нашої честі, гідності, майстерності, таланту і наснаги.

Сьогодні нам конче потрібна ваша підтримка. Підтримка з боку тих, хто нас знає та любить. Підтримка з боку тих, хто лише чув про нас, але знає, чого варта самовіддана та захоплююча творчість у театрі. Підтримка з боку тих, хто бажає бути гідним своєї культури, своєї країни, хто гордиться та пишається національним надбанням.

Ми не відступимо. Ми доведемо до кінця виконання вимог пожежників. І знайдемо можливості та кошти на це. Ми все одно житимемо та творитимемо. Для вас.

Ми віримо в вас, дорогі та рідні наші друзі та однодумці. Ми віримо в вас — в тих, для кого, як і для кожного з нас, слова «Україна» та «українське» — не пустий звук.

Тим потрібніші нам ваші гучні голоси за нас — повсюди та постійно, ваша допомога, а ще — ваші, за можливістю, внески до фонду, спеціально створеного для врятування театру. Його реквізити:

ГО «Фестивальний центр «Золотий Дюк», код ЄДРПОУ 26209281 в АТ «АЛЬФА-БАНК», код банку 300346.

Номер рахунку (валюта-євро) — 26004018206201. IBAN UA863003460000026004018206201.

Номер рахунку (гривня) — 26004018206201. IBAN UA863003460000026004018206201 (на допомогу театру).

І, звичайно, до зустрічі на наших виставах, на нових прем’єрних аншлагах»!