МЕНЮ

17 міттєвостей «Карпатського простору»

Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА
14 травня, 2019 - 11:26
Враження про мультижанровий міжнародний фестиваль найвищого ґатунку, який відбувся в Івано-Франківську

Професійність, креатив, сміливість й навіть зухвалість, не заспокоєння минулими успіхами та разом з тим стратегія сталого розвитку — це Міжнародний фестиваль мистецтв «Карпатський простір» у Івано-Франківську.

Величезна й різноманітна програма для тих, хто любить театр, джаз або класику, оперету, естраду чи рок, для батьків із дітьми й тих, хто полюбляє потанцювати, для закоханих пар і поціновувачів сучарту, для шанувальників кіно та фанатів історії міста, для людей, що люблять тему «еко», каву, вино та смачно поїсти. Карпатський Простір — це Theater SPACE, Art SPACE, Cinema SPACE, Jazz SPACE, Architecture SPACE, Sculpture SPACE, Tourism SPACE, KIDS SPACE, Multi-genre music SPACE, Cuisines SPACE, Wine SPACE, Coffee SPACE, Literary SPACE, а ще Весняна школа НСТДУ й семінар-тренінг «Арт-критик сьогодні: журналіст, блогер, аналітик?». Плюс фестивалі в Фестивалі: Перший міжнародний фестиваль живої скульптури та «Лялькові обереги». Така програма накриває хвилею цунамі, але й у ній є миттєвості, заради яких треба зупинитися, подумати, помедитувати й спробувати схопити оцю миттєвість за хвіст.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА «СТОМЕТРІВКА»

Театральна хода за участі студентів Київської циркової академії, клубу історичної реконструкції «Нормани», естрадно-духового оркестру та мажореток Калуського коледжу культури й мистецтв, танцювальних колективів Івано-Франківська та області, актори Львівського театру «Воскресіння», ретро-автомобілів, Dj Sky. Навіть перераховуючи їх усіх відчуваєш карнавальний дух.

Два українських хедлайнери на open-air-концертному майданчику. Гурти KAZKA та The Hardkiss. Мегатонни класного звуку, мокрі та щасливі обличчя, що підспівують українською та англійською.

Тріо Аарона Голберга в складі з легендарним барабанщиком Леоном Паркером та відомим басистом Даґом Вейсом (США). Респект кураторам джазового простору фестивалю за якісний джаз із нотками пристрасного свінгу, мелодійності та груву. Чотири випускники Віденського університету музики, що перетворилися на унікальний джазовий бенд, аби колись порадувати на Карпатському просторі. До речі, спеціально під програму Jazz SPACE, в Івано-Франківськ привезли рояль Steinway. Високі стандарти.

ВЕСНЯНА ШКОЛА НСТДУ ДЛЯ АКТОРІВ ТА РЕЖИСЕРІВ

Уже традиційна. Дуже корисна, практична, захоплива та інноваційна. Просто тому, що її роблять люди-новатори для молодого покоління. В «Фейсбук» діти пишуть не просто захопливі дописи — аналізують, рефлексують, думають, спостерігають, потребують, включаються, розвиваються, вдосконалюються, вловлюють, прагнуть, експериментують, закріплюють. Доводять, що фестиваль — це не лише свято, а й робота над собою та простір для розвитку й самовдосконалення, можливість відкриття та дослідження нових форм мистецтва, яких ми так усі потребуємо.

Виставка «Театр, відкритий світу». Вражаюча ідея постерів 22 особистостей, які творили український театр. Куратор Ольга Байбак, автор текстів Ірина Зубченко та дизайнер Ольга Мадяр винахідливо вписали їх за допомогою візуальних асоціацій та всесвітньо зрозумілих кодів у великий культурний простір світу. Виставка демонструвалася в сквері площі Міцкевича й абсолютно була приваблива та зрозуміла як публіці далекій від театру, так і митцям. Сучасний підхід гарантує цікавість. Блискуча реалізація — претендує на щось більше і ширше, ніж навіть чудовий Івано-Франківськ.

НЕ ЗУПИНЯТИСЯ, КОНСОЛІДУВАТИСЯ

Семінар-тренінг «Арт-критик сьогодні: журналіст, блогер, аналітик?» Винесли практичні рішення. Те, про що говорили — широкому загалу, можливо, й не цікаве, але саме цей підпроект фесту, як і школа НСТДУ, точно принесе користь й на щось суттєво вплине. Не зупинятися, консолідуватися й покопатися в собі та своїй професії/призначенні. Для театральних критиків іншого віку, ніж актори чи режисери зі школи НСТДУ актуальне те саме: можливість відкриття та дослідження нових форм.

Концерт «10 тенорів» — міжнародний проект Національної оперети спільно з Польщею. Формат, зроблений з куражем та дотриманням усіх законів жанру й двісті відсотково віртуозно втілений. Усі ці O sole mio, Bйsame mucho, Delilah, Quando, quando, quando, Granada, L’italiano, Volare з неперевершеним конферансом Бартоша Кучіка «розірвали» Івано-Франківськ й усіх снобів. Диригент-постановник Ігор Ярошенко — браво!

Театральна програма була суто національною на відміну він минулорічної. Всі вистави гострі, пограничні, різкі, болючі, емоційно складні та корисні. Публіка сприйняла програму стійко, була вже більш готовою й відкритою. Їй зайшло. І це вже перемога Carpathian Space, адже театр space тут лише другий рік.

Балет «Спляча красуня» Раду Поклітару — окрема миттєвість, оскільки все, що робить хореограф разом із артистами «Київ Модерн балету» — захоплює подих. Порушуючи всі штампи щодо балету Чайковського, лібрето казки, й інших канонів, Поклітару домагається фантасмагоричного танцювально-театрального дійства.

ПЕРШИЙ МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ЖИВОЇ СКУЛЬПТУРИ

Ця родзинка занурила місто в феєричні фарби й пластичну розкіш. Кожна скульптура — маленький театр. Кожне спілкування — новий досвід, особливо для дітей. Така давнішня традиція європейських міст, що так зразу і просто вписалася в український фестивальний контекст. Чорно-білі, золоті, срібні, зелені, жовті, дзеркальні, кольорові, німі та навіть зі звуком із Польщі, Німеччини, Іспанії, Нідерландів, України, Болгарії, Білорусі.

СВЯТО КОВАЛІВ

У якийсь день на площі Міцкевича, красиві мужчини «злилися в екстазі» з мужчинами з тріо Марка Токара, що класно грають джаз. І відбувся драйв — шоу «Нічне кування». А потім ще й віджей-мапінг від VJ group CUBE. До речі, дуже просунутий і ритмічний. Не очікувала. На фестивалі треба інколи не спати пізно.

Wine SPACE. Три дні музики та вина на Карпатському просторі. Рожеве в лаунж день, шампанське в Pop day, червоне та біле в джазовий день. Келих вина між виставою чи концертом «10 тенорів»...

Coffee SPACE. Аншлаг на чемпіонаті бариста. Справжнє олімпійське змагання. 32 баристи змагалися на Carpatian Latte Art Battle. Ріки неймовірної кави під гарну музику: «Кава і шоколад» від Ольга Акулова & AcoolA Band та Хмельницька обласна філармонія з «Кавовою кантатою» співали для глядачів піл парасольками про кафу й шоколад.

«МЕТАФІЗИЧНИЙ ЧАСОПРОСТІР»

Інтерактивний візуальний проект Оксани Чепелик у Музеї мистецтв Прикарпаття, що працює в культовій споруді — Колегіальному фарному костелі Пресвятої Діви Марії. Це ще й усипальниця Потоцьких. У головному нефі Чепелик розмістила свої невагомі об’єкти й пустила на них проекцію. Підкупольні образи раптом вступили в консонанс із бароковим інтер’єром, а центральний об’єкт — шестивимірний «Простір Калабі-Яу», підвішений під куполом, дивним чином злився в діалог зі скульптурами Йогана Георга Пінзеля, що експонувалися на виставці в Луврі. Вийшовши з костелу подумала, що багатьом не слід було пхатися на Венеційське бієнале, бо, здається, все концептуальне відбулося в Станіславі: за набагато менші гроші — набагато більше сутності. В Чепелик справді все літало, хоча вона нікому нічого не обіцяла. Навіть тінь була, а не міфологема... Це мистецтво, що є свідоцтвом сьогоднішньої викривленої соціальної дійсності та її травм...» Здається, треба було Чепелик і Відкриту групу поміняти місцями. Хоча, я згодна, що поїхати в Венецію поки що цікавіше, ніж у Івано-Франківськ, особливо якщо замість проекту, навіть не тінь, а велика дірка від бублика: мають же якось чиновники заробляти на вихідну допомогу в зв’язку саме з цими славнозвісними «цікавими часами».

УКРАЇНСЬКИЙ ДАВОС

Його можна було побачити на стометрівці міністра закордонних справ Павла Клімкіна, що неквапливо проходжався й розмовляв із відомим театральним критиком Сергієм Васильєвим. Не знаю, як там «елітарний простір для зустрічей політичного естеблішменту та провідних митців України та Європи», але виглядало дуже демократично.

Усе, що відбувалося на головній сцені завжди похвилинно збігалося з програмою. Віртуозна робота головного розпорядника Multi-genre music space — режисера Володимира Голосняка.

Богдан Струтинський. Власне — він не миттєвість. Він всюдисущий і всемогутній. Ідеолог і мотор, рушійна сила й арт-суб’єкт Carpathian Space. В філософському сенсі цього поняття. «Носій діяльності, що пізнає світ навколо себе та впливає на нього, здійснює властиву собі діяльність, спрямовану на практичне перетворення предметної дійсності».