Геній Юрія Кнорозова

Середина XVІ століття, Центральна Америка, Юкатан. Іспанські колонізатори захопили півострів і християнізують населення. Коли іспанського місіонера Дієго де Ланду було обрано першим провінціалом (тобто головою францисканців у провінції), він починає інквізицію на Юкатані за «відступництво» індіанців від християнської церкви. У працях на цю тему йдеться: «Інквізиційні трибунали розгорнули свою страшну діяльність у різних містах Юкатану. 12 липня 1562 року Ланда влаштував в одній зі стародавніх юкатанських столиць — місті Мані аутодафе, під час якого було знищено безліч «язичницьких» святинь, зокрема й рукописи». Вважають, що таких рукописів залишилося три — Дрезденський, Мадридський і Паризький.

Письмо майя, яке існувало ще з початку нашої ери, в XVІ столітті через заборону іспанців зовсім вийшло з ужитку. Як пише сам Дієго де Ланда: «Вони вже не використовують ні для чого свої знаки, особливо молодь, яка сприйняла наші» (щоправда, добровільність такого «сприйняття» є сумнівною). Так від рукописних пам’яток майя залишилися переважно нотатки авторів початку колоніального періоду.

Згодом навіть поширилося твердження, що майя не мали власного письма, тож немає чого досліджувати. Чи були вони спричинені розпачем від неможливості зрозуміти писемність цього народу, чи прагненням утвердитися, заперечуючи високий рівень розвитку майя — мотиви могли бути різні. Але точно було зрозуміле одне: цивілізація майя втратила свою «правду» в історії, адже та залишилася переважно в письменах на каменях руїн стародавніх майських міст — німих письменах, бо значення їх не могли розгадати. Аж доки один вчений родом із Харкова у своєму робочому кабінеті в Ленінграді (оскільки йому не давали дозволу поїхати в Центральну Америку) зумів зрозуміти принцип письма майя. Його звали Юрій Кнорозов.

«ТЕ, ЩО СТВОРЕНО ОДНИМ РОЗУМОМ, НЕ МОЖЕ НЕ БУТИ РОЗГАДАНО ІНШИМ»

Не можна сказати, що Центральна Америка приваблювала Юрія Кнозорова з юності. Проте він цікавився історією і 1939 року вступив на історичний факультет Харківського державного університету ім. М. Горького. Його навчання кілька разів переривала війна. Спочатку 1941 року, згодом 1943-го, коли той почне навчатися на історичному факультеті Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова, де спеціалізуватиметься на єгиптології, знання з якої йому згодом дуже знадобляться під час розшифровки писемності майя. Потім — телефоніст 158 артилерійського полку, і нарешті омріяне повернення 1945 року в університет на кафедру етнографії.

Хто знає, чи була б розгадана писемність майя, якби не випадковість. Адже спочатку Юрій Кнозоров цікавився шаманськими практиками й навіть їздив в Узбецьку і Туркменську РСР, де вивчав специфіку взаємин кочових етнічних груп та осілих цивілізацій у тих краях. Проте (і ця історія вже стала хрестоматійною) — вчений побачив опубліковану 1945 року статтю німецького дослідника Пауля Шелльхаса «Дешифрування писемності майя — нерозв’язана проблема». Таке формулювання, схоже, і визначило подальшу діяльність Юрія Кнозорова. Адже принципом науковця, який він часто повторював, було: «Те, що створено одним розумом, не може не бути розгадано іншим». Тож вчений взявся за роботу.

Ще один дивний збіг — як до Юрія Кнорозова потрапили дві книжки, які виявилися засадничими для його дослідження: «Повідомлення про справи в Юкатані» уже згадуваного Дієго де Ланди та «Кодекси майя» із гватемальської публікації братів Вільякортів. Як відомо, брак точної інформації швидко замінює неточна, тож сформувалася легенда, що він врятував їх з полум’я книгозбірні в Берліні під час війни. Хоч це є вигадкою, проте легенда швидко поширилася. Як розповідає Гаррі Кеттунен, професор латиноамериканських студій в Університеті Гельсінкі, який свого часу брав інтерв’ю у Юрія Кнорозова, — під час подорожі у Гватемалі він почув цю легенду з вуст тамтешнього екскурсовода. Але перейдімо від легенди до фактів.

ФОНЕТИЧНА ЧИ ІДЕОГРАФІЧНА ПИСЕМНІСТЬ? НАСПРАВДІ — ІЄРОГЛІФІЧНА

Писемність майя здавна намагалися розшифрувати дослідники із різних країн. На перешкоді було кілька чинників: відсутність каталогу знаків, помилки в записах іспанських колонізаторів, які скеровували на неправильні шляхи, дослідження календаря, а не власне писемності. Часом у глухий кут заводив авторитет науковців, які обстоювали, що письмо майя — ідеографічне (тип письма, знаки якого (ідеограми) передають здебільшого цілі слова). Відповідно це твердження «блокувало» розвиток інших, правильних ідей, наприклад, Б. Уорфа. Як зазначає Ю. Кнорозов, хоча статті дослідника насправді містять помилки, але врешті тому вдалося правильно розшифрувати фразу (а про це якраз часто забували згадати).

Утім, були ідеї, на які Ю. Кнорозов міг спиратися. Зокрема, дослідник Леон де Роні ще 1881 року визначив, що в писемності майя є ідеограми, фонограми (одиниця писемної мови, яка відповідає фонемі чи комбінації фонем) і детермінативи (пояснюють значення слова, написаного за допомогою фонетичних чи ідеографічних знаків), а також знаки, які позначають сторони світу. Як зазначатиме згодом Ю. Кнорозов, якби де Роні чи інший, американський дослідник К. Томас довели, що один і той самий елемент звучить однаково в різних ієрогліфах, то письмо майя було б прочитано ще в ХІХ ст. Але це відкриття доля залишила для дослідника із Харкова.

Тоді як західні вчені сперечалися, який тип писемності у майя — фонетичний чи ідеографічний, Юрій Кнорозов у статті 1952 року чітко визначив, що вона є ієрогліфічною, так само як і писемність найдавніших центрів цивілізацій: Китай, Шумер, Єгипет. Він наводить такі ознаки ієрогліфічного письма: поєднання тексту й малюнку, велика кількість реалістичних ідеограм, складні поєднання знаків, невизначеність напрямку рядків і послідовності знаків у сполученнях, нестійкість орфографії.

СИМВОЛАМ, ЯКІ ТАК ДОВГО ЗБЕРІГАЛИ ІСТОРІЮ ЦИВІЛІЗАЦІЇ МАЙЯ, НАРЕШТІ БУЛО НАДАНО МОЖЛИВІСТЬ РОЗПОВІСТИ ЇЇ ВСЬОМУ СВІТОВІ

Тож у чому принцип письма майя? Так само як і Леон де Роні, Юрій Кнорозов визначив три основних типи знаків. Деякі з них є ідеографічними — до них належать багато рідкісних знаків, що нечасто вживаються авторами текстів, проте більшість є фонетичними. Вони поділяються на чотири групи: 1) алфавітні знаки типу А, які позначають голосні звуки; 2) складові знаки типу АБ, які позначають голосний з наступним приголосним; 3) алфавітно-складові знаки типу Б(А), які позначають або приголосний, або приголосний з наступним голосним; 4) складові знаки типу БАБ — позначають закриті склади. Детермінативи трапляються рідко.

Юрій Кнорозов довів також багатозначність знаків майя. Одні й ті ж ієрогліфи могли вживатися і як ідеограми, і як фонетичні, і як ключові знаки (детермінативи). Наприклад, він наводить знак, який в одному випадку читається як ідеограма «йаш» — зелений, у другому — як фонетичний знак «хал». Зазвичай, яке саме значення малося на увазі, писар вказував за допомогою особливої позначки — «смислового вказівника».

Стаття з цими відкриттями 1952 року започаткувала тривалу працю щодо розшифровки знаків писемності майя. Згодом Юрій Кнорозов видасть цілу монографію на цю тему, каталог ієрогліфів майя, переклад ієрогліфічних рукописів. Хоч його здобутки не одразу сприйняли на Заході, та все ж зрештою там визнали, що він має рацію. Далі з’являлися нові дослідження, натхненні відкриттям Кнорозова. Зокрема, дослідниця Тетяна Проскурякова (Музей археології та етнології Пібоді) вивчила письмена й довела, що в них фіксували історичні та генеалогічні свідчення. Символам, які так довго зберігали історію цивілізації майя, нарешті було надано можливість розповісти її всьому світові.

Водночас вивчення ієрогліфів майя триває й надалі, багато є дискусійних питань, особливо щодо трактування того чи іншого знака. Та все ж вважають, що більшість знаків дешифровано, і це уможливлює розуміння 90% текстів.

ПАМ’ЯТЬ ПРО ВЧЕНОГО ТА ЙОГО ПОРАДА МОЛОДИМ МАЙЯНІСТАМ

Це відкриття Юрія Кнорозова показало світові всесвіт цивілізації майя. Тож, напевно, недарма пам’ять про вченого бережуть і в Гватемалі, і в Мексиці. Юрій Кнорозов — кавалер Ордена Ацтекського орла (Мексика) та Великої золотої медалі (Гватемала). 2012 року було відкрито пам’ятник Кнорозову в Канкуні (Мексика), а 2018-го — в Меріді, столиці Юкатану. Що ж до України — в Харкові є вулиця Юрія Кнорозова. А нещодавно, 7 грудня 2019 року, на «Урядовому кур’єрі» з’явилася інформація, що нині проводять роботу, щоб 100-річчя з дня народження Юрія Кнорозова (народився 19 листопада 1922-го) в Україні відзначали на державному рівні. Про це повідомив перший заступник міністра освіти і науки України Юрій Полюхович.

Завершити хотілося б порадами молодим майяністам від Юрія Кнорозова, які він дав під час згаданого інтерв’ю Гаррі Кеттунену. За словами дослідника фінського університету, відповідь тривала понад годину, проте головна ідея була така: «не стрибати з одного місця на інше». Ось уривок відповіді, наведений Гаррі Кеттуненом: «Я думаю, що наступне покоління вчинить правильно, якщо візьме певну групу ієрогліфів чи елемент письмен і ретельно їх вивчить... Є багато міст, які ще не вивчені. Проте я вважаю — те, що придумала одна людина, може розгадати інша. Це моя точка зору, яка завжди була і досі є».