МЕНЮ

Інтелектуальний опір

31 серпня, 2019 - 15:39
Анна Домбровська: «Я буду продовжувати боротьбу з кремлівською пропагандою, війна ще не закінчена, окуповані території не звільнені!»

Волонтер Анна Домбровська днями отримала Подяку від глав Ясинуватської районної ради та Ясинуватської РДА Донецької області «За організацію інформаційного опору кремлівській пропаганді й інформаційному впливу, поширення газети «ДЕНЬ» жителям прифронтових сіл і селищ Ясинуватського району Донецької області та з нагоди Дня Незалежності України!» . Нагадаємо, що Анна вже два роки займається доставкою газети «День» в прифронтові міста і села.

«Познайомилися з Анною десь два роки тому. У неї була тоді ідея друкувати і розвозити українські газети «День» у прифронтові міста і села, і я з задоволенням до цього приєднався! Тоді ще можна було робити якусь контрпропаганду, тому що не до кінця все встоялося. Мені дуже сподобалася ідея, що росіяни можуть переводити гроші на друк газет українською мовою, це самий мінімум, який кожен росіянин може зробити. Так почали працювати, і пішло, і закрутилося, - сказав про Анну Домбровську відомий російський журналіст Аркадій Бабченко. - Обов'язково потрібно продовжувати проект! Якщо Україна хоче бути Україною, то вона обов'язково повинна бути україномовною!»

Ми привітали Анну і попросили відповісти на кілька запитань.

«Я ОБРАЛА ВИДАННЯ, ЩО Є МАКСИМАЛЬНО НОВИННИМ ТА АНАЛІТИЧНИМ»

- В Україні п'ять років йде війна. Коли ви почали свою діяльність на прифронтових територіях, то з'ясувалося, що людям в першу чергу потрібен хліб і газети, про це ви розповіли в одному з перших інтерв'ю "Дню". Як ви оцінюєте ці пріоритети - чи змінилися вони за час дії вашого проекту чи ні? Чому?

- Жителі прифронтових міст і сіл від Мар'їнки до Новгородського, де я розводжу газету, щотижня чекають новий номер газети «День». Спочатку я запускала проект з метою інформування жителів прифронтової зони про події, що відбуваються в країні і в світі, тому я вибрала видання, яке на мій погляд є максимально новинним і аналітичним. Люди, що живуть в прифронтовій зоні, постійно перебувають в російському інформаційному просторі. І те, що за два роки проект розвинувся від 1000 газет на тиждень до 8000 на тиждень - це дивовижний, але цілком закономірний результат!

Хочу сказати величезне спасибі Аркадію Бабченко за постійну інформаційну підтримку проекту! Завдяки його участі, багато росіян приєдналися до боротьби з кремлівською пропагандою і стали постійними спонсорами проекту!

Проживаючи далеко від війни, люди не зовсім розуміють, навіщо потрібно друкувати і доставляти газету, коли є інтернет. Але в прифронтовій зоні дуже часто немає не тільки інтернету, але навіть звичайного стільникового зв'язку, а доступ до українських ЗМІ сильно обмежений. Тільки недавно з'явився більш-менш впевнений прийом восьми українських радіостанцій і декількох телеканалів, завдяки будівництву в Гірнику телевежі! До будівництва телевежі всі спроби волонтерів встановити радіомовлення натикалися на серйозну проблему - їх частоту просто «глушили» з захопленої телевежі, що знаходиться в Петровському районі Донецька. Наприклад, волонтерська радіостанція «Тризуб ФМ» три рази змінювала свою частоту.

- Ви вже два роки займаєтеся поширенням в прифронтовій зоні газети "День" і "Донбас інформ". Чи можете підвести проміжні підсумки своєї щоденної роботи?

- Один з найцікавіших підсумків проекту - рік назад я доставляла в прифронтову зону 7000 газет «День» українською мовою і 6000 газет «Донбас Інформ» російською. Таким чином дотримувався своєрідний баланс - 50/50 газет українською та російською мовою, щоб у людей був вибір, але через деякий час я зіткнулася з тим, що люди стали задавати питання: "А навіщо ви нас насильно русифікуєте? Люди сказали: «Те, що ми між собою спілкуємося російською мовою, абсолютно не означає, що ми не хочемо або не вміємо читати газети українською! Чи немає можливості і газету «Донбас-Інформ» теж друкувати українською мовою, ну або хоча б двома мовами?» Я звернулася до Міністерства інформаційної політики України, яке є ініціатором випуску газети «Донбас Інформ», і тепер газети виходять загальним тиражем 150 000 примірників - 100 000 газет українською та 50 000 російською. Тираж російською мовою поширюється на КПВВ, щоб люди, які перетинають лінію розмежування, могли оперативно отримати інформацію про існуючі програми для переселенців. А жителі підконтрольної території стали отримувати газети «Донбас Інформ» українською мовою і сприйняли це абсолютно нормально - люди живуть в Україні і їм зручніше читати офіційну інформацію українською мовою, тому що вони впевнені, що текст законів або соціальних програм надрукований точно, без змін і ніяких помилок можливих при перекладі бути не може, а від точності перекладу часто залежить багато що!

«Я РАДА, ЩО ДОСТАВКА ГАЗЕТ У ПРИФРОНТОВУ ЗОНУ СТАЛА СПОЛУЧНИМ МОСТОМ МІЖ ЛЮДЬМИ, ЯКІ ЖИВУТЬ НА ПЕРЕДОВІЙ, І ВСІЄЮ УКРАЇНОЮ»

- Зараз багато говорять про те, що більшість людей отримують інформацію з інтернету.

- Можу сказати так. Багато жителів прифронтової зони дізнаються з газет не тільки новини і історичні факти, а й інформацію про соціальні проекти, про допомогу міжнародних організацій і благодійних фондів. Те, що багато переселенців цю допомогу отримали, як раз говорить про те, що вони читають газети. Ми раді, що доставка газет в прифронтову зону стала сполучним мостом між людьми, що живуть на передовій, і всією Україною. Мені шкода, що у деяких людей ще залишається скептичне ставлення до проекту доставки газет «День» у прифронтові міста і села. Але треба розуміти, що не кожна бабуся, яка живе в 500 метрах від передової, здатна зайти в інтернет, і що російське телебачення ловиться там на будь-який «дріт». Нещодавно я зайшла в один з будинків в прифронтовому Водяному (район ДАП), і перевірила скільки телеканалів «ловиться» на приставку Т2, виявилося всього 8 українських телеканалів і близько 30 російських і «ДНР-івських». Перевага абсолютно не на користь України! І нехай окупанти на цьому «фронті» поки перемагають, але їх газет тут немає жодної. По газетам ми виграємо на 100%. Я в кожен будинок можу достукатися і дати газету українською мовою!

Ще деякі скептики мені пишуть, що жителі Донбасу використовують українські газети виключно «для розпалювання». Я можу сказати, що люди використовують газети в абсолютно різних побутових цілях, але вони спочатку читають газету, а потім вже використовують її будь-яким чином. У тому ж будинку в Водяному газета лежала на столі замість скатертини. Головне - газета «День» на Донбасі стала дуже пізнаваним виданням.

Завдяки підтримці людей, я намагаюся розвивати проект. У планах збільшити щотижневий тираж до 10000 примірників і розширити територію поширення газети!

«Я НАМАГАЮСЬ ЗРОБИТИ ТАК, ЩОБ У КОЖНОГО ПОРАНЕНОГО БУВ ШАНС ВИЖИТИ»

- Розкажіть про ваші інші проекти, про медицину, про книги.

- Я продовжую проект з доставки книг українською мовою в прифронтові бібліотеки і школи. Буквально недавно передала майже 500 книг українською мовою в бібліотеку міста Українськ, зараз збираю книги для бібліотеки міста Гірник. На жаль хороші книги багатьом не по кишені через невисокий рівень доходів, та й асортимент в книжкових магазинах тут не дуже великий. Бібліотека, як і раніше, залишається дуже важливим місцем для дітей!

Найважливіший мій проект - постачання військовим медикам сучасних засобів порятунку. Буквально недавно я відвезла велику партію «медицини» на передову під Маріуполь: тактичні медичні рюкзаки, вузлові турнікети SAM, системи внутрішньокісткового доступу FAST1, протиопікові бинти і багато іншого. Я намагаюся зробити так, щоб у кожного пораненого був шанс вижити!

- У вашому розумінні, що таке волонтерство?

- Хто такі волонтери? У моєму розумінні, волонтер, людина, яка в першу чергу підтримує державу і за рахунок своєї мобільності підставляє плече в найскладніших і найважчих моментах. Волонтери дуже мобільні і дуже швидко організовуються, за рахунок фандрайзингу здатні зібрати кошти за короткий період і вирішити точкову проблему. Природно, глобальні проблеми завжди вирішує держава, і, наприклад, ще два роки тому волонтери передавали на фронт медичні автомобілі, а зараз ця потреба практично повністю закрита державою - війська отримали нові «Богдани» та «Хаммери». Я абсолютно впевнена, що ще рік і військові медики будуть повністю забезпечені всім необхідним!

Я буду продовжувати допомагати медикам і боротися з кремлівською пропагандою! Війна ще не закінчена, окуповані території не звільнені!

Більше інформації про проект Анни Домбровської можна дізнатись у неї на сторінці в соціальній мережі Facebook.

Микола ТИМЧЕНКО, «День»