Єдине небо Європи... все ще без України

Експерти: Угода про спільний авіаційний простір може бути підписана на саміті Україна-ЄС в жовтні цього року

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час робочого візиту до Брюсселя заявив, що необхідно знайти можливість підписати угоду про спільний авіаційний простір з ЄС якомога швидше.

Під час зустрічі Глава Уряду висловив надію, що найближчим часом вдасться розпочати роботу над Спільною декларацією Шостого Саміту Східного партнерства.

Шмигаль підкреслив, що сторони мають докласти максимум зусиль для реалізації тих завдань з «20 досягнень до 2020 року», які досі залишаються невиконаними: «Маю на увазі підписання Угоди про спільний авіаційний простір. Необхідно знайти можливість підписати цю угоду з Україною якомога швидше».

Також він зазначив, що розраховує на підтримку Європейської Комісії в цьому питанні.

«Це сприятиме подальшому розвитку української авіаційної галузі, збільшенню кількості польотів та пасажирських перевезень»,    — додав очільник Уряду.

Нагадаємо, Європейський спільний авіаційний простір (САП) — двостороння угода між ЄС і третіми країнами, що встановлює спільні стандарти безпеки та лібералізує ринкові відносин у сфері авіації, дозволяючи ефективніше та безпечніше використання повітряного простору.

Переговори щодо Угоди розпочалися у 2007 році. На той час ЄС уже попідписував такі угоди з іншими країнами, однак Україна виявилася випадком нетиповим, оскільки мала власну розвинену авіаційну галузь, і погодження всіх юридичних та технічних норм потребувало значно більше часу. Зрештою, фінальний текст Угоди Україна і ЄС парафували тільки через 6 років, під час того самого Вільнюського саміту 2013 року. Далі мали бути підписання і ратифікація, проте цього досі не сталося.

Підписання угоди було заблоковане через конфлікт між Великою Британією та Іспанією щодо статусу аеропорту Гібралтару.

І хоча Вихід Британії з Євросоюзу відкрив перед Україною нове вікно можливостей для підписання та ратифікації Угоди про Спільний авіаційний простір з ЄС, європейці в минулому році заявляли, що поки що не знають, коли буде підписано договір з Україною.

Керівник команди експертів проекту SAFER-U Кахі Кваташідзе наголошує, що навіть після підписання угоди про «відкрите небо» Україні потрібен перехідний період.

«Не треба думати, що одразу після підписання, завтра все працюватиме. Треба пройти перехідний період. Імплементувати всі регуляції, навчити людей і все сертифікувати. Наприклад, Грузія після підписання досі продовжує здійснювати заходи щодо відповідності з ЄС», — зазначив він.

Варто зазначити, що впровадження Україною Угоди передбачає два перехідних періоди, а всі обмеження на перельоти між ЄС і Україною для українських та європейських перевізників знімаються вже під час першого з них.

Надалі спрощення доступу на ринок та створення прозорих уніфікованих правил сприятимуть підвищенню конкуренції і зниженню цін для користувачів, а також розвиткові регіональних аеропортів. Приведення технічних стандартів у відповідність до стандартів ЄС сприятиме безпеці польотів.

Експерти кажуть, що САП можна порівняти із зоною вільної торгівлі у сфері авіації. Угода спрямована на встановлення єдиних стандартів і лібералізацію ринку повітряних перевезень.

Зокрема, в українському варіанті вона передбачає, що після повної імплементації європейські перевізники матимуть необмежені комерційні права на виконання перельотів між аеропортами України та Європейського Союзу і між аеропортами всередині нашої країни, а українські — між аеропортами України та Євросоюзу і між країнами ЄС, щоправда без права на внутрішні перельоти в самих країнах-членах.

Необмежені права тут означають значно спрощену процедуру доступу авіаперевізників до маршрутів перевезень, коли для виконання того або іншого рейсу фактично потрібно домовлятися тільки на рівні аеропортів, без прямих переговорів і погоджень між авіаційними регуляторами та МЗС. Щоб зрозуміти, наскільки важливе таке спрощення, варто подивитися, як це працює у відносинах із країнами, сполучення з якими не лібералізоване.

Наприклад, у 2019 році авіаційна влада України і Франції домовилася збільшити кількість рейсів за маршрутом Київ-Париж до 18 рейсів на тиждень. Пряме спілкування авіаційних регуляторів теж знадобилося, щоби призначити додаткового перевізника, який має право виконувати рейси між Францією та Україною, або додаткову точку для сполучення між Україною і Чехією. З приєднанням України до САП усі ці процеси відбуватимуться значно швидше й простіше.

Так нині організовується сполучення з Австрією, Болгарією, Грецією, Естонією, Ірландією, Іспанією, Литвою, Люксембургом, Польщею, Румунією, Словенією та Словаччиною, з якими Україна має двосторонні угоди про скасування всіх обмежень (фактично двосторонній САП). Після Угоди про САП такий режим працюватиме для всіх країн ЄС. Крім того САП дасть доступ українських перевізників до внутрішніх перельотів між країнами ЄС.

Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» заявив, що українська сторона очікує укладення угоди про спільний авіаційний простір на саміті Україна-ЄС, який планується в жовтні цього року .

«Всім було відомо про проблему між Великою Британією та Іспанією через статус аеропорту Гібралтар. Із виходом Великої Британії з ЄС ця проблема знівельована. Наразі тривають останні технічні переговори. Своє формулювання про статус аеропорту має надати Іспанія. І у нас є конкретна ціль, щоб під час саміту Україна-ЄС у жовтні цю угоду, нарешті, було укладено», — зазначив він.