МЕНЮ

Війна – Вірус – Провалля

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
26 березня, 2020 - 20:13
Чому дефолт для України сьогодні надто дороге «задоволення»?

Уряд продовжив карантин до 24 квітня і взявся за перегляд державного бюджету. В середу, 25 березня, народний депутат України Олексій Гончаренко опублікував фотокопію документа, який начебто, підготував на розгляд парламенту. В ньому йдеться про збільшення видатків на 96 мільярдів гривень і скорочення дохідної частини на 115 мільярдів гривень. Загалом, дефіцит державного бюджету, відповідно до опублікованих Гончаренком даних, зросте в 4 рази. В Кабінеті Міністрів «злив» не коментують.

Вартість зупинки економіки за кілька місяців може мати руйнівні наслідки для всього населення, за оцінками експертів, навіть гірші, ніж сама пандемія, і знадобляться роки, щоб її відбудувати. Рішення про ще один 30-ти денний карантин та надзвичайна ситуація можуть коштувати Україні за попередніми оцінками, в базовому прогнозі 4% ВВП, у менш оптимістичному — падіння може становити до 9%.

Чи вистачить Україні коштів, щоб лікувати, забезпечити українців усім необхідним і оборонятися на східному фронті, без фінансової підтримки партнерів   — зокрема Міжнародного валютного фонду?

Уряд каже — ні. А тому звернувся до парламентарів з проханням негайно проголосувати законопроєкт про землю і так званий антиколомойський закон, який від нас чекає МВФ. 

У фракції «Слуга народу» думки розділилися. Голосування за два згаданих вище проєкти на разі не можливе: не має голосів. Частина «слуг» з так званої групи Коломойського заговорили про дефолт як спосіб розв’язання проблем. Мовляв, у 2020—2021 роки пікових виплат за кредитами якщо Україна оголосить дефолт, то їй можуть списати ці борги, платити не доведеться, а на зекономлені гроші — проживемо.

Понад двадцять депутатів з фракції «Слуг народу» виступили з ініціативою «Ні — дефолту! Так — МВФ».

«На жаль, через світову економічну кризу та форс-мажор у вигляді пандемії коронавірусу, наша економіка не здатна самостійно подолати всі наслідки тих проблем, з якими вона зіткнулася. Нам потрібна допомога й економічне відродження. Оголошення дефолту призведе до катастрофічних наслідків для нашої державності. Ми перестанемо бути надійними партнерами, щонайменше 10 наступних років нас оминатимуть усі міжнародні інвестори, ми не зможемо отримати від міжнародних фінансових інститутів жодних кредитів, без яких неможливо буде стимулювати економіку та провести успішні реформи. Державні активи будуть скуповуватися за безцінь. Гривня впаде, інфляція буде неконтрольованою, зростатиме безробіття. І наша країна буде падати все нижче і нижче»,     — йдеться в спільній заяві депутатів.

Насправді дефолт — це комплексна подія. Його вартість може відрізнятися в різні часи і для різних країн. Утім, є певні закономірності. Економісти МВФ Боренштейн та Паніцца зауважують кілька базових економічних наслідків дефолту: падіння ВВП і торгівлі, майже повне виключення з ринків капіталу, підвищення вартості запозичень та збільшення ймовірності банківської кризи. після дефолту, за підрахунками економістів з університету в Бонні, ВВП знижується на 5% і залишається пригніченим упродовж багатьох років.

Через коронавірусну кризу Україна вже переживає великий економічний спад. На початку тижня Європейська Бізнес Асоціація провела експрес-опитування підприємців, щоб з’ясувати, як уже вплинув карантин на їхній бізнес та якою буде реакція на його продовження.

Так, майже половина компаній (48%) уже зафіксувала від 20% до 50% втрат від доходів. Ще 16% прийняли рішення про зміну заробітної плати персоналу, а 14% — про скорочення штату. Базуючись на результатах опитування, вже зараз реакція бізнесу на таке рішення КМУ буде наступною: 23% планують зменшувати заробітну плату працівників, 17% — скорочувати штат, ще 6% — частково закривати бізнес, при цьому 23% не планують жодного скорочення чи зменшення, а 31% шукатимуть нові ніші для розвитку.

«Очевидно, зупинка економічної активності вже впливає як на окремі бізнеси, так і на економіку в цілому, що в перспективі може позначитись і на благополуччі населення. А якщо жорсткі обмежувальні заходи триватимуть ще місяць, то найпесимістичніші прогнози можуть виявитись ще дуже навіть оптимістичними. Адже запас міцності в компаній починає закінчуватись, а в малого бізнесу — його немає вже. Тому, разом з порятунком життів варто думати й про порятунок економіки», — прокоментувала Анна Дерев’янко, виконавча директорка Європейсько Бізнес Асоціації.

Зупинка ділової активності і податкові канікули вже скоротило надходження до державного бюджету. Уряд не дає точної цифри, утім, за підрахунками експертів, дефіцит дохідної частини сягнув 30—35%.

Через падіння податкових надходжень уряду доведеться позичати, щоб підтримувати поточний рівень видатків, включно з витратами на оборону та охорону здоров’я. Звичайно, уряд може скоротити видатки, щоб збалансувати бюджет, але Велика депресія та приклад Греції свідчать, що робити це в умовах слабкої економіки — самогубство. Отже, без доступу до ринків капіталу, щоб позичати кошти та покривати короткострокові втрати, нам зараз не обійтись. А оголошення дефолту перекриє доступ до цих коштів.