МЕНЮ

Український ліс стрімко втрачає дерева і... репутацію

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
14 вересня, 2016 - 18:52
Остап ЄДНАК: «Іноземні компанії повідомляють, що без сплати хабарів чиновникам не можуть сьогодні купити деревину»

Введення 10-річної заборони на експорт необробленої деревини має позитивні наслідки — підтверджено офіційними даними. Про це нещодавно повідомив голова Комітету з промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.

Так, за словами парламентаря, попри стагнацію промисловості, стрімке зростання продемонструвала деревообробна та меблева галузі. «Обсяг реалізації промислової продукції за I півріччя 2016 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року у дол. США скоротився на -6%. Водночас, деревообробна промисловість продемонструвала приріст +15%, а меблева +12%», — коментує Галасюк. Окрім того, як свідчить статистика, на тлі падіння загального товарного експорту почав стрімко рости й експорт оброблених лісоматеріалів. «Тоді як сукупний товарний експорт за I півріччя 2016 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року у дол. США скоротився на -11%. Натомість експорт оброблених лісоматеріалів виріс на +12%, що поповнило торговельний баланс на 22 млн дол. США лише за півроку дії мораторію», — інформує нардеп, відзначаючи, що зростання обсягів реалізації та експорту деревообробної промисловості у I півріччі 2016 року відбулось переважно за рахунок наявного обладнання, оскільки введення в експлуатацію нового обладнання відбувається з певним часовим лагом.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

На думку Галасюка, збільшення у 3,5 разу обсягів імпорту верстатів для обробки дерева свідчить про довіру інвесторів та є наочним випереджаючим індикатором майбутнього зростання обсягів виробництва та експорту галузі, створення нових робочих місць, додаткових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

Разом із тим, в уряді стверджують, що через мораторій зросла контрабанда деревини. Зокрема, міністр економіки перший віце-прем’єр Степан Кубів стверджує, що кругляк стали вивозити під видом дров. Тоді як експорт лісу-кругляка скоротився на 400 тис. тонн, на 200 тис. тонн дивним чином зріс експорт дров. І, мовляв, це демонструє можливий масштаб контрабанди лісу-кругляка. Парламентарі ж у відповідь кажуть, що й контрабанда, і масові вирубки сосни, які сьогодні можна спостерігати в лісах Західної України — відповідальність уряду. Саме дії, чи коректніше сказати бездіяльність, Кабінету Міністрів, кажуть депутати, і є причиною повного хаосу в регулюванні лісової галузі. Детальніше про мораторій, вирубки і реформу лісової галузі в інтерв’ю «Дню» одного з ініціаторів заборони на 10 років вивезення з України необробленої деревини, народного депутата Остапа ЄДНАКА.

— Коаліційна угода містить інституційну реформу лісової галузі. Днями я надіслав на ім’я прем’єр-міністра лист з проханням доповісти про стан виконання коаліційної угоди за цим напрямком.

Насправді, було три періоди, коли ми підходили до реформи лісової галузі останніми роками. Перший — так званого міжвладдя — тривав із грудня 2014 року до травня 2015-го, коли експерти створювали робочі групи, готували відповідні напрацювання щодо реформи лісової галузі. Від парламенту координатором тоді був я, від Кабміну — радник тодішнього міністра АПК Олексія Павленка. Це був такий ліберальний час, коли напрацьовувались рішення. Другий етап розпочався, коли в червні прийшов тодішній голова Держлісагентства Олександр Ковальчук, всі робочі групи було ліквідовано, а через чотири місяці виникла концепція реформи, яку зробили потайки незрозуміло хто і за якою пропонувалося створити «корпорацію монстрів», з ліквідацією всіх лісгоспів і створенням єдиної юридичної особи. Керувати цією структурою, очевидно, мало те ж саме Держлісагентство. Тобто реформу, яка мала розділити функції господарської діяльності та контролю, усунути корупційний та згубний вплив на господарську діяльність лісгоспів з боку Держлісагентства, вони перекроїли під себе. На щастя, завдяки тиску громадськості ми цю реформу заблокували. Якби цього не зробили, то почалися б страйки, було б створено мегакорупційну лісову корпорацію з грошовим обігом близько 15 млрд грн. Третій етап, який триває нині, — це етап імітації. Галузь очолює нефахова людина, яка взяла на озброєння поверховий піар. В агентстві імітують бурхливу діяльність, пояснюючи всі проблеми відсутністю електронного обліку, показуючи нібито боротьбу з корупцією та незаконними вирубками, роблячи відверто абсурдні заяви про формування єгерської служби начебто з воїнів АТО. А по факту Генпрокуратура викриває цілі організовані корупційні схеми в областях, кінці яких ведуть до Києва. А іноземні покупці української деревини повідомляють про те, що без оплати хабарів чиновникам у Києві вони не можуть придбати сировину.

І які прогнози щодо можливості змінити ситуацію найближчим часом?

— Оголошено конкурс на посаду голови Державного агентства лісових ресурсів. Нещодавно я чув від в. о. голови Держлісагентства, що їй ідея нашої реформи вже подобається, і вона бере це на озброєння. Не знаю, який мотив. Можливо, вона подала свою кандидатуру на конкурс і таким чином хоче підняти собі рейтинг на цій ідеї. Але я очікую відповіді від Гройсмана. Відчуваю, що там буде провал по реформі. Відтак це надасть нам можливість ініціювати створення зовнішньої робочої групи на базі Міністерства АПК, Кабінету Міністрів, і будемо напрацьовувати далі...

У вересні, до речі, стартує цікавий проект Світового банку Profor як продовження програми Fleg. Власне, експерти цієї програми є авторами хороших напрацювань щодо розподілу функцій різних державних органів у лісовій галузі, щодо усунення корупційних ризиків, посилення відповідальності за незаконні вирубки тощо. Я в ньому як депутат Верховної Ради — провідний бенефіціар. Тобто я замовник їхнього продукту — аналітичних розробок.

Для мене важливо, щоб Держлісагентство не займалося реформою лісової галузі, бо це означатиме провал. Процес розробки реформи має проводитись на зовнішньому нейтральному майданчику, прозоро, із залученням фахівців, які зацікавленні в найкращому рішенні для держави, а не щоб зберегти чи підсилити свій вплив на корупційні потоки.

ПРО КОНКУРС НА ПОСАДУ ГОЛОВИ ДЕРЖЛІСАГЕНТСТВА

Є дедлайни щодо того, коли ця реформа має відбутися?

— Ні. В коаліційній угоді насправді є два абзаци про те, що потрібно зробити. Дедлайнів ми собі не ставили.

Ну, а конкретно щодо Держлісагентства — скільки там ще може бути в. о. голови?

— У вересні має відбутися конкурс. Зараз триває збір заявок. У 20-х числах повинен стартувати відбір. Він відбуватиметься згідно з новим Законом про держслужбу. Сподіваюся, що до перебігу цього відбору буде прикута увага і громадськості, й експертів міжнародного співтовариства. Адже Євросоюз дуже довго боровся за цю реформу. Тепер це наша спільна відповідальність — аби вона відбулася.

Ви на своїй сторінці у «Фейсбуці» зробили категоричну заяву, що не збираєтесь подаватися на конкурс. Чому?

— Заяву зробив для того, щоб на цьому не спекулювали. З 2014 року я активно борюся проти корупції в лісовій галузі й вимагаю реформ. Дехто у високих кабінетах трактує це як те, що я хочу сам «рулити» і в такий спосіб здобуваю «хлібну» посаду. «Рулити» я не хочу, а хочу контролювати саме розробку та впровадження реформи. Для мене важливо, щоб не було такого, про що я чую сьогодні: що є якісь «радники» при в. о. голови Держлісагентства, які збирають потоки від тіньових доходів лісгоспів. Я вже написав, до речі, запит на Юшкевич, аби мені надали інформацію про всіх її радників. Такі відомості мають бути публічними.

«ШАЛЕНІ ВИРУБКИ — ЦЕ «ОСТАННІЙ ШАНС» ВСТИГНУТИ НА ЕКСПОРТ КРУГЛЯКА СОСНИ»

Як загалом ви оцінюєте становище лісової галузі в Україні? Відбувся певний період часу, коли діє мораторій на експорт кругляка. Він подіяв? Бо за моєю інформацією — вирубки по Україні страшні — ніби перед кінцем світу.

— Ідея, яку мав на меті цей закон, — це щоб, по-перше, з України масово не вивозили необроблену деревину, а по-друге, щоб український підприємець отримав доступ до легальної сировини. Адже коли бізнес не має можливості отримати деревину законним шляхом, він шукає варіанти, як її отримати в інший спосіб — корупційний. Останніх десять років — саме стільки я працював у цій галузі — я бачив, що українські підприємства дефіцитом просто відсунули в тінь і не давали розвиватися. Адже, відповідно до чинного законодавства, український підприємець, щоби отримати деревину, повинен піти на аукціон, а іноземний — за прямим договором, без ринкового формування ціни (а фактично — платячи хабар) — бере собі скільки завгодно. Це дискримінаційні умови.

Сьогодні багато говорять про те, чи допоміг мораторій, чи ні. І я часто чую, що Верховна Рада винна в чомусь, бо не ухвалила закону, який звільняв би від імпортного мита обладнання для деревообробних підприємств. Відповім так, що кожен має робити свою роботу. Верховна Рада заклала ідею, а уряд має зробити таким чином, щоб вона запрацювала. І якраз з боку Кабміну роботу не зроблено. Кадрові призначення в лісовій галузі не витримують критики, відбувається імітація прозорих конкурсів на посади керівників лісгоспів, як наслідок — шалені вирубки як останній шанс встигнути на експорт кругляка сосни, доки мораторій не набрав чинності. Контрабанда — це також питання до контролю за лісами та митницею — це виконавча влада.

Лісова галузь шалено втратила в іміджі. Серед українців є чітке переконання, що там — тотальна корупція. Від себе скажу, що галузь сьогодні керована, але керується вона не державними інтересами, а за військовим принципом — верхівка вибудовує схеми, а низовий рівень працює в тих рамках, які їм спустили згори.

І ви знаєте, як це змінити?

— Реформа лісової галузі передбачає якісний розподіл функцій. Мені дуже подобається, як управляються державні компанії під Мінекономіки. Щось подібне нам необхідно зробити з лісгоспами, але не ліквідовуючи їх як юридичних осіб і не концентруючи фінансових потоків, а просто впровадити управлінські практики. Це, зрозуміло, складний процес. Але ми маємо це зробити в найближчі рік-два.

ХТО МАЄ ОПІКУВАТИСЯ ЛІСАМИ — МІНАПК ЧИ МІНЕКОЛОГІЇ?

На вашу думку, чи коректно, щоб лісова галузь перебувала під управлінням Міністерства аграрної політики?

— Була ідея передати Лісагентство під управління Мінекології. У Верховній Раді навіть є зареєстрований відповідний законопроект. Це було б логічно. Тому що в Мінекології все ще є ядро спеціалістів, які орієнтуються в цій сфері й можуть довести Мінфіну необхідність тих, чи інших видатків на лісову галузь. Адже є величезне питання фінансування. На Лісагентство сьогодні необхідно надавати з держбюджету на рік до півмільярда гривень. Це для того, щоб утримувати лісгоспи півдня та сходу. Вони ж усі там дотаційні. Бо в МінАПК Лісагентство сьогодні десь на задвірках, коли доходить питання до формування бюджету...

Логіка в тому, щоб повернути ліс під управління Мінекології, як це було раніше, є. Але окремі політичні партії в парламенті сьогодні розцінюють це як елемент політичних торгів. Бо коли це питання вийде на обговорення в залі парламенту, то депутати керуватимуться не інтересами галузі, а інтересами партії.

Але хіба підпорядкування галузі не є частиною реформи? По суті, реформа повинна містити певну філософію щодо того, як держава сприймає ліс. Якщо ми ставимося до нього як до ресурсу, з якого маємо по максимуму заробити, то є логіка в тому, щоб ним опікувалося чи то МінАПК, чи то Мінекономіки. Але якщо ми ставимося до лісу як до частини того, від чого залежить якість життя майбутніх поколінь українців, то, можливо, все ж таки було б доцільно, щоб ним займалося Мінекології. Яку філософію ви закладаєте в реформу лісової галузі?

— Має бути баланс. Ліси справді несуть і рекреаційну, і туристичну, і господарчу, і навіть соціальну функцію для місцевих мешканців. І тому так важливо розділити ресурсну складову — лісгоспи — і Лісагентство, яке має виробляти політику: наскільки інтенсивно ми можемо здійснювати використання лісу. Я не розумію логіки МінАПК, коли мільярди було витрачено на те, щоб у Херсонській області створити ліси, і зараз не можна знайти грошей, аби це утримувати.

Лісагентство під МінАПК, справді, сьогодні радше тяжіє до інтенсивного використання лісових ресурсів. Думаю, що під Мінекології воно було б більш ощадливе. Але Мінекології не має керувати лісгоспами. Вони мають бути в окремій структурі, де фігуруватиме корпоративний інтерес, який обмежуватиме своїми нормативно-правовими актами Держлісагентство. Сьогодні всі ці функції переплетені в хаотичний клубок, домінантним інтересом якого є гроші.

Власне, через те, що лісгоспи під МінАПК є повністю ресурсоорієнтованими, Держлісагентство блокує розвиток заповідної справи в Україні: розширення національних парків — Холодний Яр, Дніпровсько-Тетерівський...

ПРО ПОЛІТИЧНІ ОЧІКУВАННЯ ТА АМБІЦІЇ

Ваші очікування від нового політичного сезону в парламенті?

— Ходять чутки, що це останній політичний сезон для Верховної Ради в цьому її складі.

Я мав нагоду відпочити два з половиною тижні, тому прийшов на погоджувальну раду з гарним настроєм.

Очікую що осінь та зима стануть ТОПовими для законодавчих змін у сфері екології. На розгляді до другого читання у нас є системні законопроекти на виконання Угоди про асоціацію — «Про оцінку впливу на довкілля», «Про стратегічну екологічну оцінку», а також законопроект, який удосконалює механізми управління водними ресурсами на виконання директив від ЄС. Також за цю осінь ми маємо побачити нову редакцію закону про відходи.

Що ж до лісової галузі, то сподіваюся спонукати прем’єра створити робочу групу щодо реформи Держлісагентства. Навіть якщо ми не встигнемо прийняти якісь конкретні законодавчі зміни, то принаймні закладемо рішення.

— А ваша ініціатива «Включайся», як вона розвиватиметься? Чи плануєте трансформувати її в політичну партію?

— Ініціативу було започатковано для підтримки як діючих, так і новостворених громадських рухів та відновлення довіри суспільства до політиків. Вона не є політичним проектом.

Але ви наразі позафракційний депутат. Вас виключили з фракції «Самопоміч». Якщо це справді буде останній політичний сезон для цієї Верховної Ради, то як ви збираєтесь обиратися до наступного її складу? Чи ви вже розчарувалися в парламентській роботі й хотіли б повернутися у бізнес?

— Я очікую, що під Новий рік ми знову побачимо об’єднавчі процеси на політичній ниві.

Тобто ви не збираєтесь іти?

— Свою роботу в парламенті я вважаю досить продуктивною з перших днів. І якщо нам вдасться за осінь-зиму ухвалити всі ті закони щодо довкілля та поводження з відходами, а також дати реальний старт реформі лісового господарства, то можна буде навіть говорити, що я виконав свою місію в цьому скликанні ВРУ.