Україна VS Туреччина: чого варто повчитися одна в одної

Останні події в Туреччині є певною мірою показовими для України

Туреччина в 2020 році проводила надзвичайно м’яку монетарну політику в умовах інфляції рівнем понад 10% на рік. Обсяг викупу активів центральним банком становив близько 2% ВВП. Турецька ліра з початку року девальвувала на 30% (в т.ч. за останні 2 тижні на 10%).

Крім того Туреччина (на відміну від України) в 2020 р. Зіткнулась з проблемою погіршення стану платіжного балансу (в І півріччі поточний рахунок платіжного балансу був меншим на 2,7% ВВП проти рівня аналогічного періоду минулого року, тоді як в Україні, навпаки, покращення поточного рахунку становило +3,9% ВВП).

Багато хто в Україні воліє бачити ситуацію Туреччини в якості прикладу в контексті застереження щодо недоцільності проведення програм «кількісного пом’якшення», а також питання «залежності/незалежності» рішень центрального банку.

Насправді приклад Туреччини, якщо і слід розглядати для України, то лише з точки зору спроможності апарату центрального банку генерувати адекватні управлінські рішення з огляду на зміни економічних умов.

Перш за все, слід врахувати що за рівнем розвитку економіки та фінансового сектора Україна кардинально відрізняється від Туреччини.

Туреччина — країна з високим рівнем доходів і з глибоко диверсифікованою економікою.

Ось деякі статистичні дані:

• Рівень доходів: Україна — 12,9 тис.дол. за ПКС на 1 жителя, Туреччина — 28,5 тис.дол. за ПКС на 1 жителя (в постійних цінах 2017 р.).

• Рівень заощаджень населення, середній приріст за 2016-2019 рр.: Україна — 2,5% від наявного доходу населення; Туреччина — 14,0% від наявного доходу населення.

• Рівень кредитування економіки: Україна — 25% ВВП, Туреччина — 76% ВВП.

• Частка проблемних кредитів у кредитному портфелі банків: Україна — 49%, Туреччина — 4%.

• Працюючі кредити у % до банківських депозитів: Україна — 44%, Туреччина — 115%.

• Приріст кредитів в економіку за 2017-2019 рр.: Україна — скорочення на 3%, Туреччина — приріст на 60%. (приріст кредитів в економіку України за 8 місяців 2020 р. — на 1%, в економіку Туреччини — на 30%).

• Рівень монетизації економіки (М3): Україна 36% ВВП, Туреччина — 59% ВВП.

Очевидно, що виклики, які стоять перед грошово-кредитною сферою України, порівняно з Туреччиною — принципово іншого характеру.

Якщо в останні роки в Туреччині спостерігався процес кредитної експансії банків, то в Україні мав місце процес колапсу банківського кредитування.

Якщо Туреччині, слід було стримувати процес надмірного кредитування і фінансіалізації економіки, то Україні, навпаки, шукати шляхи його активізації.

Тому приклад Туреччини перш за все доцільно вивчати з точки зору компетентності тих, хто приймає рішення з питань грошово-кредитної політики та банківського регулювання.

Питання в здатності керівництва центрального банку приймати адекватні рішення не тільки з огляду на вузькі цілі (чи то досягнення інфляційного таргету, чи то зростання кредитування за будь-яку ціну), але й зважаючи на більш широкий спектр впливу рішень монетарного регулятора на поточний і майбутній стан економіки та її фінансової системи.

Сьогоднішній склад Правління НБУ в своїй більшості здатен приймати адекватні і правильні рішення.