У Києві прогнозують майбутнє Європи
Що було б, якби 1918 року Антанта підтримала незалежність України? Або якби ще 1991 року Україна вступила до НАТО? Раніше відповідь на такі запитання міг дати хіба що сам Бог, а нині на них відповідають київські науковці, які створили геополітичну систему "Європа".
На екрані комп'ютера неначе на шахівниці можна розігрувати різноманітні сценарії розвитку подій в Європі, визначити ступінь взаємозв'язку між європейськими країнами.
"Європу" науковці розробили завдяки системному аналізові - методу проектування, що розкладає складні технічні, соціальні та інші проблеми на основні елементи, взаємозв'язки яких оцінюються за допомогою математичного апарату й програмуються в закінчену інтегровану систему.
Системний аналіз (системний підхід) - наука поки що не дуже відома, але універсальна. Їй під силу вивчати будь-які об'єкти - від галактики до мікроба, від усієї країни до черги за квитками на електричку. Системний аналіз стверджує, що будь-який об'єкт чи сукупність об'єктів із достатнім ступенем абстрагованості можна розглядати як систему.
У принципі всі ми так і робимо, коли говоримо "ми з ним працюємо в одній системі" або "саму систему міняти" треба. Але це, так би мовити, суто побутовий підхід. А в науці системний аналіз уперше застосував Ньютон, який 1987 року здійснив математичний аналіз сонячної системи.
Стрімкий розвиток системного аналізу зумовили науково-технічні потреби військових під час Другої світової війни. Саме тоді було розроблено радар, електронну цифрову машину... І лише в 60-х роках застосування системного аналізу поширилося з військових і космічних систем на довгострокове державне планування промисловості. 1972 року світова спільнота заснувала Міжнародний інститут прикладного системного аналізу. Серед 12 засновників Інституту був СРСР. Завдяки досягненням українських кібернетиків після розпаду колишнього Радянського Союзу Україна зберегла членство в цьому інституті.
В Україні наукові дослідження в царині системного аналізу здійснювалися в Інституті кібернетики. А 1 листопада минулого року на базі двох відділів Інституту кібернетики в лабораторіях Київського технічного університету (КПІ) й лабораторії баз даних Міністерства освіти засновано Інститут прикладного системного аналізу.
На сучасному етапі становлення України важливого значення набуває проблема формування й структурування політичних інститутів та їх взаємодії з аналогічними інститутами інших країн. Крім того, існує нагальна потреба в розробці різноманітних методів пошуку й прийняття оптимальних економічних та політичних рішень, спираючись на які органи державного управління могли б розробляти оптимальну внутрішньо- й зовнішньополітичну стратегію.
Враховуючи це, науковці Інституту прикладного системного аналізу застосували системний аналіз для досліджень соціально-політичних процесів. Зокрема академік Михайло Згуровський із групою фахівців змоделював геополітичну систему "Європа". А науковці на чолі з доктором технічних наук Олександром Макаренком, спираючись на теорію нейроподібних мереж, реалізували "Європу" на практиці. За допомогою цієї системи моделюються різноманітні сценарії розвитку подій у Європі. Зокрема можна прогнозувати наслідки прийняття певних міждержавних рішень. Скажімо, конкретно відповісти на запитання, які наслідки для України матиме її орієнтація лише на Захід, чи лише на Схід? Ця система демонструвалася на всесвітній інформаційно-телекомунікаційній виставці "Себіт-97", що в березні відбулася в Ганновері.
