Трохи про білоруське «економічне диво»

Яке у нас так подобається багатьом

Держсектор 70 відсотків ВВП. 40 відсотків працездатного населення. Весь у боргах. Весь дотується. На підтримку його штанів до працюючого стану щорічно витрачається 10 відсотків ВВП. Ефективність управління нульова. Ефективність роботи нульова. З 10 найбільших підприємств країни, лише три прибуткові (два нафтопереробних і одне калійних добрив). Тотальна залежність від Росії. 42 відсотки імпорту і 56 відсотків експорту. Близько 10 млрд торгового дефіциту 2018 р.

За підрахунками МВФ з 2005 до 2015 року російська економічна підтримка Білорусі через ціни на енергоносії та інші джерела становила більш як 100 млрд дол. Від 11 до 27 відсотків білоруського ВВП щорічно. Весь минулий рік росіяни прямо натякали Батькові, що лафа закінчилася й грошей немає. Треба або за все платити за рахунками, або зливатися навіки в братських обіймах. Зливатися Батькові не хочеться. Краще бути першим у провінції, ніж другим у місті. Про що він прямо сказав в інтерв’ю Венедиктову кілька місяців тому. Типу, що вони мені пропонують. Якусь їхню Думу очолити. Спроби подружитися з Китаєм на противагу Росії поки результатів великих не дають. Там торговий дефіцит теж під 3 мільярди на рік.

З Європою сальдо позитивне. За рахунок торгівлі добривами та нафтопродуктами, виробленими з дотаційної російської нафти. Противний МВФ порахував, що скасування росіянами «податкового маневру», за яким Білорусь отримувала основні дотації, призведе до того, що треба буде терміново шукати гроші на зовнішніх ринках. І до 2023 року зовнішні борги зростуть до 70 відсотків ВВП. Тому те, що сьогодні відбувається в Білорусі, - це не лише особисте питання Лукашенка. Якого вчора любили всі. Домашні господарки, хатні робітниці, вдови й навіть одна жінка — зубний технік. Як сказав би класик. А сьогодні в очі кричать, йди НХ на зустрічах з робочими.

Питання набагато ширше. Як країні жити далі. Соціалізм 80-х за чужі кошти добігає логічного завершення. Тому й росіяни так спокійно спостерігають усю цю картину. Розуміючи, що тумблер від Білорусі у них. Незалежно від того, хто там стане начальником. І зовсім не факт, що вони підтримуватимуть Лукашенка особисто. Тому що він їм, судячи з усього, своєю простотою, що гірша за крадіжку, теж неабияк набрид.

Трохи про білоруське «економічне диво»

Трохи про білоруське «економічне диво»

Яке у нас так подобається багатьом

Держсектор 70 відсотків ВВП. 40 відсотків працездатного населення. Весь у боргах. Весь дотується. На підтримку його штанів до працюючого стану щорічно витрачається 10 відсотків ВВП. Ефективність управління нульова. Ефективність роботи нульова. З 10 найбільших підприємств країни, лише три прибуткові (два нафтопереробних і одне калійних добрив). Тотальна залежність від Росії. 42 відсотки імпорту і 56 відсотків експорту. Близько 10 млрд торгового дефіциту 2018 р.

За підрахунками МВФ з 2005 до 2015 року російська економічна підтримка Білорусі через ціни на енергоносії та інші джерела становила більш як 100 млрд дол. Від 11 до 27 відсотків білоруського ВВП щорічно. Весь минулий рік росіяни прямо натякали Батькові, що лафа закінчилася й грошей немає. Треба або за все платити за рахунками, або зливатися навіки в братських обіймах. Зливатися Батькові не хочеться. Краще бути першим у провінції, ніж другим у місті. Про що він прямо сказав в інтерв’ю Венедиктову кілька місяців тому. Типу, що вони мені пропонують. Якусь їхню Думу очолити. Спроби подружитися з Китаєм на противагу Росії поки результатів великих не дають. Там торговий дефіцит теж під 3 мільярди на рік.

З Європою сальдо позитивне. За рахунок торгівлі добривами та нафтопродуктами, виробленими з дотаційної російської нафти. Противний МВФ порахував, що скасування росіянами «податкового маневру», за яким Білорусь отримувала основні дотації, призведе до того, що треба буде терміново шукати гроші на зовнішніх ринках. І до 2023 року зовнішні борги зростуть до 70 відсотків ВВП. Тому те, що сьогодні відбувається в Білорусі, - це не лише особисте питання Лукашенка. Якого вчора любили всі. Домашні господарки, хатні робітниці, вдови й навіть одна жінка — зубний технік. Як сказав би класик. А сьогодні в очі кричать, йди НХ на зустрічах з робочими.

Питання набагато ширше. Як країні жити далі. Соціалізм 80-х за чужі кошти добігає логічного завершення. Тому й росіяни так спокійно спостерігають усю цю картину. Розуміючи, що тумблер від Білорусі у них. Незалежно від того, хто там стане начальником. І зовсім не факт, що вони підтримуватимуть Лукашенка особисто. Тому що він їм, судячи з усього, своєю простотою, що гірша за крадіжку, теж неабияк набрид.