МЕНЮ

ТОП-7 проблемних положень бюджету-2016

Підготувала Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
18 грудня, 2015 - 12:26
Висновки експертів Інституту суспільно-економічних досліджень щодо проекту бюджету на 2016 рік

1. Макропоказники не враховують ефекту від податкової реформи. Проект бюджету-2016 базується на макропоказниках, які уряд затвердив у серпні. Тобто, ці макропоказники за своєю суттю не враховують ефекту від реалізації податкової реформи, а також низку інших факторів. Наслідком цього може бути неспівставність реальної ситуації із прогнозованими показниками бюджету, насамперед у частині податкових надходжень.

2. Бюджет-2016 не є бюджетом економічного розвитку. Основні напрями фінансування: соціальні видатки, управління, оборона. Видатки споживання — 93,5% (проти 91,9% у 2015 році), видатки розвитку — 6,3% (проти 7,8% у поточному році). Частка валового нагромадження основного капіталу у ВВП у 2016-му оцінюється на рівні 8,3% (2008 року була 25,9% від ВВП). Таким чином скорочення інвестиційних видатків не може забезпечити прогнозованого зростання ВВП. Відібрані Мінекономрозвитку 10 державних інвестиційних проектів (1 млрд грн) не здатні безпосередньо генерувати додану вартість та повернення інвестицій. Натомість фінансуються переважно розпочаті в минулі роки проекти: 70,5% — соціально-культурна сфера та сфера охорони здоров’я, 23,2% — на розвиток автомобільних доріг та 6,2% — на охорону навколишнього середовища.

3. Проект бюджету-2016 не є реформаторським й практично не передбачає фінансування програм, визначених Нацрадою реформ заходів. В умовах відсутності фінансових планів реформ, здійснення фінансування цих заходів забезпечуватиметься через основну діяльність відомств, відповідальних за їхнє виконання. Суттєво збільшиться фінансування програми просування інтересів України в світі (в 8,3 разу), а також фінансування державного управління (більше ніж удвічі) та судові органи (в 1,7 разу). Водночас передбачено скоротити бюджетні видатки на антикорупційні, правоохоронні заходи, реформу енергетичного сектору, коли ефективність виконання за цими напрямками реформ — менша 50% та має найнижчі показники статусу прогресу реформування відповідного сектору.

4. Впроваджується можливість існування «прихованого» дефіциту бюджету. Дефіцит бюджету визначено на рівні 83,69 млрд гривень, що становить 3,7% ВВП, і відповідає критеріям, закладеним у Меморандумі про економічну та фінансову політику. Але закладаються ризики існування «прихованого» дефіциту бюджету шляхом випуску державних цінних паперів, а саме:

•  можливість кредитування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму понад 16 млрд гривень (стаття 17);

•  для капіталізації банків (стаття 16) — сума не визначена;

•  для капіталізації НАК «Нафтогаз України» (стаття 18) — сума не визначена.

З одного боку, уряд декларуючи дотримання «ефективного» показника дефіциту державного бюджету на прийнятному рівні (3,7% ВВП) та обмежуючи показники державного боргу (стаття 5 проекту бюджету-2016 на рівні 1501,5 млрд гривень), з іншого — й надалі застосовуватиме практику формування «прихованого» дефіциту державного бюджету та практично непрогнозованого зростання державного боргу.

5. Узаконення «ручного» управління видатками. Надаються необмежені повноваження (статті 3 і 21) Кабінету Міністрів (без погодження з парламентським комітетом із питань бюджету) здійснювати перерозподіл та збільшення видатків за програмою «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів» (636,2 млн грн) та Мінфіну (за погодженням з комітетом) щодо зміни надходжень від іноземних кредиторів. Цим нівелюються вимоги ст.95 Конституції України (виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих коштів) та ст. 7 і 23 Бюджетного кодексу (щодо випадків перерозподілу, або передачі бюджетних призначень за погодженням з комітетом з питань бюджету, за виключенням видатків на утримання органів державної влади).

6. Висока ймовірність недофінансування програм регіонального розвитку та оборонної промисловості. Статтею 14 проекту бюджету пропонується за рахунок конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (13,4 млрд гривень) спрямувати через спеціальний фонд на видатки державного фонду регіонального розвитку (4,65 млрд грн), субвенцію на формування інфраструктури територіальних громад (1 млрд грн), виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу (0,8 млрд грн) та підприємствах космічної галузі (0,9 млрд грн), заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави та функціонування системи спеціальної інформації (майже 6 млрд грн). Однак, за цією програмою за 10 місяців поточного року надійшло лише 94,7 тис. грн. Тому, пропонується вказані надходження та видатки облікувати за загальним фондом державного бюджету.

«Виключити пункт 6 статті 11 та пункти 12—17 статті 14 та доповнити статтю 10 словами : «конфісковані кошти та кошти отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення».

7. Пропозиції уряду щодо фінансування освіти, охорони здоров’я, соціальної політики та молоді і спорту є доволі конструктивними й такими, що відповідають поточній економічній ситуації. Водночас є очевидним, що наступного року уряд не планує проведення реформ у цій сфері — зміни і нововведення є суто «косметичними» і не передбачають стратегічного розвитку. Виключення становить запровадження верифікації соціальних виплат, тобто призначення їх з урахуванням матеріального становища сім’ї. Позитивом також можна вважати передачу на розсуд органів місцевого самоврядування надання пільг для окремих категорій населення, а також харчування дітей у дошкільних закладах і учнів 1—4 класів. Проте, зважаючи на появу у Додатку 1 проекту Державного бюджету єдиного податку серед інших доходів, є незрозумілим, яким чином вони будуть фінансуватися. Більшого результату можна було досягти за рахунок запровадження адресного та індивідуального підходу у соціальній політиці, а також принципу «гроші ходять за людиною». Найбільше у документі вражає збільшення видатків для Пенсійного Фонду України з 80,8 млрд грн до 172,3 млрд грн, що зумовлено зниженням ставки єдиного соціального внеску. Вважаємо, що у такому випадку потрібно терміново запровадити Єдиний електронний реєстр пенсіонерів, який забезпечить економію видатків Пенсійного Фонду на кілька десятків мільярдів гривень.