МЕНЮ

Сім кроків на два місяці

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
23 квітня, 2019 - 10:35
Європейська Бізнес Асоціація оприлюднила чого очікує від новообраного президента України

«Бізнес прагне бачити чіткі пропозиції, конкретні кроки та кандидатури на посади, які зможуть ефективно підтримати трансформаційні процеси в країні, реалізувати важливі зміни, а не косметичні реформи. Зазначені нижче сім кроків, на думку бізнес-спільноти, потрібні одразу, в перші місяці роботи», — наголосила виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна ДЕРЕВ’ЯНКО.

Отож перший крок — подання на посади генерального прокурора та голови СБУ, міністра закордонних справ та міністра оборони професіоналів із бездоганною репутацією та відсутністю зв’язків із олігархами або великим бізнесом.

Другий — презентація плану реформування правоохоронних органів із метою зниження тиску на бізнес та всебічне сприяння виконанню цього плану новопризначеними особами.

Третій — перезапуск Національного агентства з питань запобігання корупції та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, підтримка діяльності НАБУ та Всеукраїнської Асоціації кредитних спілок.

Четвертий — забезпечення макроекономічної стабільності, включаючи підписання меморандуму з МВФ щодо продовження співпраці. Крім того, гарантування незалежності Національного банку та публічна підтримка політики низького дефіциту бюджету.

П’ятий — захист та продовження структурних реформ, проведених у минулі роки, включаючи, але водночас не обмежуючись, наступними: реформою публічних закупівель, продовженням автоматичного відшкодування ПДВ та дерегуляції, реформою ДФС, медичною реформою, децентралізацією тощо.

Шостий — всебічне сприяння продовженню структурних реформ зокрема й шляхом публічної підтримки та ініціації законодавчих змін, починаючи з відкриття ринку землі та проведення прозорої приватизації великих державних підприємств із можливістю застосування британського права.

Сьомий — забезпечення незалежності ринкових регуляторів, починаючи з Антимонопольного комітету та Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг.

Цікаво, що рік тому (в травні 2018 року) Спілка Українських підприємців теж оприлюднювала свій список вимог до влади, зазначаючи , що багато чого з цього списку вимог було їм обіцяно (особисто Президентом, коаліцією, Кабміном тощо), але не зроблено! «А публічні обіцянки слід виконувати або поступатися місцем тим, хто їх виконає», — йшлося в заявах СУПівців.

Представники бізнесу вимагали лібералізації порядку та інструментів здійснення касових операцій і скасування п’ятикратної відповідальності в сфері обліку готівки; зниження навантаження на фонд оплати праці; перехід на електронний документообіг; масштабну приватизацію тощо.

СУП також вимагав прийняття низки проектів закону, зокрема, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні (№8124), про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України (№7010), про внесення змін до Митного кодексу України (щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством із атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншого (№7473), про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (№7034), проекту Кодексу України з процедур банкрутства (№8060), проект закону про медіацію (№3665) — деталі в інфографіці до матеріалу.

«Квінтесенцією документа є підтримана усім без винятку українським бізнесом заміна податку на прибуток податком на виведений капітал. Впровадження цього податку дасть додаткове зростання ВВП до 2%, та сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату — податкова система країни стане більш прозорою й зрозумілою, зокрема й за рахунок скорочення простору для маніпуляцій зі звітністю та представленням викривлених фінансових результатів», — повідомляла тоді прес-служба СУП. Законопроект про податок на виведений капітал у парламент у липні 2018 року подав Президент України Петро Порошенко. Комітет із питань податкової та митної політики, який очолює депутат фракції «Блок Петра Порошенка» Ніна Южаніна, розглянув його лише10 квітня 2019 року.