Штучна хвиля зростання гривні спадає

Протягом двох останніх тижнів на валютному ринку України спостерігалися найбільші курсові коливання з початку року. Тимчасовий струс на валютному ринку виявив цікаві тенденції. По-перше, курс почав падати на Українській міжбанківській валютній біржі, і лише потім перекинувся на ринок валютної готівки. По-друге, основна маса населення досить індиферентно поставилася до зменшення курсу долара і черги бажаючих купити дешеву валюту біля пунктів обміну не спостерігалися.

Причини коливання курсу називалися різні. Наприклад, висловлювалася версія, що надійшов іноземний кредит для виплати українським остарбайтерам і банки, що отримали кошти, займаються їх конвертацією. Також експерти припускали активізацію дій НБУ по впровадженню "валютного коридору". Натомість рідко називалася дійсна причина збільшення пропозиції валюти на міжбанківському валютному ринку.

Спад попиту на ВКВ мав не економічне походження (скажімо, поліпшення експортних можливостей українських підприємств), а був обумовлений змінами в регулюванні з боку НБУ, а саме - норм обов'язкових резервів, які комерційні банки повинні тримати на рахунках в НБУ. "Положення про формування банківською системою України обов'язкових резервів" було затверджено постановою правління НБУ від 26 грудня 1996 р. і доведено до комерційних банків 14 січня 1997 р. листом за № 14-011/66-257. Резерви, з одного боку, зменшувалися з 15% до 11% по пасивах у національній валюті, проте збільшувалися резерви по пасивах в іноземній валюті. До того ж, резервуватися повинні і рахунки, які раніше під обов'язкове резервування не підпадали. По розрахунках спеціалістів, у деяких банках загальні суми резервів повинні були збільшитись майже вдвічі. Планувалося ввести в дію "Положення" з 20 лютого 1997 року. Зрозуміло, що джерелами збільшення оборотних капіталів для банків могли стати тимчасово вільні кошти, які треба було відволікти з ринку кредитних ресурсів, та тимчасово вільні валютні кошти, які обтяжували банківські пасиви та збільшували суму обов'язкових резервів. Як видно, ситуація цілком зрозуміла і прогнозована, особливо з позиції НБУ, який по суті і був ініціатором процесу.

Проте 19 лютого НБУ листом за № 14-110/360-1153 переніс термін введення в дію "Положення про формування банківською системою обов'язкових резервів" на 1 квітня 1997 р. І саме з відстрочення введення в дію згаданого нормативного акту долар почав повертатися до попередньої курсової вартості. Нацбанк не передбачив розмір дефіциту обігових коштів у банківській системі України, і тепер або сподівається на поліпшення ситуації навесні, або вважає феномен падіння курсу ВКВ дуже показовим та позитивним щодо керованості валютного ринку України.

Млявість економічних суб'єктів не дозволила підняти спекулятивну хвилю. За умов ефективного функціонування економіки штучні коливання курсу досить швидко згасають із причини виходу на ринок агентів, які користуються ситуацією і скуповують "дешеву" валюту. Населення ж майже вийшло з ринку іноземної готівки через зниження темпів інфляції. За таких умовах конвертуються лише заощадження, а, як зрозуміло, економічна ситуація для них "не досить сприятлива".

Протягом двох останніх тижнів на валютному ринку України спостерігалися найбільші курсові коливання з початку року. Тимчасовий струс на валютному ринку виявив цікаві тенденції. По-перше, курс почав падати на Українській міжбанківській валютній біржі, і лише потім перекинувся на ринок валютної готівки. По-друге, основна маса населення досить індиферентно поставилася до зменшення курсу долара і черги бажаючих купити дешеву валюту біля пунктів обміну не спостерігалися.

Причини коливання курсу називалися різні. Наприклад, висловлювалася версія, що надійшов іноземний кредит для виплати українським остарбайтерам і банки, що отримали кошти, займаються їх конвертацією. Також експерти припускали активізацію дій НБУ по впровадженню "валютного коридору". Натомість рідко називалася дійсна причина збільшення пропозиції валюти на міжбанківському валютному ринку.

Спад попиту на ВКВ мав не економічне походження (скажімо, поліпшення експортних можливостей українських підприємств), а був обумовлений змінами в регулюванні з боку НБУ, а саме - норм обов'язкових резервів, які комерційні банки повинні тримати на рахунках в НБУ. "Положення про формування банківською системою України обов'язкових резервів" було затверджено постановою правління НБУ від 26 грудня 1996 р. і доведено до комерційних банків 14 січня 1997 р. листом за № 14-011/66-257. Резерви, з одного боку, зменшувалися з 15% до 11% по пасивах у національній валюті, проте збільшувалися резерви по пасивах в іноземній валюті. До того ж, резервуватися повинні і рахунки, які раніше під обов'язкове резервування не підпадали. По розрахунках спеціалістів, у деяких банках загальні суми резервів повинні були збільшитись майже вдвічі. Планувалося ввести в дію "Положення" з 20 лютого 1997 року. Зрозуміло, що джерелами збільшення оборотних капіталів для банків могли стати тимчасово вільні кошти, які треба було відволікти з ринку кредитних ресурсів, та тимчасово вільні валютні кошти, які обтяжували банківські пасиви та збільшували суму обов'язкових резервів. Як видно, ситуація цілком зрозуміла і прогнозована, особливо з позиції НБУ, який по суті і був ініціатором процесу.

Проте 19 лютого НБУ листом за № 14-110/360-1153 переніс термін введення в дію "Положення про формування банківською системою обов'язкових резервів" на 1 квітня 1997 р. І саме з відстрочення введення в дію згаданого нормативного акту долар почав повертатися до попередньої курсової вартості. Нацбанк не передбачив розмір дефіциту обігових коштів у банківській системі України, і тепер або сподівається на поліпшення ситуації навесні, або вважає феномен падіння курсу ВКВ дуже показовим та позитивним щодо керованості валютного ринку України.

Млявість економічних суб'єктів не дозволила підняти спекулятивну хвилю. За умов ефективного функціонування економіки штучні коливання курсу досить швидко згасають із причини виходу на ринок агентів, які користуються ситуацією і скуповують "дешеву" валюту. Населення ж майже вийшло з ринку іноземної готівки через зниження темпів інфляції. За таких умовах конвертуються лише заощадження, а, як зрозуміло, економічна ситуація для них "не досить сприятлива".