МЕНЮ

Що об’єднує Iндію, Китай та Нідерланди?

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
12 лютого, 2019 - 18:27
Аналітичний відділ Ради з питань експорту продовольства назвав топ-п’ятірку країн, які найбільше купують аграрну продукцію з України

У 2018 році спостерігалася тенденція до зростання вартості експорту аграрної продукції на 5,4% до 14,8 млрд USD. За рахунок чого це відбулось? Що і за скільки в нас купують інші країни?

Аналітичний відділ Ради з питань експорту продовольства підготував топ-п’ятірку країн, які найбільше купують аграрну продукцію.

Експорт аграрної продукції з України простягається від Америки до Азійського регіону та покриває значну частину країн. Українська соняшникова олія експортується до Індії, кукурудза та молочна сироватка — до Китаю, м’ясо та їстівні продукти птиці до Нідерландів.

Лідируючу позицію стабільно посідає Індія, яка купує українські бобові овочі, овес, соєву та соняшникову олію. Загальна сума експорту даних товарів становить 1,8 млрд USD.

На другому місці головний світовий азійський імпортер — Китай із загальною вартістю 1 млрд доларів США. Наявність даного ринку серед топів, не новина, адже країна розвивається та постійно потребує великої кількості продукції. Найбільше було відвантажено до Китаю кукурудзи на загальну суму 489 млн USD, соняшникової олії — 334 млн USD, молочної сироватки — 11,3 млн USD та ін.

Країна тюльпанів та вітряків — Нідерланди — треті. Країна активно імпортує м’ясо та їстівні субпродукти птиці, вершкове масло, кукурудзу, гречку та просо. Експорт даних позицій становить 643 млн USD.

Четверте місце за Іспанією. Вартість експорту країни знизився на 32% у порівнянні з 2017 роком (країна опустилась на одну сходинку вниз). Кукурудза та бобові (свіжі та сушені) користуються найбільшим попитом серед іспанців.

Одна з найбільших нафтодобувних країн — Королівство Саудівська Аравія, імпортувала продукції на загальну вартість 510 млн USD. Основними позиціями поставок були яйця птиці без шкаралупи, ячмінь, м’ясо та їстівні субпродукти птиці.

«Україна — це аграрна держава, з великим експортним потенціалом. Проте щоб закріпитись на світовому ринку, вітчизняним експортерам слід розвивати виробництво продукції з доданою вартістю. Український виробник повинен орієнтуватися на якість продукту, який випускає на ринок», — стверджує аналітик Ради з питань експорту продовольства, Олександра Кищук.

«В Україні виробляються достатньо доброго рівня за якістю зернові, які досить успішно експортуються у велику кількість країн, — заявила Оксана Просоленко, керівник регіонального офіса міжнародної асоціації «Дунайська соя» (DonauSoja). — Вітчизняна харчова промисловість — це певний етап еволюції, наступний крок у ланцюжку доданої вартості бізнесу, про який ми всі говоримо і який всі переслідуємо в підприємництві».

Водночас харчова індустрія в цьому сенсі є для нас певним викликом, адже працювати в ній набагато складніше, ніж просто вирощувати сировинну базу. Суть навіть не в технологіях і підходах до виробництва, а в можливості реалізації. Одним із ключових завдань для України є інтеграція останньої в світові стандарти якості.

«Україна лідирує в світі за обсягами вирощування та переробки соняшнику, успішно конкурує на ринку як глобальний гравець, завдяки чому олійно-жирова промисловість є одним із флагманів харчової індустрії. Соя ж є другим олійним продуктом, який буде розвиватися досить активно в нашій країні, — зауважила експерт. — Це доволі новий продукт для України. Культура вирощується у нас відносно недавно, посівні площі не настільки великі, як, скажімо, у соняшнику. Вітчизняні виробники сої працюють над тим, як поліпшити технології виробництва, тобто вирощування культури. Інакше кажучи, з точки зору ефективності, ми ще в полях. Найближчими роками маємо надолужити згаяне, збільшити обсяг за рахунок покращення ефективності у вигляді зростання урожайності».

Україну часто називають хлібним кошиком Європи (breadbasket). Водночас наша країна стає чимось більшим на континентальній і світовій аренах. Ми отримуємо новий імідж на глобальному ринку продовольства. Який саме?

«Я окреслив би його таким словосполученням, як продуктовий супермаркет, — сказав головний виконавчий директор (CEO) контент-маркетингового агентства TopLead Станіслав Шум, — адже вітчизняні компанії вже поставляють на зовнішні ринки не лише зерно, а й продукти переробки, наприклад борошно. Саме тому харчова промисловість є тією галуззю, яка допомагає формувати додану вартість на наявній сільськогосподарській сировині».

Україна експортує кожен четвертий літр молока, який відправляється на переробку. Із 10 л олії, виробленої в нас, 9,5 л іде на експорт.

«Ми прагнемо стимулювати бізнес до перегляду пріоритетів і звернути увагу на переробку харчових продуктів. Кілограм макаронів коштує дорожче за кілограм зернових, кілограм торта дорожче за кілограм цукру. Додана вартість, яка створюється під час переробки сировини, є джерелом доходів бізнесу та українців. Звичайно, всі перспективи розвитку нашого супермаркету будуть відкриті лише тоді, коли українські виробники стануть не тільки насичувати внутрішній ринок і покращувати якість своєї продукції, а й виробляти додатковий обсяг продукції на експорт», — сказав Станіслав Шум.

«Українська харчова галузь, із об’єктивної точки зору, дуже добре позиціонується логістично в Європі, тобто вона має дуже коротке плече для поставок на зовнішні ринки, зокрема Євросоюзу, — зауважив Денис Лисенко, керуючий партнер AEQUO LawFirm. — Частка українського експорту в ЄС зростає. Відповідно є угода про асоціацію, яка дає можливість для експорту за правильної побудови виробничих процесів. Український ринок пропонує можливості costeffective виробництву. Все це є причинами того, чому Україна буде цікавою іноземним інвесторам попри макроекономічні чи макрополітичні чинники».