Раціон «бідності»

Споживання основних продуктів харчування в Україні залишається нижчим за раціональні норми, розраховані Міністерством охорони здоров’я, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій ЛУПЕНКО, коментуючи оприлюднені нещодавно Державною службою статистики України дані щодо споживання продуктів харчування в домогосподарствах.

За його словами, найбільший розрив спостерігається у споживанні плодів, ягід та винограду — 44,4 кг у розрахунку на особу за 2017 рік при раціональній нормі 90 кг (49,3%), а також по овочевій та баштанній продукції — 102 кг проти 161 кг (63,4%).

Рівень споживання м’яса торік становив 56,4 кг проти 80 кг за раціональною нормою (70,5%). Тоді як ще 2007 року споживання м’яса в домогосподарствах становило 61,2 кг на особу і трималося майже постійно на цьому рівні до 2013 року.

Споживання молока 2017 року становило 231,6 кг проти 380 кг (60,9%), а яєць — 240 шт. проти 290 шт. (82,8%).

Раціональні норми споживання в домогосподарствах досягнуті лише по рослинній олії, а також по хлібу та хлібопродуктах, зазначив науковець. Споживання олії торік більш ніж на треть (+38,5%) перевищило нормативні показники у 13 кг і склало 18 кг. Хлібопродуктів середньостатистичний українець торік спожив 100,8 кг при нормі споживання у 101 кг.

Водночас за минулий рік рівень споживання збільшився порівняно з показниками 2016 року по переважній більшості продуктів харчування, крім молока й молочних продуктів, картоплі та овочів і баштанних. По м’ясу та олії він залишився без змін.

Крім того, споживання цукру 2011 року, риби та рибопродуктів — протягом 2000—2013 років, а по хлібові та хлібопродуктах — до 2016 року, — були на рівні або вище за раціональні норми, нагадав Юрій Лупенко.

На його думку, в Україні є можливості виробництва для забезпечення раціонального споживання. Торік в Україні рівень самозабезпечення, тобто співвідношення обсягів виробництва та внутрішнього використання, по зерну становив 292,9%, м’ясу і м’ясних продуктах — 105,1%, молоку і молочних продуктах — 107,7%, по яйцях — 119,8%.

Отже, недосягнення норм раціонального споживання значною мірою спричинено недостатнім рівнем доходів домогосподарств, зазначив академік.

Тому для забезпечення раціональних норм споживання необхідно не лише збільшувати виробництво продуктів харчування, а, перш за все, підвищувати купівельну спроможність населення, підсумував Юрій Лупенко.

У дослідженнях світової економіки витрати більшої частки доходів домогосподарств на харчі є одним із показників бідності.

За даними Міністерства сільського господарства США, підрахунками якого послуговуються міжнародні фінансові організації, найменшу частку доходів на харчі витрачають саме американці — 2016 року вона становила лише 6,4%.

За інформацією американського уряду, у світі існує лише вісім країн, громадяни яких витрачають на харчі менше ніж 10% своїх доходів. Чотири із них — у Європі:

Великобританія — 8,2%

Швейцарія — 8,7%

Ірландія — 9,6%

Австрія — 9,9%.

Серед інших лідерів — Сингапур, Канада, Австралія.

На іншому кінці списку — африканські та азійські країни, мешканці яких витрачають на харчі понад 40% своїх доходів. Серед антилідерів:

Нігерія — 56,4%

Кенія — 46,7%

Камерун — 45,6%

Казахстан — 43%

Алжир — 42,5%

Філіппіни — 41,9%

Пакистан — 40,9%

Гватемала — 40,6%

Азербайджан — 40,1%.

При цьому більший відсоток витрат на харчі не означає, що самі витрати є більшими. Наприклад, «середній» американець за рік проїдає 2292 долари. А нігерієць — удвічі менше: 1132 долари на рік, хоч це і перевищує половину його доходів.