Про долар по 30...

Експерти: заяви Президента про ослаблення гривні контрпродуктивні, бо можуть спричинити скорочення інвестицій, споживання та зайнятості

На початку липня президент Володимир Зеленський заявив, що його команда майже рік веде боротьбу зі зміцненням гривні. На думку президента, через курс гривні, що був у країні останнім часом, підприємства «недоотримали мільйони та закрилися».

«Всі навколо нам говорили, що у нас незалежний банк. Так, і ми підтримуємо незалежність Національного банку України, але говорили всім, що як ми можемо жити, якщо у нас навіть бюджет порахований за курсом 30. А гривня, ви бачите, яка у нас... Нам говорили, що це — ринкові умови, банк незалежний і т.д. І ви це чудово все знаєте» , — заявиви Володимир Зеленський на зустрічі з бізнесом у Чернівцях.

Неодноразово заявляв, що інфляція має бути 8—9% і навіть 11—12%, і чинний Міністр економіки Ігор Петрашко. 

Юрій Городніченко, професор Каліфорнійського університету в Берклі, член Редколегії VoxUkraine, та Соломія Шпак, професорка KSE, дослідили, як підприємства реагують на ослаблення гривні та чи, справді, прагнуть курсу 30 гривень за долар?

Опитування керівників компаній, що його проводить НБУ, показує сильний зв’язок між очікуваним курсом обміну валют, інфляцією та діловою активністю.

Підприємці, які очікують ослаблення гривні (тобто для купівлі одного долара потрібно більше гривень), також починають чекати зростання інфляції. А та в свою чергу асоціюється зі зростанням безробіття та економічним спадом.

«Якщо говорити людям, що національна валюта знеціниться на 10 відсоткових пунктів (з 27 до 30 грн/дол), швидше за все, це призведе до збільшення очікуваної інфляції на 3 відсоткових пункти — а це немало», — вказують  в VoxUkraine.

Часто кажуть, що слабша гривня дозволить «розгорнути крила» експортерам. Але те ж опитування показує, що керівники з вищими інфляційними очікуваннями частіше очікують на макроекономічний спад. Простіше кажучи, вони розцінюють зростання інфляції як погану ознаку. А отже — зменшують свої інвестиції, скорочують персонал та неохоче наймають нових працівників. Крім того, вони очікують зростання витрат, тому можуть заздалегідь підняти ціни, тим самим запускаючи «спіраль інфляції».

Щоб стримати інфляцію, яка найбільше б’є по найбіднішим верствам населення, НБУ буде змушений піднімати відсоткову ставку. Це зменшить можливість кредитування бізнесу і може призвести до уповільнення економіки, якщо не рецесії.

Дослідження показує: заяви про зростання інфляції або ослаблення гривні є контрпродуктивними, оскільки можуть спричинити скорочення інвестицій, споживання та зайнятості.

«Розробникам політики потрібно бути надзвичайно обережними у виборі слів, щоб спрямовувати економіку та зберігати спокій на ринках. Це мистецтво, яким в Україні багато хто ще не володіє», — додають в VoxUkraine.

І насамкінець, щодо долара по 30-ть, за яким, як наголосив Президент, пораховано бюджет, то варто зауважити, що упродовж першої половини 2020 року середній курс гривні був 26 грн/дол. Для того, щоб привести середній курс до закладеного в бюджеті 30 грн/дол., протягом другої половини року курс мав би бути 35 грн/дол. Навряд чи така девальвація піде на користь економіці. І вже точно вона означатиме руйнування макроекономічної стабільності. «На нашу думку, варто Міністерству фінансів під час розрахунку бюджету керуватися реалістичними прогнозами, а не «підганяти» реальність під розрахунки Мінфіну», — радять в VoxUkraine.