(НЕ)Приватна історія

22 жовтня в Національному банку — вибори. Обиратимуть нового голову Ради НБУ.  Про це розповів екс-член Ради Нацбанку, а нині міністр економіки та агрополітики Тимофій Милованов.

Він нагадав, що попри те, що НБУ, відповідно до чинного законодавства України — це незалежний орган. Все ж є «ревізор», який стежить за його діяльністю. І в ролі такого контролера якраз і виступає Рада Національного банку України.

На думку Мілованова, який, нагадаємо, ще донедавна сам був членом Ради НБУ, і як стверджують джерела «Дня» не раз конфліктував з головою Ради, цей орган сьогодні не виконує свого мандата. «Наприклад, нікому невідома позиція Ради НБУ щодо ситуації з «Приватбанком». Також невідомо, що Рада НБУ думає про курс чи рівень відсоткової ставки. Так, Рада формально виконує завдання, покладені на неї законом. Пише звіти, оцінює правління. Але Рада ніколи не стала справжнім органом, якому довіряє суспільство і до якого дослуховуються політики, експерти та міжнародні партнери», — заявляє Мілованов.

Він запропонував три кроки, які, на його думку, зможу «врятувати Раду НБУ». Два стосуються — виборів складу Ради. І один — їхньої заробітної плати.

«Рада НБУ має отримати фінансову та операційну незалежність від правління. На сьогодні зарплата членів Ради НБУ залежить від зарплати правління, а зарплата правління від рішень членів Ради НБУ. Замкнуте коло, яке створює мотивацію не йти на конфлікт. Ба більше, свого часу правління НБУ жорстко пролобіювали обмеження зарплати членів Ради НБУ. Це обмежує можливість Ради НБУ залучати професіоналів високого рівня. І нарешті, в Ради НБУ має бути свій окремий бюджет, достатній для того, щоб проводити аналітичну роботу незалежно від НБУ. Наприклад, наглядова рада НАК «Нафтогаз» має достатньо ресурсів, щоб найняти собі незалежну консалтингову компанію високого рівня, яка буде давати незалежну оцінку діям правління НАК «Нафтогаз». А Рада НБУ такої можливості немає. Моя пропозиція була б надати Раді НБУ бюджет, яким вона може розпоряджатись незалежно від правління», — пише Мілованов.

Нагадаємо, що голова Ради НБУ Богдан ДАНИЛИШИН на початку року озвучив позицію щодо «Приватбанку». «Вважаю, що і надалі «Приватбанк» має працювати в стабільному злагодженому режимі. Крім того, що в подальшому обов’язково буде апеляційний розгляд, який може розтягнутися на роки. Судовий спір не стосується вкладників банку, а лише теперішніх власників та колишніх акціонерів», — наголосив Данилишин.

Він зазначив, що ситуація навколо «Приватбанку» буде залишатись стабільною завдяки швидкій реакції НБУ та командній підтримці від Кабміну та РНБО. За подіями навколо «Приватбанку» спостерігає не лише МВФ, а весь світ, додав Данилишин. «Нам дуже важливо не тільки забезпечити стабільність системи, а й не розгубити довіру наших кредиторів, разом з якими ми досягли фінансової стабільності. Впевнений, що злагоджені дії НБУ, уряду та РНБО вбережуть українців від непотрібних втрат і фінансових потрясінь», — сказав очільник Ради НБУ.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Данилишин нагадав, що «Приватбанк» працює стабільно, без перешкод виконує платежі клієнтів. Чистий прибуток «Приватбанк» за 2018 рік становив 11,7 млрд грн. За підсумками січня-лютого поточного року чистий прибуток цієї фінустанови становив 5,2 млрд грн. За перші два місяці 2018 року «Приватбанк» збільшив обсяг високоліквідних активів до 206 млрд грн (на 22,2 млрд грн).

Схоже, що сьогодні, 17  жовтня, може бути остаточне рішення Господарського суду Києва у справі «Приватбанк».

Саме на цей день призначені фінальні дебати сторін, після чого може бути оголошений вердикт. І виглядає все так, що рішення буде не на користь акціонера, в особі Мінфіну. Навряд це корелюється з амбітними планами уряду технократів щодо зростання економіки, залучення інвестицій та створення мільйона робочих місць.

Остання зустріч української делегації з місією МВФ нічим не завершилася саме через невизначеність з «Приватбанком». Для Фонду принциповим питанням залишається незалежність Національного банку, як гаранта монетарної стабільності.

А без нової програми співробітництва з МВФ не буде можливості ефективно реструктурувати боргові зобов’язання України та спокійно пройти піковий по зовнішніх виплатах 2020 рік. І справа тут навіть не так у сумі кредиту за програмою з МВФ, як у маркері надійності для приватних інвесторів. Для абсолютної більшості з них висока дохідність по українських ОВДП буде невиправданою непропорційністю ризиків.

Якщо є програма МВФ значить борги будуть виплачені. Це означає що кредитний рейтинг країни зростає, а вартість запозичення через механізм тих самих ОВДП зменшується. Те, що й відбувається зараз. Проте оптимізм інвесторів радше авансовий. Їм подобається декларація уряду та всієї владної команди провести базові ліберальні реформи та продовжити співпрацю з Фондом.

Але якщо рішення суду буде на користь колишніх акціонерів банку, то, очевидно, за нею послідує апеляція у вищі інстанції. Ба більше, паралельно суди ще тривають в різних юрисдикціях. Проте відбудеться дещо важливіше. Ця ситуація продемонструє нашим громадянам і західним партнерам реальний вплив, який має одна приватна особа на цілі інституції. В таких умовах про програму з МВФ можна буде забути. А отже, й про реалізацію амбітних КРІ уряду технократів.

Учора — 16 жовтня — українські чиновники вирушили з робочим візитом до Вашингтона, де мають відбутися переговори з МВФ про нову програму фінансування України. У складі української делегації до США вирушили міністерка фінансів Оксана Маркарова, міністр розвитку економіки Тимофій Милованов та голова правління НБУ Яків Смолій. Про поїздку української делегації до американської столиці на своїй сторінці у фейсбуку повідомила Оксана Маркарова. Крім зустрічі з представниками Міжнародного валютно фонду, українські чиновники проведуть низку зустрічей з представниками й інших відомств: міжнародними фінансовими організаціями; урядовцями з міністерств фінансів європейських держав; казначейством США; міжнародними інвесторами.

«Wi-Fi у літаку дозволяє зануритися в новий World Еconomic Outlook від МВФ, який чітко показує уповільнення глобальної економіки з одного боку і завдання, а головне можливості України щодо збільшення економічного зростання», — зауважила Маркарова.

«Приватбанк» є одним із головних питань для місії Міжнародного валютного фонду, яка завершила свою роботу в Києві, заявив голова правління банку Петр Крумханзл.

Відповідаючи на запитання журналістів журналу «Новое Время», чи правда, що в меморандумі про співпрацю України з МВФ прописали завдання для «Приватбанку» — повернути гроші, виведені з банку колишніми акціонерами Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, Крумханзл сказав: «По суті, правда».

«Це зобов’язання, яке давав уряд України і яке описано в меморандумі з Міжнародним валютним фондом... Місія МВФ покинула Україну кілька днів тому. Одне з головних питань — «Приватбанк». МВФ хоче переконатися, що гроші, які вони вкладають у країну, використовуються ефективним чином, а не для виплати олігархам. Зараз обговорюється програма на кілька мільярдів доларів. Для порятунку «Приватбанку» держава вклала приблизно таку саме суму — понад $5 млрд», — продовжив Крумханзл.

Він зазначив, що зустрічався з представниками місії МВФ, коли вони були в Україні.

«Ми обговорювали стабільність банку і ліквідність. Вони високо цінують зміни в корпоративному управлінні за останні півтора року, включаючи обрання нової наглядової ради, в яку входять шість незалежних членів», — сказав голова правління «Приватбанку».

18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов колишнього співвласника «Приватбанку» бізнесмена Ігоря Коломойського до НБУ і Кабміну про незаконність націоналізації «Приватбанку». Уряд України оскаржив це рішення. В НБУ заявляли в серпні 2019 року, що українські суди розглядають щонайменше 270 справ, які пов’язані з діяльністю «Приватбанку».

Коломойський говорив, що після виборів Президента України сподівається одержати компенсацію в зв’язку з націоналізацією «Приватбанку» «в тому чи іншому вигляді». Він також сказав, що не збирається повертати банк у власність, але хоче повернути $2 млрд його капіталу.

13 вересня бізнесмен назвав   повернення акцій на суму 60   млрд грн однією з умов для укладення з державою мирової угоди у справі про націоналізацію «Приватбанку».