МЕНЮ

Міста, які змінив... двоколісник

Олеся ШУТКЕВИЧ, «День», Вінниця
9 жовтня, 2019 - 18:41
Як велосипедний транспорт впливає на економіку і розвиток громад — обговорювали у Вінниці

Триденний Veloforum 2019 зібрав дві сотні громадських активістів, представників органів місцевого самоврядування, архітекторів та спеціалістів містопланування з усієї України. Його програма складалася з лекції про міську велокультуру, дискусій про тренди міської мобільності та альтернативний транспорт, а також воркшопів, під час яких напрацьовувалися сучасні проекти міських вулиць, bike-friendly офісу та креативного активізму. Загалом усі події «крутилися» довкола головної теми — це вплив велосипедного транспорту на економіку та розвиток українських міст. Успішними і реалізованими кейсами ділилися спікери з Данії, Німеччини, Білорусі та України.

«Veloforum — це мегакрутий майданчик для того, щоб набратися досвіду, зокрема, від таких країн, як Данія і Німеччина, які вже багато років розвивають свою велоструктуру, зосереджуючись на міському плануванні простору. В них можна запозичити багато ідей, які треба втілювати українським містам. Тому кожна громада, яка бере участь у роботі форуму, має можливість презентувати свої досягнення і «набрати» цікавих кейсів, щоб розвивати велокультуру в своїх містах та селах», — зауважив співорганізатор події, керівник розвитку велоінфраструктури у Вінниці Андрій СОРОКІН.

«ЗЕЛЕНІ» МАРШРУТИ ВІННИЦЬКИХ ВУЛИЦЬ

Вінницю для проведення велофоруму обрали не даремно. Сьогодні вона входить у трійку міст України з найкращою велоінфраструктурою. В місті побудували понад 60 км велошляхів, діє 15 станцій муніципального велопрокату Nextbike зі 120 велосипедами, створений власний велопарк для працівників Вінницької міської ради. Загалом по місту встановили вже 360 парковок на 720 велосипедів. Під час теплого сезону 2019-го (з квітня по вересень) ними скористалися приблизно 30 тисяч вінничан. До послуг велосипедистів на перетині найбільш актуальних веломаршрутів встановлені станції технічного самообслуговування та облаштували спеціальні «низькі» світлофори.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«У «велосипедному» напрямку Вінниця почала рухатися з 2011 року, спочатку ми просто виокремлювали велодоріжки розміткою на тротуарах, — пригадує міський голова Вінниці Сергій МОРГУНОВ. — Зараз велоінфраструктуру міста розбудовуємо повноцінно, за сучасними трендами, бо не можна віддавати перевагу лише автомобілям у транспортній мережі. Ще коли проводили транспортну реформу, то вважали необхідним, щоб питома вага муніципального і громадського транспорту була більшою, ніж приватного, і разом із тим, щоб була більша можливість використання велосипедів. Нам казали: навіщо ви це робити, адже Вінницею лише кілька людей їздить на велосипедах? Так, тоді було кілька, а зараз — тисячі. Саме тому в межах стратегії «Вінниця-2020» ми вирішили, що будемо розвивати цей рух і 20-го року маємо створити мережу в 85 км. На сьогодні в нас є три варіанти велосмуг — це розмітка на тротуарах, відокремлені велодоріжки — приблизно 20 км та велосмуги, які нанесені на проїжджій частині. Починаючи з цього року, почали виділяти велосмуги червоним кольором задля підвищення уваги автомобілістів».

Щороку, як додав Сергій Моргунов, у Вінниці відбувається до 40 велозаходів. Також реалізується міжнародний проєкт із Швейцарською Конфедерацією «Місто для велосипедистів», у межах якого було встановлено 10 мап «зелених» велосипедних маршрутів. Тепер кожен вінничанин чи турист може зорієнтуватися в наявних веломаршрутах або сформувати свій. Також на мапі вказані заплановані на найближчий час велодоріжки та смуги, щоб велотуристи поверталися до Вінниці знову й особисто перевірили «м’яку мобільність» вінницьких велосмуг.

ПРЕМІЯ ТИМ, ХТО ЇДЕ БАЙКОМ НА РОБОТУ

Невеличке містечко Чортків, що на Тернопільщині, започаткувало власний тренд у велокультурі. П’ять років поспіль місто збирає велосипедистів із різних міст на Чортківському перевалі. Крейзі-велоперегони рельєфною місцевістю — бруківкою, лісовими стежками, пагорбами і крутими спусками — зробили трасу Чортківського перевалу справжнім випробуванням і вже стали брендом громади. Але оскільки місцеві жителі здебільшого споглядали за велоперегонами, то міський голова Чорткова Володимир Шматько вирішив стимулювати премією тих, хто їздить велосипедом на роботу. З 2017 року усім чиновникам-велосипедистам додають по 5—10% до зарплати (залежить від кількості робочих велоднів). Поступово до цього руху приєднався і бізнес: заклади почали робити велостоянки, а нещодавно в Чорткові відкрився веломагазин, який здає велосипеди в оренду. Цього року громада провела масштабний флешмоб «Велосипедом на роботу», в якому взяли участь працівники компаній, бюджетних установ та організацій. А це чотири сотні жителів, що для тридцятитисячного Чорткова чимало.

«Торік ми підписали стратегію переходу на 100% ВДЕ (відновлювана енергетика. -Авт.), що включає розвиток велосипедного руху та інфраструктури. Але розвиток велоруху розпочався в нас ще 2013 року, завдяки громадським організаціям, які щорічно проводили велодні, — розповідає головний спеціаліст відділу муніципального розвитку, інновацій та енергоефективності Чортківської міської ради Марія БЕЗУШКО. — 2015 року наш міський голова підписав велодекларацію «Я за вело», після того чиновники почали приєднуватися до цього руху. Від 2017 року в місті діє така мотивація більш ніж 5% премії, якщо ми їздимо на роботу на велосипеді, причому дозволяються «поблажки» в дрес-коді, можна одягти зручне взуття. В місті діє велосипедна програма і відповідно почала з’являтися інфраструктура — маємо один кілометр велосмуги найскладнішою рельєфною частиною міста. Крім цього, розроблені рекреаційні маршрути, тому запрошуємо крейзі-велосипедистів. Адже тепер не треба везти з собою велосипед із Києва чи іншого міста. Можна приїхати в Чортків, взяти байк у оренду і покататися околицями. Наші веломаршрути дають можливість насолодитися печерами, водоспадами і рельєфними дорогами перевалу».

ТУРИЗМ У ВЕЛОСИПЕДНОМУ СЕЛІ

Успішними прикладами і напрацюваннями на форумі ділилися не лише великі міста, а й села. Ігор ЛАНОВИЙ, заступник сільського голови Іванівської ОТГ, яку називають спортивною громадою, каже, що в їхньому селі велосипед — це головний транспорт. Ним користуються і діти, і дорослі. Він сам їздить на роботу на двоколіснику, бо зручно, без шуму і без пилюки. Попри те що більшість грошей з бюджету громада витрачає на ремонти об’єктів соціальної сфери, в епіцентрі уваги — здорові діти. Для них у Іванові відкрили масштабний спортивно-розважальний комплекс, добудовують ще два подібних у сусідніх селах. У ОТГ діє гурток велоспорту, а цього року провели всеукраїнський заїзд на ретровелосипедах Le Voyage Vintage, завдовжки в 33 кілометри. Крім того, в Іванові хочуть активно розвивати велосипедний туризм, адже в громаді є що показати, на що подивитися і де зупинитися.

ФОТО НАДАНО АВТОРОМ

«Зараз велосипед і велоподії посідають важливе місце в житті нашої громади, — відзначає Ігор Лановий. — А все розпочиналося з ініціативи вчителя фізкультури в маленькій Слобідській школі. Він створив велогурток та регулярно проводить веломандрівки для дітей — понад 10 разів на рік. Його ініціативу підхопили інші. Цього року ми провели три масштабні велопробіги. А влітку прийняли перші всеукраїнські ралі на ретровелосипедах. Понад пів сотні велосипедистів подолали відстань у 30 кілометрів на велосипедах минулого століття. Але на цьому наші велосипедні плани не завершуються. Маємо унікальні краєвиди чотирьох річок, Чорний ліс, поля з курганами та історико-культурні пам’ятки: замок-палац Холоневських, костел, монастир, а в селі Гущинці зберігся партизанський табір та палац минулого століття. В планах створення інтерактивного музею п’ять народів, які проживали в громаді, відновлення замкової набережної з фонтанами, фестивальним полем та пікнік-зоною. Доступні готельно-ресторанні послуги та відкриті басейни для літнього відпочинку. Тому в планах розвиток велосипедного туризму. Приїжджайте до нас на 2 — 3 дні і подорожуйте рекреаційними маршрутами. А якщо не боїтеся поїздки на велосипеді завдовжки в 30 км, то вирушайте до Іванова просто з Вінниці».

УСПІШНИЙ КЕЙС — ІЗ ПЕРШИХ УСТ

За даними Європейської комісії, транспорт є одним із найбільших забруднювачів повітря в містах. На міські авто припадає приблизно 40% від усіх викидів вуглецю, і це не враховуючи смогу, шуму, забруднення ґрунтів. Але, крім екологічних проблем, про які й так багато говорять, існують і економічні. Лише від корків країни щорічно втрачають від 2 до 4% ВВП (враховуючи витрачений час, пальне, амортизацію автомобіля). Хоча справжня мета використання транспорту — це доступність: до роботи, місця навчання, товарів і послуг, друзів та сім’ї. І досягти її можна без шкоди для довкілля і збитків для економіки, використавши сталий «зелений» транспорт, відзначає експерт Celis Consult з Данії Пабло ЦЕЛІС. Як приклад наводить своє рідне місто Орхус, друге за чисельністю населення після Копенгагена. Попри те що місто в його центральній частині є доволі горбистим і відстань від окремих районів до центру становить понад 15 км, частка вело в сукупній кількості переміщень — 25%. Для порівняння: в Копенгагені ця цифра становить 45%. Власне, Пабло п’ятнадцять років власного життя витратив на те, щоб збільшити кількість велосипедистів у своєму місті, отримавши від влади презент у 10 мільйонів євро.

«Кейс Орхуса є надзвичайно цікавим для Вінниці, оскільки наші міста мають майже однакову чисельність населення — понад 300 тисяч осіб. При цьому в данському місті 675 км велодоріжок та велосмуг, що по протяжності становить понад половину дорожнього полотна для автомобілістів. А у Вінниці все тільки починається, — каже Пабло. — Перша велодоріжка в моєму місті з’явилася 1894 року і користувалися нею переважно жінки. На той час це було дивно. Але зараз це нормально. Власне, тепер у нас більше велосипедистів жінок, аніж чоловіків. Понад 50% школярів щодня їздять до школи на велосипеді. І навіть наші нещодавно обрані члени парламенту також їздять на велосипедах на роботу».

Експерт розповідає, що ще наприкінці 1950-х років велосипеди в Данії були повсюди. Але нині обсяг і кількість велосипедистів спадає, особливо ця тенденція простежується за останніх 20 років. Одна з головних причин — розвиток економіки, оскільки люди купують великі будинки за межами міста і беруть автомобілі, щоб виїжджати з міста. Попри те що в Данії створена вся належна інфраструктура, місцеві жителі починають активніше віддати перевагу автотранспорту. Держава готова виділяти чималі кошти, щоб уберегти Данію від автомобілів і заохочувати данців користуватися велосипедами, бо це не просто тренд, а традиція.

«У 2007 році я отримав «подарунок» — 10 млн євро, щоб повернути стрілки в іншому напрямку і зупинити тенденцію переходу від велосипеду до автомобіля, — продовжує Пабло. — Моя ідея полягала в такому: в нас є прекрасна інфраструктура, але ніхто нею не користується. Отже, питання не лише в наявності велодоріжок чи їх доступності. Треба було шукати інші переваги. Тому більшу частину з отриманих грошей я витратив на створення альтернативних маршрутів, які дають можливість зекономити час у години пікового навантаження або дістатися в ті місця, куди на авто не доїдеш. Крім цього, були розроблені рекреаційні маршрути і збудовані велосипедні термінали на околицях. Ви доїжджаєте до межі міста, а далі замість того, щоб 40 чи 50 хвилин стояти в корках, залишаєте машину на парковці, берете велосипед і рухаєтеся без перешкод центральною частиною міста, куди вам потрібно. Для школярів закупили електровантажні велосипеди, щоб учитель міг перевозити чотирьох дітей під час прогулянки довкола озера. Також розробили принцип пріоритетності для велосипедистів на дорогах. Наприклад, дороги були двосторонні для велосипедистів і односторонні для автомобілів. І такі моменти спрацювали. Тому мало створити інфраструктуру, треба зацікавити людину взяти байк і поїхати. А коли вона відчує «м’яку» мобільність і свободу пересування, вона вже не проміняє свій велосипед на автівку».

Нагадаємо, Veloforum — це єдина в Україні конференція на перетині транспортної політики, сталого місцевого розвитку та громадянського суспільства. 2018 року 10-й Veloforum відбувся в Івано-Франківську, де зібрав понад 170 учасниць та доповідачів з восьми країн. У попередні роки конференцію приймали Миколаїв, Харків, Кривий Ріг, Львів, Полтава, Євпаторія, Київ, Івано-Франківськ та Луцьк. 


Гарний приклад

Прем’єр-міністри Данії та Ірландії оглянули Копенгаген на велосипедах

ФОТО РЕЙТЕР

Під час нещодавнього візиту прем’єр-міністра Ірландії Лео Вадаркара до Данії тамтешня прем’єр-міністр Метте Фредеріксен показала гостеві столицю на велосипеді. Як нагадує www.eurointegration.com.ua, таким чином пані Фредеріксен продовжує традицію попереднього прем’єра Ларса Люкке Расмуссена, який також здійснював вело прогулянки з високими гостями країни