Курс по осені

За підсумками липня знову, як і в червні, зафіксована дефляція — споживчі ціни знизилися на 0,6%. Із початку року ціни на споживчому ринку зросли на 3%.

У річному обчисленні споживчі ціни зросли на 9,1% (місяць тому цей показник становив 9%), це трохи перевищує траєкторію прогнозу інфляції на липень, який міститься в інфляційних звітах НБУ. Правління Нацбанку пояснює це подорожчанням низки сирих продуктів унаслідок несприятливих погодних умов     — баклажанів, кабачків, помідорів, огірків. Високий попит сприяв прискоренню зростання цін на м’ясо і молоко. Але найбільш відчутно в липні подорожчали яйця і цукор. Базова інфляція відповідала прогнозу НБУ.

Утім, у місячному численні в цілому по групі «продовольчі товари і безалкогольні напої» зафіксовано зниження ціни на 0,7%.

Уповільнення споживчої інфляції і перехід до зниження цін у середині року стає тенденцією — це спостерігалося з травня по вересень минулого року, в травні-липні 2019 року ми знову це бачимо. З урахуванням того, що в кінці літа — початку осені в Україні помітно збільшується пропозиція овочів і фруктів, а також унаслідок ефекту ревальвації гривні логічно припустити, що найближчі 1—2 місяці будуть характеризуватися низькою інфляцією (в разі відсутності якихось непередбачених обставин).

Щодо розвитку ситуації в перспективі до кінця року. Зазвичай, в Україні інфляція прискорюється, починаючи з жовтня, що пов’язано з поступовим зменшенням пропозиції сирих овочів і фруктів. Крім того, з урахуванням значної частки імпорту у ВВП, багато чого залежатиме від динаміки курсу гривні. Якщо вересневі виплати за зовнішнім боргом (попередньо оцінюються в 1,7 млрд дол.) вдасться пройти без ускладнень, а для цього є достатні передумови, вплив курсового чинника на споживчу інфляцію не буде істотним.

З іншого боку, ситуація з курсами валют ринків, що розвиваються, може ускладнитися — зниження курсу аргентинського песо на 30% за перші два дні цього тижня, не виключаю, можуть дати загальний сигнал до ослаблення валют країн із ринками, що формуються. Правлінню НБУ не варто скидати з рахунків цей сценарій.

Прогнози щодо світових цін на енергоносії робити складно (глава «Лукойлу» В.Алекперов казав — «Ціни на нафту — від Бога»). За станом на даний момент серйозних передумов для їх зростання немає, тому по даному каналу вплив на споживчі ціни, допускаю, буде стриманим.

Серйозне побоювання викликає зростання цін у промисловості — за липень вони зросли на 3,6%. У основному збільшення зафіксоване по групі «постачання електроенергії, газу, пари і кондиціонованого повітря» на 16,4% за липень. Враховуючи зниження ціни на газ для промисловості в липні, залишається передбачити, що в основному зростання цін по даній групі сталося внаслідок підвищення ціни електроенергії і кондиціонованого повітря для промисловості. Принаймні про це йдеться в заяві представників промпідприємств і низки бізнес-асоціацій. На 7,3% збільшилися ціни по групі «видобуток металевих руд». Зазвичай зростання цін у промисловості транслюється в прискорення споживчої інфляції з лагом у 2—4 місяці.

Це викликає побоювання та не дає впевненості в тому, що буде досягнуто цілі по інфляції, що зафіксовано в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2019 рік (5% ± 1 пп.), а також прогноз інфляції Нацбанку (6,3% на кінець 2019 років).

Утім, причина, що полягає в можливому перетіканні промислової інфляції в споживчу, значною мірою є поза сферою впливу Національного банку.