МЕНЮ

Кожен п’ятий – заробітчанин

Алла Дубровик-Рохова, «День»
15 серпня, 2019 - 18:34
Щоб рости, економіці України вже потрібні не лише гроші, а й... люди

20% українців, які довгостроково працювали за кордоном, не планують їхати туди на заробітки знову. Такі результати показало опитування на OLX Робота.

Головною причиною, чому українці не прижилися на чужині, став психологічний дискомфорт. Серед цієї категорії заробітчан більшість працювала до цього в Польщі, Росії та Німеччині. Майже половина отримувала менш ніж $1000. А першою мотивацією до виїзду стала низька зарплата — 42% респондентів.

ЧОМУ УКРАЇНЦІ НЕ ПОВЕРТАЮТЬСЯ НА ЗАРОБІТКИ?

Головною причиною виявилася туга за домом, віддаленість від рідних — 42% респондентів.

Майже в третини зникла необхідність виїжджати на роботу за кордон вдруге, тому що вони почали заробляти достатньо в Україні. Ще 16% зізналися, що в інших країнах не лише висока заробітна плата, а ще й витрати на проживання та харчування.

Кожен п’ятий залишився розчарованим після досвіду роботи за кордоном.

ОЧІКУВАННЯ ВІД РОБОТИ ЗА КОРДОНОМ

Незважаючи на те що майже третина українців після повернення зазначили, що почали заробляти достатньо в Україні, саме низькі зарплати були першою мотивацією до виїзду (42% респондентів). Відсутність робочих місць у нашій країні та можливість подивитися світ — причини, які посіли друге місце.

Щодо зарплат, майже половина українців, які не хочуть повертатися, отримували за кордоном до $1000. Ще 18% — до $1200. Лише 11% від тих, хто не планує повторне працевлаштування, мали $2000 на місяць.

У чверті респондентів виникали конфлікти з роботодавцем, з їхнього боку до заробітчан було негативне ставлення. Інші взаємовідносинами залишилися задоволені.

ГЕОГРАФІЯ МІГРАЦІЇ

Ключовими напрямками робочої міграції для людей, що сьогодні обрали залишитися в Україні, були Польща — 33%, Росія — 35% та Німеччина — 11%.

Із групи респондентів, які не хотіли б поїхати працювати за кордон знову, майже 15% усе ж поїхали б на заробітки в Польщу. З тих, хто хотів мати таку можливість, майже 77% вказали, що це через зарплати та недалеку відстань від України.

КИМ ПРАЦЮВАЛИ УКРАЇНСЬКІ ЗАРОБІТЧАНИ

Кожен другий українець, який виїхав на заробітки за кордон, а потім не захотів повертатися, працював не за своєю спеціальністю.

Майже чверть незадоволених респондентів пропрацювали за кордоном у будівельній сфері. Друга за популярністю галузь — логістична, переважно це робота водієм — 17%. Топ-3 закриває виробництво — 15%.

Рейтинг із 5 сфер:

Будівництво — 22%

Логістика — 17%

Виробництво — 15%

Обслуговування — 11%

Інше — 26%

ПОРТРЕТ УКРАЇНСЬКОГО ЗАРОБІТЧАНИНА

В Україні більшість тих, хто мав досвід роботи за кордоном та не планує повертатися, — це чоловіки з сім’ями (близько 70%) у віці 25—34 та 45—54 роки. 7 з 10 таких заробітчан проживають у містах. Рівень освіти в усіх різний: повну вищу мають 41% респондентів, а загальну середню освіту — 39%. Сьогодні заробітки за кордоном непопулярні не лише серед тих, хто попрацював у іншій країні та оцінив після цього свій матеріальний стан як високий, а й серед респондентів, які вказали, що ледве зводять кінці з кінцями.

КОЖЕН П’ЯТИЙ УКРАЇНЕЦЬ СЬОГОДНІ — ЗАРОБІТЧАНИН

У макроекономічному огляді Міністерства фінансів за липень зазначається, що постійно працюють за кордоном 3,2 мільйона українців — це 18% від усього економічно активного населення країни.

У відомстві зазначають, що відтік робочої сили за кордон сприяв зменшенню безробіття в Україні. Тож у червні 2019 року кількість безробітних скоротилася на 5,5%, а кількість безробітних, які претендують на одну вакансію, скоротилася до трьох осіб — це найнижчий показник за останні роки.

Також, як зазначили в Мінфіні, високі темпи трудової міграції привели до зростання рівня зарплат в Україні. Йдеться, що в травні 2019          року темп зростання зарплати зріс до 7% (у порівнянні з травнем попереднього року) через те, що українські роботодавці змушені конкурувати з європейськими за робочу силу.

Тож українські компанії вже б’ють на сполох. На початку року Федерація роботодавців оприлюднила маніфест, першим пунктом якого є зупинити депопуляцію населення.

Соціологи ж кажуть, що процес запущений і не вірять, що його можна зупинити. Експерти радять владі навіть подумати про рекрутингову політику щодо залучення трудових мігрантів із інших країн для покриття кадрового голоду. Бо він буде лише наростати. І вже за 10 років в Україні залишаються лише 26 мільйонів працездатних українців, прогнозує директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.

«Останній прогноз нашого інституту щойно роздрукували мені до 2030 року. Ми взяли реальний вік, який беруть і в Євросоюзі — 20—64                років, коли до 20 вони навчаються, а після 60 ще перше п’ятиріччя люди працюють, якщо це не важка фізична праця. Чисельність населення цього віку зменшиться з 26,9  млн до 24 млн. І оце, щоб ми не робили з народжуваністю і смертністю — оця цифра вже не зміниться»,        — сказала Лібанова.

Вона повідомила, що загальна чисельність населення (без Донбасу та Криму) наразі в Україні становить 42 млн 200 тис. осіб, а на початок 2031 року населення буде вже 39,5 млн.