«Конкурувати зі Стамбулом, Тбілісі і навіть з Дубаєм...»

Сергій КИРИЧЕНКО — про перспективи розвитку в’їзного туризму в Україні

Україна продовжує знімати бар’єри, які стримували розвиток в’їзного туризму. Так, з 1 серпня 2020 року безвізовий режим вже діє для громадян Австралії, Нової Зеландії, Королівства Бахрейн, Держави Кувейт, Султанату Оман, Королівства Саудівська Аравія.  Відповідний Указ в липні цього року підписав Президент України Володимир Зеленський. А на минулому тижні МЗС України повідомило, що з 14 серпня розпочало централізоване оформлення українських електронних віз (е-Віза) громадянам Індії, Південної Африки та Філіппін.

Збільшується і привабливість вітчизняної туристичної інфраструктури для гостей з інших держав. В останньому профільному звіті Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) її конкурентоспроможність експерти оцінили досить пристойно: у списку з 140 держав Україна посіла 78-е місце, піднявшись із минулого року одразу на десять позицій. Країна опинилася на одному рівні з такими визнаними центрами міжнародного відпочинку, як Домініканська Республіка, Шрі-Ланка, Туніс і Албанія, яка стрімко набирає бали популярності. Туристична конкурентоспроможність за версією ВЕФ — це не тільки галузеві показники на зразок культурної спадщини або авіаінфраструктури, але й оцінка стану бізнес-середовища, а також рівня безпеки.

Однак в структурі економіки туризм в Україні все ще має невелику частку. Ми — з такими перлинами як Чорне море та гори Карпати — все ще відстаємо навіть від сусідньої Білорусі. Там частка галузі в ВВП складає 6,4%, тоді як в нас — 1,5%.

Про стан, виклики й проблеми в’їзного туризму в Україні, та що треба для його подальшого розвитку «День» поспілкувався з Сергієм КИРИЧЕНКОМ — директором з розвитку в’їзного туризму туроператора «Join UP!».

— Багато років експерти кажуть, що туризм — це недооцінений актив України. Ви в компанії оцінили перспективи розвитку в’їзного туризму?

— Ми більше п’яти років займаємося розвитком в’їзного туризму. Ми розпочали з розвитку туризму з Білорусі та Молдови, бо з цих країн полюбляють їздити на Чорне море... Тому в цьому сегменті досягли значних успіхів і кожного року привозили туристів з цих держав: від 5 до 20 тисяч на рік.

Як я вже зазначав, найбільш популярними місцями є Чорне море влітку, а взимку — Карпати. Однак два роки тому ми вийшли на розвиток іноземного туризму не тільки серед країн з СНД, а й з усього світу та звертаємо на це велику увагу, щоб не тільки вивозити українців закордон, а й також приймати іноземців в Україні.

Ми маємо інформацію про те, скільки витрачає кожен офіційний закордонний турист, скільки за рік ми можемо привозити таких туристів і скільки це може для нас додати додаткових надходжень.

Наприклад, якщо ми будемо обслуговувати напрямок Китаю і мати хоча б три авіарейси на тиждень, то отримаємо приблизно 20—30 тисяч туристів на рік (тобто якщо розглядати лише Китай і тільки від нашої компанії). Відповідно, якщо кількість рейсів буде збільшуватися, то кількість відвідувачів теж. Загалом можна говорити про те, що на рік ми можемо прийняти понад 100 тисяч туристів  з різних країн.

Зараз ми маємо наші офіси у Білорусі та Молдові. В нас в проекті є ще запуск такого офісу в Казахстані і, можливо, з цієї країни буде попит туристів у Карпати. Крім того, жителі Казахстану полюбляють такі курорти як Трускавець. Він дуже відомий у країнах СНД і люди з Азербайджану, Узбекистану, Казахстану полюбляють мандрувати в Трускавець на оздоровлення.

«УКРАЇНЦІ — НАЦІЯ, ЯКА АКТИВНО ПОДОРОЖУЄ»

— Зараз Україна демонструє негативне туристичне сальдо. Як повідомляє Державна служба статистики, розрив між кількістю українських туристів, які виїжджають за кордон, та іноземців, які відвідували Україну, становить близько 10 млн осіб на рік: 26 млн українців проти 15 млн іноземців. Які причини цього тренду?

— Українці — нація, яка активно подорожує, а отримавши безвіз ми тепер маємо ще більше можливостей мандрувати, особливо Європою. Тому українці мандрують іншими країнами з різних на те причин: щоб відпочити, вирішити робочі питання чи інші нагальні справи...

Однак є проблема: Україна на державному рівні дуже мало робить промоції себе як туристичного напрямку для іноземців. Кожного року українські туроператори та бізнес відвідують чимало іноземних виставок, але, на жаль, цього недостатньо.

Також у нас ніколи не було бюджетів на промоцію закордоном. А наші, можна сказати, найближчі конкуренти — такі країни як Азербайджан, Грузія -доклали чимало зусиль для того, щоб на потенційних ринках себе промотувати: через послів, рекламу на телебаченні, а також за допомогою діджитал-маркетингової кампанії у тих країнах, звідки вони чекають туристів.

На жаль, Україна нічого цього ще не робила. Тільки бізнес намагався докласти зусиль для того, щоб промотувати нашу країну, а на державному рівні — цього не було. Я думаю, що в майбутньому це все ж таки станеться.

Окрім цього, Україна не тільки непопулярна держава, але й, на жаль, була досить довго — навіть до сьогодні — закритою країною. Ми тільки нещодавно зробили лібералізацію візового режиму, зокрема досягли того, що країни Перської затоки отримали безвіз в Україну. Зараз МЗС розробляє покращення системи е-візи. До цієї системи були включені такі країни як Індія, Філіппіни, ПАР. Тепер вона стала дешевшою — з 85 до 20 доларів. Це для нас великий успіх і значний крок назустріч іноземним туристам.

Отже, основні проблеми, котрі є причиною негативного туристичного сальдо — це те,  що Україна закордоном дуже погано представлена як туристична країна, а друге — це візова проблематика. Остання, відзначу, вже вирішена.

«У НАС Є ПРОБЛЕМИ З ЦІНОУТВОРЕННЯМ...»

— Логістика і сервіс — давні і відомі вороги туриста в Україні. Але чи всі? Що, на вашу думку, сьогодні заважає Україні розвивати ринок в’їзного туризму?

— В цьому році коронакриза заважає розвиватися усім країнам, зокрема в сфері туризму. Тому краще говорити про те, що коли ми подолаємо цю кризу, як нам далі розвиватися і що для цього потрібно.

Я не можу сказати, що в Україні поганий сервіс. Я впевнений, що в нас є дуже добрі готелі, якісні ресторани. У нас зараз будуються дороги, але тепер туристи приїжджають переважно до Києва, Львова або Одеси. Люди мандрують в рамках якогось міста. Звісно, що їм зв’язок Київ-Одеса-Львів на автомобілі важливий, але не є на першому місці.

У нас є проблеми з ціноутворенням. Якщо ми порівняємо скільки коштують в Україні три-, чотири- або п’ятизіркові готелі, то, на жаль, це буде в півтора або два рази більше, ніж закордоном. В цьому плані готельєри працюють з ВРУ про зменшення ставки ПДВ — це також значний крок. Наприклад, в Чехії готелі платять ставку ПДВ 7%, а в Україні — 20%, тобто це означає, що наші готелі перебувають у невигідному положенні. Проте дуже важливо, що коли такий закон буде схвалений і вступить у силу, український готельний бізнес понизить свої тарифи. Це необхідно для того, щоб була можливість конкурувати зі Стамбулом, Тбілісі, навіть з Дубаї...

За якість я не переймаюся, бо знаю точно, що вона в Україні на високому рівні. У нас готелі й ресторани давно розвивалися, тож рівень сервісу й обслуговування у них високий.

Наприклад, в Києві є чимало тематичних ресторанів, куди не соромно відправити туристів. Потрібно розвивати ресторани східної кухні, бо туристи з цих країн полюбляють страви саме цієї кухні, бо вона їм близька. Наприклад, араби з Близького Сходу полюбляють їздити в Баку, а також в Стамбул. Чому? Бо там представлено дуже багато іслам-френдлі готелів, а також халяль ресторанів, тому для них це комфортна країна для мандрівок. Україні в цьому напрямі також слід попрацювати, в нас є заклади китайської, індійської кухонь, але їх ще не так багато, але вони є і дуже гарної якості.

За туриста, з яких країн, на вашу думку сьогодні може позмагатися Україна? Чому?

— Це країни Перської затоки, зокрема Саудівська Аравія — велика країна, яка є лідером по виїзному туризму з усіх країн Близького Сходу. А ще — Китай, бо китайці —  номер один в світі по витрачанню грошей та по кількості туристів. Тому для них нам треба працювати.

Крім того, є Індія, Нова Зеландія, Австралія... До речі, в Австралії є великий попит на поїздки в Україну, бо там проживає велика кількість людей, які родом з України і вони багато років не могли потрапити сюди. Їм потрібно було проходити дуже багато візових перепон. Зараз Австралія також отримала безвізовий режим — це значний розвиток для туристичного бізнесу. 

«УКРАЇНСЬКІ ПОСЛИ ЗАКОРДОНОМ ПОВИННІ РОБИТИ ТУРИСТИЧНУ ПРОМОЦІЮ УКРАЇНИ»

— Скільки додатково щороку може доотримувати ВВП України від гостей з-за кордону?

— За інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, внесок туризму у ВВП країни складав у 2017 році приблизно 40 мільярдів гривень або 1,5%. Для порівняння —  у туристично розвиненій Грузії цей показник становить 26%. Навіть у наших сусідів — у Білорусії, яка має значно менше від нас природніх і культурних об’єктів, — частка галузі ВВП туризму складає 6,4%. Тобто нам потрібно намагатися, щоб цей показник складав не менше 7—10%. І це значні суми для економіки нашої держави, тому за розвиток сфери в’їзного туризму багато країн світу змагаються. Наприклад, Франція вважається країною номер один по в’їзному туризму, зокрема Париж — це одне з найбільш популярних і відвідуваних міст світу. Для цього у Франції створена мережа  своїх представницьких офісів «Ату Франс», яка робить промоцію Франції в країні, де вони представлені. В них є дуже великі бюджети на цю промоцію. В нас поки що зроблені для цього лише незначні кроки.

Варто зазначити, українські посли закордоном повинні виконувати дуже багато різноманітних функцій: не тільки бути просто представником України, а ще й робити пропорцію України. Посол повинен зробити презентації нашої країни не тільки інвестиційно й економічно, але й туристично.

Наприклад, Грузія, про яку ми багато говоримо, робить все для того, щоб посли ходили на телеефіри. Нещодавно під час ранкової програми на одному з популярних українських телеканалів я бачив у прямому ефірі посла Грузії, котрий розповідав факти про грузинську культуру, виноробство, їжу.... А згодом він не просто розповідав про якісь дипломатичні історії, а ще й приготував свою улюблену грузинську страву. Це мене інтуїтивно підштовхує поїхати в Грузію, спробувати цю страву, грузинське вино....

Наші посли теж мають так робити. Їм є що розповісти про Україну, адже у нас смачна їжа, є чимало міст для візитів... До нас можна приїхати на вихідні, або в тур — «золотий трикутник» — Київ—Львів—Одеса. Звісно, у них для цього повинно бути також бюджет, тому що всі ці маркетингові речі — коштують грошей. 

На мій погляд, Державному агентству розвитку туризму України (ДАРТУ) варто подумати над створенням представницьких офісів закордоном, як це зробила Франція. Це є підтримка держави бізнесу.

Крім того, варто ДАРТУ на наступний рік варто виділяти кошти для діджитал-кампаній щодо розвитку України. Наприклад, в Грузії, що цікаво, замовили послуги в української діджитал-маркетингової компанії, котра для них зробила стратегію продажів зимових і літніх послуг. І вони через соцмережі робили велику промокампанію літнього і зимового відпочинку в країнах СНД і Європи, а також в арабських країнах.

Якого порядку державної підтримки потребуєте ви — як компанія — у сфері розвитку в’їзного туризму?

— Так ми потребуємо підтримки від держави. Ми як туроператор беремо участь у програмі виділенню грантів для туроператорів, котрі займаються внутрішнім в’їзним туризмом, ми подали свою заявку і розраховуємо, що отримаємо таку підтримку. Адже у всіх країнах світу така підтримка є. В декотрих країнах виплачувалося державою від 70 до 100% їх заробітної плати співробітників. Кожна країна розуміє, що коронакриза мине і потрібно буде далі створювати робочі місця та розвивати туризм.

Що робить бізнес та держава зараз — в період коронакризи, — задля полегшення приїзду іноземців в Україну?

— Бізнес та держава за дуже короткий час створили інформпортал для туристів VISIT Ukraine, на якому зібрано найважливіші відповіді та корисні посилання, що стануть у нагоді для подорожі Україною. Для нас дуже добре, що ми можемо надати цей портал і людина сама вже оцінює їхати їй в Україну чи ні, а також вона може дізнатися, які обмеження є після приїзду в Україну.

«Конкурувати зі Стамбулом, Тбілісі і навіть з Дубаєм...»

«Конкурувати зі Стамбулом, Тбілісі і навіть з Дубаєм...»

Сергій КИРИЧЕНКО — про перспективи розвитку в’їзного туризму в Україні

Україна продовжує знімати бар’єри, які стримували розвиток в’їзного туризму. Так, з 1 серпня 2020 року безвізовий режим вже діє для громадян Австралії, Нової Зеландії, Королівства Бахрейн, Держави Кувейт, Султанату Оман, Королівства Саудівська Аравія.  Відповідний Указ в липні цього року підписав Президент України Володимир Зеленський. А на минулому тижні МЗС України повідомило, що з 14 серпня розпочало централізоване оформлення українських електронних віз (е-Віза) громадянам Індії, Південної Африки та Філіппін.

Збільшується і привабливість вітчизняної туристичної інфраструктури для гостей з інших держав. В останньому профільному звіті Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) її конкурентоспроможність експерти оцінили досить пристойно: у списку з 140 держав Україна посіла 78-е місце, піднявшись із минулого року одразу на десять позицій. Країна опинилася на одному рівні з такими визнаними центрами міжнародного відпочинку, як Домініканська Республіка, Шрі-Ланка, Туніс і Албанія, яка стрімко набирає бали популярності. Туристична конкурентоспроможність за версією ВЕФ — це не тільки галузеві показники на зразок культурної спадщини або авіаінфраструктури, але й оцінка стану бізнес-середовища, а також рівня безпеки.

Однак в структурі економіки туризм в Україні все ще має невелику частку. Ми — з такими перлинами як Чорне море та гори Карпати — все ще відстаємо навіть від сусідньої Білорусі. Там частка галузі в ВВП складає 6,4%, тоді як в нас — 1,5%.

Про стан, виклики й проблеми в’їзного туризму в Україні, та що треба для його подальшого розвитку «День» поспілкувався з Сергієм КИРИЧЕНКОМ — директором з розвитку в’їзного туризму туроператора «Join UP!».

— Багато років експерти кажуть, що туризм — це недооцінений актив України. Ви в компанії оцінили перспективи розвитку в’їзного туризму?

— Ми більше п’яти років займаємося розвитком в’їзного туризму. Ми розпочали з розвитку туризму з Білорусі та Молдови, бо з цих країн полюбляють їздити на Чорне море... Тому в цьому сегменті досягли значних успіхів і кожного року привозили туристів з цих держав: від 5 до 20 тисяч на рік.

Як я вже зазначав, найбільш популярними місцями є Чорне море влітку, а взимку — Карпати. Однак два роки тому ми вийшли на розвиток іноземного туризму не тільки серед країн з СНД, а й з усього світу та звертаємо на це велику увагу, щоб не тільки вивозити українців закордон, а й також приймати іноземців в Україні.

Ми маємо інформацію про те, скільки витрачає кожен офіційний закордонний турист, скільки за рік ми можемо привозити таких туристів і скільки це може для нас додати додаткових надходжень.

Наприклад, якщо ми будемо обслуговувати напрямок Китаю і мати хоча б три авіарейси на тиждень, то отримаємо приблизно 20—30 тисяч туристів на рік (тобто якщо розглядати лише Китай і тільки від нашої компанії). Відповідно, якщо кількість рейсів буде збільшуватися, то кількість відвідувачів теж. Загалом можна говорити про те, що на рік ми можемо прийняти понад 100 тисяч туристів  з різних країн.

Зараз ми маємо наші офіси у Білорусі та Молдові. В нас в проекті є ще запуск такого офісу в Казахстані і, можливо, з цієї країни буде попит туристів у Карпати. Крім того, жителі Казахстану полюбляють такі курорти як Трускавець. Він дуже відомий у країнах СНД і люди з Азербайджану, Узбекистану, Казахстану полюбляють мандрувати в Трускавець на оздоровлення.

«УКРАЇНЦІ — НАЦІЯ, ЯКА АКТИВНО ПОДОРОЖУЄ»

— Зараз Україна демонструє негативне туристичне сальдо. Як повідомляє Державна служба статистики, розрив між кількістю українських туристів, які виїжджають за кордон, та іноземців, які відвідували Україну, становить близько 10 млн осіб на рік: 26 млн українців проти 15 млн іноземців. Які причини цього тренду?

— Українці — нація, яка активно подорожує, а отримавши безвіз ми тепер маємо ще більше можливостей мандрувати, особливо Європою. Тому українці мандрують іншими країнами з різних на те причин: щоб відпочити, вирішити робочі питання чи інші нагальні справи...

Однак є проблема: Україна на державному рівні дуже мало робить промоції себе як туристичного напрямку для іноземців. Кожного року українські туроператори та бізнес відвідують чимало іноземних виставок, але, на жаль, цього недостатньо.

Також у нас ніколи не було бюджетів на промоцію закордоном. А наші, можна сказати, найближчі конкуренти — такі країни як Азербайджан, Грузія -доклали чимало зусиль для того, щоб на потенційних ринках себе промотувати: через послів, рекламу на телебаченні, а також за допомогою діджитал-маркетингової кампанії у тих країнах, звідки вони чекають туристів.

На жаль, Україна нічого цього ще не робила. Тільки бізнес намагався докласти зусиль для того, щоб промотувати нашу країну, а на державному рівні — цього не було. Я думаю, що в майбутньому це все ж таки станеться.

Окрім цього, Україна не тільки непопулярна держава, але й, на жаль, була досить довго — навіть до сьогодні — закритою країною. Ми тільки нещодавно зробили лібералізацію візового режиму, зокрема досягли того, що країни Перської затоки отримали безвіз в Україну. Зараз МЗС розробляє покращення системи е-візи. До цієї системи були включені такі країни як Індія, Філіппіни, ПАР. Тепер вона стала дешевшою — з 85 до 20 доларів. Це для нас великий успіх і значний крок назустріч іноземним туристам.

Отже, основні проблеми, котрі є причиною негативного туристичного сальдо — це те,  що Україна закордоном дуже погано представлена як туристична країна, а друге — це візова проблематика. Остання, відзначу, вже вирішена.

«У НАС Є ПРОБЛЕМИ З ЦІНОУТВОРЕННЯМ...»

— Логістика і сервіс — давні і відомі вороги туриста в Україні. Але чи всі? Що, на вашу думку, сьогодні заважає Україні розвивати ринок в’їзного туризму?

— В цьому році коронакриза заважає розвиватися усім країнам, зокрема в сфері туризму. Тому краще говорити про те, що коли ми подолаємо цю кризу, як нам далі розвиватися і що для цього потрібно.

Я не можу сказати, що в Україні поганий сервіс. Я впевнений, що в нас є дуже добрі готелі, якісні ресторани. У нас зараз будуються дороги, але тепер туристи приїжджають переважно до Києва, Львова або Одеси. Люди мандрують в рамках якогось міста. Звісно, що їм зв’язок Київ-Одеса-Львів на автомобілі важливий, але не є на першому місці.

У нас є проблеми з ціноутворенням. Якщо ми порівняємо скільки коштують в Україні три-, чотири- або п’ятизіркові готелі, то, на жаль, це буде в півтора або два рази більше, ніж закордоном. В цьому плані готельєри працюють з ВРУ про зменшення ставки ПДВ — це також значний крок. Наприклад, в Чехії готелі платять ставку ПДВ 7%, а в Україні — 20%, тобто це означає, що наші готелі перебувають у невигідному положенні. Проте дуже важливо, що коли такий закон буде схвалений і вступить у силу, український готельний бізнес понизить свої тарифи. Це необхідно для того, щоб була можливість конкурувати зі Стамбулом, Тбілісі, навіть з Дубаї...

За якість я не переймаюся, бо знаю точно, що вона в Україні на високому рівні. У нас готелі й ресторани давно розвивалися, тож рівень сервісу й обслуговування у них високий.

Наприклад, в Києві є чимало тематичних ресторанів, куди не соромно відправити туристів. Потрібно розвивати ресторани східної кухні, бо туристи з цих країн полюбляють страви саме цієї кухні, бо вона їм близька. Наприклад, араби з Близького Сходу полюбляють їздити в Баку, а також в Стамбул. Чому? Бо там представлено дуже багато іслам-френдлі готелів, а також халяль ресторанів, тому для них це комфортна країна для мандрівок. Україні в цьому напрямі також слід попрацювати, в нас є заклади китайської, індійської кухонь, але їх ще не так багато, але вони є і дуже гарної якості.

За туриста, з яких країн, на вашу думку сьогодні може позмагатися Україна? Чому?

— Це країни Перської затоки, зокрема Саудівська Аравія — велика країна, яка є лідером по виїзному туризму з усіх країн Близького Сходу. А ще — Китай, бо китайці —  номер один в світі по витрачанню грошей та по кількості туристів. Тому для них нам треба працювати.

Крім того, є Індія, Нова Зеландія, Австралія... До речі, в Австралії є великий попит на поїздки в Україну, бо там проживає велика кількість людей, які родом з України і вони багато років не могли потрапити сюди. Їм потрібно було проходити дуже багато візових перепон. Зараз Австралія також отримала безвізовий режим — це значний розвиток для туристичного бізнесу. 

«УКРАЇНСЬКІ ПОСЛИ ЗАКОРДОНОМ ПОВИННІ РОБИТИ ТУРИСТИЧНУ ПРОМОЦІЮ УКРАЇНИ»

— Скільки додатково щороку може доотримувати ВВП України від гостей з-за кордону?

— За інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, внесок туризму у ВВП країни складав у 2017 році приблизно 40 мільярдів гривень або 1,5%. Для порівняння —  у туристично розвиненій Грузії цей показник становить 26%. Навіть у наших сусідів — у Білорусії, яка має значно менше від нас природніх і культурних об’єктів, — частка галузі ВВП туризму складає 6,4%. Тобто нам потрібно намагатися, щоб цей показник складав не менше 7—10%. І це значні суми для економіки нашої держави, тому за розвиток сфери в’їзного туризму багато країн світу змагаються. Наприклад, Франція вважається країною номер один по в’їзному туризму, зокрема Париж — це одне з найбільш популярних і відвідуваних міст світу. Для цього у Франції створена мережа  своїх представницьких офісів «Ату Франс», яка робить промоцію Франції в країні, де вони представлені. В них є дуже великі бюджети на цю промоцію. В нас поки що зроблені для цього лише незначні кроки.

Варто зазначити, українські посли закордоном повинні виконувати дуже багато різноманітних функцій: не тільки бути просто представником України, а ще й робити пропорцію України. Посол повинен зробити презентації нашої країни не тільки інвестиційно й економічно, але й туристично.

Наприклад, Грузія, про яку ми багато говоримо, робить все для того, щоб посли ходили на телеефіри. Нещодавно під час ранкової програми на одному з популярних українських телеканалів я бачив у прямому ефірі посла Грузії, котрий розповідав факти про грузинську культуру, виноробство, їжу.... А згодом він не просто розповідав про якісь дипломатичні історії, а ще й приготував свою улюблену грузинську страву. Це мене інтуїтивно підштовхує поїхати в Грузію, спробувати цю страву, грузинське вино....

Наші посли теж мають так робити. Їм є що розповісти про Україну, адже у нас смачна їжа, є чимало міст для візитів... До нас можна приїхати на вихідні, або в тур — «золотий трикутник» — Київ—Львів—Одеса. Звісно, у них для цього повинно бути також бюджет, тому що всі ці маркетингові речі — коштують грошей. 

На мій погляд, Державному агентству розвитку туризму України (ДАРТУ) варто подумати над створенням представницьких офісів закордоном, як це зробила Франція. Це є підтримка держави бізнесу.

Крім того, варто ДАРТУ на наступний рік варто виділяти кошти для діджитал-кампаній щодо розвитку України. Наприклад, в Грузії, що цікаво, замовили послуги в української діджитал-маркетингової компанії, котра для них зробила стратегію продажів зимових і літніх послуг. І вони через соцмережі робили велику промокампанію літнього і зимового відпочинку в країнах СНД і Європи, а також в арабських країнах.

Якого порядку державної підтримки потребуєте ви — як компанія — у сфері розвитку в’їзного туризму?

— Так ми потребуємо підтримки від держави. Ми як туроператор беремо участь у програмі виділенню грантів для туроператорів, котрі займаються внутрішнім в’їзним туризмом, ми подали свою заявку і розраховуємо, що отримаємо таку підтримку. Адже у всіх країнах світу така підтримка є. В декотрих країнах виплачувалося державою від 70 до 100% їх заробітної плати співробітників. Кожна країна розуміє, що коронакриза мине і потрібно буде далі створювати робочі місця та розвивати туризм.

Що робить бізнес та держава зараз — в період коронакризи, — задля полегшення приїзду іноземців в Україну?

— Бізнес та держава за дуже короткий час створили інформпортал для туристів VISIT Ukraine, на якому зібрано найважливіші відповіді та корисні посилання, що стануть у нагоді для подорожі Україною. Для нас дуже добре, що ми можемо надати цей портал і людина сама вже оцінює їхати їй в Україну чи ні, а також вона може дізнатися, які обмеження є після приїзду в Україну.