Іноземці інвестують самі себе

Найближчим часом рада директорів Всесвітнього банку може затвердити надання Україні другої позики у розмірі $300 млн. на розвиток підприємств.

Чи отримають ці гроші українські підприємці до кінця цього року? Це залежить від того, чи зуміють знайти спільну мову експерти ВБ і наш уряд. Обидві сторони повинні "узгодити позиції" із завершення приватизації, проведення бухгалтерської і банківської реформ. Зокрема, головний спеціаліст Управління Європи і Середньої Азії ВБ Бернард Драм вважає за необхідне прискорити темпи приватизації об'єктів незавершеного будівництва. На думку експертів, загалом можливо на 50% збільшити кількість роздержавлюваних недобудов, якщо термін підготовки об'єкту до приватизації зменшити до 1 місяця (нині для підготовки одного об'єкту українським фахівцям потрібно півроку). До того ж, міжнародні експерти вважають, що на кінець 1 кварталу 1998 року число приватизованих об'єктів в Україні повинно становити у середньому 9,5 тис. Нагадаємо, що, згідно з травневим указом Президента про держпрограму приватизації на 1997 рік, приватизації підлягають лишень 1,5 тис. малих і 2 тис. середніх і великих підприємств. До того ж, Володимир Лановий, котрий виконує обов'язки голови ФДМ, ще повинен попрацювати над продажем 8000 підприємств, запланованих у проекті приватизації на 1995 рік. Взагалі, цей пункт ФДМ ні за що не виконає. Що й підтвердив В. Лановий, оголосивши, що такі прогнози просто нереальні. Та й без цього у Фонду справ по горло - тільки-но розпочалася робота над проектом держпрограми приватизації на наступний рік. Проект, за словами В. Ланового, мусить бути затверджений до кінця поточного року. Та все ж кредит можновладцям-співвітчизникам отримати дуже хочеться. Не пояснити ж банальним збігом обставин практично одночасне (як з прибуттям делегації МВФ, так і з приїздом експертів ВБ) ухвалення двох важливих документів. Перший - указ Президента про приватизацію стратегічно важливих об'єктів, яким було створено Міжвідомчу координаційну раду на чолі з головою УСПП Анатолієм Кінахом. Другий - в. о. голови ФДМ затвердив новий порядок приватизації державних підприємств. Загалом, можновладці аж надто старатимуться позичити гроші. Тим більше, що великі іноземні інвестори, котрі покладають надії на більш перспективний вторинний ринок, будуть їх до цього підштовхувати. Тому хотілося б нагадати про існування кількох офіційно "забутих" аспектів.

По-перше, Україна як член та акціонер Всесвітнього банку, має "аж" 0,7% акцій ВБ. У зв'язку з цим зрозуміло, наскільки уважно експерти ВБ прислуховуються до побажань України. По-друге, борги, як відомо, рано чи пізно треба повертати. З відсотками. Умови надання кредитів ВБ регламентують для України несталу тимчасову відсоткову ставку (сьогодні - у розмірі 7% річних). Плюс оплата резервування кредитної лінії (нині - 0,25% річних). Борги повертаються упродовж 17 років, причому за перші п'ять оплачується тільки відсоткова ставка і резервування лінії. Основна сума боргу виплачується починаючи з шостого року. Якщо припустити, що на той час на вторинному ринку приватизації зароблятимуть лише посередники, котрі не мають відношення до держструктур, стає цікавим механізм повернення боргів. За чий рахунок повертатимуть іноземним інвесторам їхні гроші, вкладені сьогодні в українські підприємства, які завтра будуть продані тим же інвесторам? Невже знову з гаманця платника податків?

Іноземці інвестують самі себе

Іноземці інвестують самі себе

Найближчим часом рада директорів Всесвітнього банку може затвердити надання Україні другої позики у розмірі $300 млн. на розвиток підприємств.

Чи отримають ці гроші українські підприємці до кінця цього року? Це залежить від того, чи зуміють знайти спільну мову експерти ВБ і наш уряд. Обидві сторони повинні "узгодити позиції" із завершення приватизації, проведення бухгалтерської і банківської реформ. Зокрема, головний спеціаліст Управління Європи і Середньої Азії ВБ Бернард Драм вважає за необхідне прискорити темпи приватизації об'єктів незавершеного будівництва. На думку експертів, загалом можливо на 50% збільшити кількість роздержавлюваних недобудов, якщо термін підготовки об'єкту до приватизації зменшити до 1 місяця (нині для підготовки одного об'єкту українським фахівцям потрібно півроку). До того ж, міжнародні експерти вважають, що на кінець 1 кварталу 1998 року число приватизованих об'єктів в Україні повинно становити у середньому 9,5 тис. Нагадаємо, що, згідно з травневим указом Президента про держпрограму приватизації на 1997 рік, приватизації підлягають лишень 1,5 тис. малих і 2 тис. середніх і великих підприємств. До того ж, Володимир Лановий, котрий виконує обов'язки голови ФДМ, ще повинен попрацювати над продажем 8000 підприємств, запланованих у проекті приватизації на 1995 рік. Взагалі, цей пункт ФДМ ні за що не виконає. Що й підтвердив В. Лановий, оголосивши, що такі прогнози просто нереальні. Та й без цього у Фонду справ по горло - тільки-но розпочалася робота над проектом держпрограми приватизації на наступний рік. Проект, за словами В. Ланового, мусить бути затверджений до кінця поточного року. Та все ж кредит можновладцям-співвітчизникам отримати дуже хочеться. Не пояснити ж банальним збігом обставин практично одночасне (як з прибуттям делегації МВФ, так і з приїздом експертів ВБ) ухвалення двох важливих документів. Перший - указ Президента про приватизацію стратегічно важливих об'єктів, яким було створено Міжвідомчу координаційну раду на чолі з головою УСПП Анатолієм Кінахом. Другий - в. о. голови ФДМ затвердив новий порядок приватизації державних підприємств. Загалом, можновладці аж надто старатимуться позичити гроші. Тим більше, що великі іноземні інвестори, котрі покладають надії на більш перспективний вторинний ринок, будуть їх до цього підштовхувати. Тому хотілося б нагадати про існування кількох офіційно "забутих" аспектів.

По-перше, Україна як член та акціонер Всесвітнього банку, має "аж" 0,7% акцій ВБ. У зв'язку з цим зрозуміло, наскільки уважно експерти ВБ прислуховуються до побажань України. По-друге, борги, як відомо, рано чи пізно треба повертати. З відсотками. Умови надання кредитів ВБ регламентують для України несталу тимчасову відсоткову ставку (сьогодні - у розмірі 7% річних). Плюс оплата резервування кредитної лінії (нині - 0,25% річних). Борги повертаються упродовж 17 років, причому за перші п'ять оплачується тільки відсоткова ставка і резервування лінії. Основна сума боргу виплачується починаючи з шостого року. Якщо припустити, що на той час на вторинному ринку приватизації зароблятимуть лише посередники, котрі не мають відношення до держструктур, стає цікавим механізм повернення боргів. За чий рахунок повертатимуть іноземним інвесторам їхні гроші, вкладені сьогодні в українські підприємства, які завтра будуть продані тим же інвесторам? Невже знову з гаманця платника податків?