I живий. I мертвий

Протистояння навколо Північного потоку-2 посилюється

Північний потік-2 продовжує бути об’єктом найбільших розбіжностей між США та європейськими союзниками. Як кіт Шредингера у відомому експерименті з фізики, газогін після американських санкцій перебуває у двох станах водночас — і живий, і мертвий. Однак Кремль всіма силами намагається завершити проект. Розв’язка історії невпинно наближається. І подальша доля Північного потоку-2 залежатиме від дій чи бездіяльності учасників геополітичної гри.

Президент США Джо Байден вважає будівництво газогону «поганою ідеєю для Європи». Цю думку до партнерів по НАТО під час візиту у Брюссель минулого тижня доносив держсекретар Ентоні Блінкен. Також американський дипломат провів двосторонні переговори зі своїм німецьким колегою Гейко Маасом.

«Президент Байден тривалий час дотримується думки, що Північний потік-2 — погана ідея. Я підтвердив це в особистій розмові з міністром закордонних справ Маасом. І чітко дав зрозуміти, що компанії, які беруть участь у будівництві трубопроводу, ризикують опинитися під санкціями США», — зазначив Блінкен на пресконференції за підсумками засідання міністрів НАТО.

В кінці лютого російський трубоукладач «Фортуна», а також компанія-власник баржі KVT-RUS потрапили у новий санкційний список США. А в середині березня — на слуханнях у комітеті закордонних справ — Блінкен також заявляв, що Держдепартамент перевіряє можливість введення санкцій стосовно компаній, які беруть участь в будівництві. Зокрема, оператора газопроводу компанії Nord Stream 2 AG, яка ще не потрапила під обмежувальні заходи.

Ввести додаткові санкції закликали і республіканці в Палаті представників. Конгресмени навели список з 15 суден і низки компаній, які, на їхню думку, можуть бути пов’язані з Північним потоком-2. І закликають не тягнути час, а вжити щодо них певних заходів.

«Ми просимо не лише дати оцінку оновленому і наведеному нижче списку організацій, але і більш конкретно зазначити, якої саме додаткової інформації потребує Держдеп для прийняття додаткових санкцій. З огляду на те, що вікно до завершення будівництва Північного потоку-2 скорочується, ми наполегливо закликаємо вас представити конгресу нові санкції, а не чекати до 17-го травня, коли закінчиться поточний звітний період», — зазначили у зверненні законодавці.

Першим санкціям США проти Північного потоку-2 вже понад рік. Обмеження, які запровадили в рамках оборонного бюджету 2020 року, стосувалися трубоукладальних суден. Тоді з проекту вийшла швейцарська компанія Allseas, після чого будівництво підводного трубопроводу було практично заморожене. За цей час росіяни обладнали власний флот і тепер намагаються завершити проект своїми силами. Прокладання труби хочуть закінчити вже влітку цього року. Із 1230 кілометрів газопроводу, який повинен з’єднати Росію і Німеччину дном Балтійського моря, прокласти залишилося трохи менше 150 кілометрів труби.

Однак швидкість робіт значно впала. Спеціальні судна прокладали в середньому по три кілометри в день, тоді як «Фортуна» здатна лише на 400 метрів. Такими темпами роботи можуть затягнутися на термін до року. Це дає Вашингтону час на переговори з Німеччиною. Адміністрація Байдена хоче відновити трансатлантичні зв’язки, які значно порушилися за його попередника Трампа. І не хоче вступати у прямий конфлікт з найпотужнішим гравцем у ЄС. Берлін у свою чергу захищає проект, називаючи його суто економічним. Ні агресивні дії Росії на Сході України, ні отруєння опозиціонера Олексія Навального (стан останнього зараз сильно погіршився у російській колонії — Ред.) не похитнули ставлення німецької влади до Північного потоку-2.

Після розширення американського санаційного пакету від участі у проекті відмовилося вже 18 компаній. Серед них і ті, хто мав займатися страхуванням і сертифікацією газогону. Днями фінансування проекту припинила австрійська нафтогазова група OMV. За умовами кредитної угоди вона мала надати оператору Північного потоку-2 загалом 953 млн євро. На початок 2021 року Nord Stream 2 отримав 238 млн євро з цієї суми. В OMV повідомили, що група не буде виплачувати решту — розміром 729 млн євро.  Ці фактори також серйозно ускладнюють запуск Північного потоку-2.

Активними противниками запуску газогону в ЄС є Польща та країни Балтії. Перша навіть наклала власні санкції на 2 судна, які належать німецькому власникові, але ходять під польським прапором. Морська палата в Гданську зняла їх з обліку.

«Нас не цікавить, що вони возять і які роботи виконують, тільки поки вони не загрожують економічним інтересам країни», — зазначив заступник міністра інфраструктури Польщі Гжегож Вітковський.

Для України Північний потік-2 хороший тільки одному вигляді — однієї з найбільших у світі недобудов. Якщо проект завершать, вітчизняна ГТС втратить стратегічну роль транзитера.  Двома нитками нового газопроводу Кремль зможе прокачувати до 55-ти мільярдів кубометрів газу на рік. А це дозволяє повністю відмовитися від використання української ГТС.

Нагадаємо, за умовами п’ятирічного транзитного контракту Росія заплатить Україні щонайменше 7 мільярдів доларів. А за ймовірну втрату транзиту в майбутньому неминуче заплатять вітчизняні споживачі. Адже наша ГТС транспортує паливо не лише в Європу, а й Україною. Труби треба буде обслуговувати. А без транзиту витрати ляжуть лише на українських споживачів.

Окрім того, українська ГТС, на думку аналітиків, це — вагомий фактор для стримування військової агресії з боку Кремля. У разі запуску Північного потоку-2 Україна втратить цей важливий запобіжник. І жодні запевнення Вашингтона чи стурбованість Берліна не зупинять путінський режим від подібних дій. Тож поки Північний потік 2 залишається незавершеним, Україні треба боротися проти нього усіма доступними засобами.

I живий. I мертвий

I живий. I мертвий

Протистояння навколо Північного потоку-2 посилюється

Північний потік-2 продовжує бути об’єктом найбільших розбіжностей між США та європейськими союзниками. Як кіт Шредингера у відомому експерименті з фізики, газогін після американських санкцій перебуває у двох станах водночас — і живий, і мертвий. Однак Кремль всіма силами намагається завершити проект. Розв’язка історії невпинно наближається. І подальша доля Північного потоку-2 залежатиме від дій чи бездіяльності учасників геополітичної гри.

Президент США Джо Байден вважає будівництво газогону «поганою ідеєю для Європи». Цю думку до партнерів по НАТО під час візиту у Брюссель минулого тижня доносив держсекретар Ентоні Блінкен. Також американський дипломат провів двосторонні переговори зі своїм німецьким колегою Гейко Маасом.

«Президент Байден тривалий час дотримується думки, що Північний потік-2 — погана ідея. Я підтвердив це в особистій розмові з міністром закордонних справ Маасом. І чітко дав зрозуміти, що компанії, які беруть участь у будівництві трубопроводу, ризикують опинитися під санкціями США», — зазначив Блінкен на пресконференції за підсумками засідання міністрів НАТО.

В кінці лютого російський трубоукладач «Фортуна», а також компанія-власник баржі KVT-RUS потрапили у новий санкційний список США. А в середині березня — на слуханнях у комітеті закордонних справ — Блінкен також заявляв, що Держдепартамент перевіряє можливість введення санкцій стосовно компаній, які беруть участь в будівництві. Зокрема, оператора газопроводу компанії Nord Stream 2 AG, яка ще не потрапила під обмежувальні заходи.

Ввести додаткові санкції закликали і республіканці в Палаті представників. Конгресмени навели список з 15 суден і низки компаній, які, на їхню думку, можуть бути пов’язані з Північним потоком-2. І закликають не тягнути час, а вжити щодо них певних заходів.

«Ми просимо не лише дати оцінку оновленому і наведеному нижче списку організацій, але і більш конкретно зазначити, якої саме додаткової інформації потребує Держдеп для прийняття додаткових санкцій. З огляду на те, що вікно до завершення будівництва Північного потоку-2 скорочується, ми наполегливо закликаємо вас представити конгресу нові санкції, а не чекати до 17-го травня, коли закінчиться поточний звітний період», — зазначили у зверненні законодавці.

Першим санкціям США проти Північного потоку-2 вже понад рік. Обмеження, які запровадили в рамках оборонного бюджету 2020 року, стосувалися трубоукладальних суден. Тоді з проекту вийшла швейцарська компанія Allseas, після чого будівництво підводного трубопроводу було практично заморожене. За цей час росіяни обладнали власний флот і тепер намагаються завершити проект своїми силами. Прокладання труби хочуть закінчити вже влітку цього року. Із 1230 кілометрів газопроводу, який повинен з’єднати Росію і Німеччину дном Балтійського моря, прокласти залишилося трохи менше 150 кілометрів труби.

Однак швидкість робіт значно впала. Спеціальні судна прокладали в середньому по три кілометри в день, тоді як «Фортуна» здатна лише на 400 метрів. Такими темпами роботи можуть затягнутися на термін до року. Це дає Вашингтону час на переговори з Німеччиною. Адміністрація Байдена хоче відновити трансатлантичні зв’язки, які значно порушилися за його попередника Трампа. І не хоче вступати у прямий конфлікт з найпотужнішим гравцем у ЄС. Берлін у свою чергу захищає проект, називаючи його суто економічним. Ні агресивні дії Росії на Сході України, ні отруєння опозиціонера Олексія Навального (стан останнього зараз сильно погіршився у російській колонії — Ред.) не похитнули ставлення німецької влади до Північного потоку-2.

Після розширення американського санаційного пакету від участі у проекті відмовилося вже 18 компаній. Серед них і ті, хто мав займатися страхуванням і сертифікацією газогону. Днями фінансування проекту припинила австрійська нафтогазова група OMV. За умовами кредитної угоди вона мала надати оператору Північного потоку-2 загалом 953 млн євро. На початок 2021 року Nord Stream 2 отримав 238 млн євро з цієї суми. В OMV повідомили, що група не буде виплачувати решту — розміром 729 млн євро.  Ці фактори також серйозно ускладнюють запуск Північного потоку-2.

Активними противниками запуску газогону в ЄС є Польща та країни Балтії. Перша навіть наклала власні санкції на 2 судна, які належать німецькому власникові, але ходять під польським прапором. Морська палата в Гданську зняла їх з обліку.

«Нас не цікавить, що вони возять і які роботи виконують, тільки поки вони не загрожують економічним інтересам країни», — зазначив заступник міністра інфраструктури Польщі Гжегож Вітковський.

Для України Північний потік-2 хороший тільки одному вигляді — однієї з найбільших у світі недобудов. Якщо проект завершать, вітчизняна ГТС втратить стратегічну роль транзитера.  Двома нитками нового газопроводу Кремль зможе прокачувати до 55-ти мільярдів кубометрів газу на рік. А це дозволяє повністю відмовитися від використання української ГТС.

Нагадаємо, за умовами п’ятирічного транзитного контракту Росія заплатить Україні щонайменше 7 мільярдів доларів. А за ймовірну втрату транзиту в майбутньому неминуче заплатять вітчизняні споживачі. Адже наша ГТС транспортує паливо не лише в Європу, а й Україною. Труби треба буде обслуговувати. А без транзиту витрати ляжуть лише на українських споживачів.

Окрім того, українська ГТС, на думку аналітиків, це — вагомий фактор для стримування військової агресії з боку Кремля. У разі запуску Північного потоку-2 Україна втратить цей важливий запобіжник. І жодні запевнення Вашингтона чи стурбованість Берліна не зупинять путінський режим від подібних дій. Тож поки Північний потік 2 залишається незавершеним, Україні треба боротися проти нього усіма доступними засобами.