Газова «індульгенція»

Навіщо парламентарі пропонують списати мільярдні борги за паливо?

Незадовго до місцевих виборів у парламенті зареєстрували цікавий законопроект — 3800-1. У документі пропонується фактично списати багатомільярдні борги за газ. Ініціатори законопроекту (серед яких — Олексій Кучеренко, Давид Арахамія та Степан Кубів) обіцяють пробачити побутовим споживачам, підприємствам теплокомуненерго, облгазам і газзбутам більше 100 млрд грн боргів!

Як йдеться в пояснювальній записці, списання заборгованості «дозволить оздоровити фінансовий стан як побутових споживачів, так і інших учасників ринку природного газу».

Щоправда, фахівці ринку такі законодавчі ініціативи сприйняли з обуренням. Адже під популістичним гаслом «списання боргів» для бідного населення політики фактично пропонують узаконити так звані «температурні коефіцієнти». В документі пропонують списати зокрема й їх.

«І це в той час, коли з цього приводу тривають суди і споживачі виграють справи. Ці температурні коефіцієнти незаконні. Відповідно, незаконні і борги», — наполягає координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко.

Нагадаємо, нині справу «коефіцієнтів» у касаційному порядку переглядає Велика палата Верховного суду.

І це не єдиний «підводний камінь» законопроекту. Так само «пробачити» пропонують і «борги», які регіональні газзбути прагнуть виставити заднім числом завдяки скасуванню норм використання газу без лічильника. Через бюрократичні нюанси і рішення суду на користь облгазів споживачам нараховують віртуальні борги за нормами далекого 1996-го року, які в декілька разів вищі за ті, які діяли протягом останніх майже 6 років.

«Списати борги — це, знову ж таки, спершу легалізувати борги», — нагадує Тетяна Бойко. А донараховувати будь-які заборгованості за вже минулі періоди споживачам незаконно. Нові-старі норми діють з моменту рішення суду й не поширюються на попередні роки. Тож і боргів, нарахованих «заднім числом», у споживачів взагалі формально не існує. І списувати немає чого.

Відтак, пропозиції «списання боргів» законотворців явно в інтересах приватних облгазів та газзбутів, які донедавна постачали газ населенню в рамках ПСО, не сповна розраховуючись за паливо з державним Нафтогазом. Адже завдяки всім цим боргам споживачів (як реальним, так і спірним) вони тепер так само зможуть списати свою заборгованість перед Нафтогазом.

А це — чергові збитки для бюджету, переконані в національній компанії. Адже регіональні газзбути заборгували не лише Нафтогазу, якому винні близько 23,7 млрд грн.

Борг облгазів перед Оператором газотранспортної системи за негативні небаланси складає понад 1 млрд грн, а Укртрансгазом — майже 35 млрд грн.

Ці борги — цілком реальні. Але їх також намагаються «пробачити», фактично переклавши на кишені платників податків. Нафтогаз — це державна компанія, яка 95% прибутку сплачує державі. Якщо списати борги — бюджет не отримає мільярди гривень. І найгірше те, що нові мільярдні борги за газ можуть знову накопичитися вже за кілька років.

«Цей законопроект є не лише популістичним, а й шкідливим. Він пропонує списати заборгованість, не вирішивши проблему, яка призвела до їх утворення та стимулюватиме порушення законодавства для створення «віртуальних боргів», — пояснює заступник начальника департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України» Олексій Хабатюк. — Це лише сприятиме новій заборгованості в майбутньому й деморалізуватиме сумлінних споживачів, які справно платять. Тож будь-яке списання боргів з часом неминуче призведе до формування нової заборгованості».

Так само «пробачити» народні депутати пропонують і тепловикам. «З метою недопущення зриву опалювального сезону 2020—2021», — йдеться в пояснювальній записці.

У Нафтогазі ж нагадують: сумарна прострочена заборгованість підприємств ТКЕ та ТЕЦ за природний газ складає близько 36,8 млрд грн, з них за 2020 р. — 6,8 млрд грн.

При цьому абсолютна більшість з них (90%) щороку сумлінно і заздалегідь готуються до початку холодів і не мають критичних проблем з розрахунками. «40% всіх ТЕЦ і ТКЕ взагалі не мають боргів, а 50% мають незначний борг або їхня заборгованість не перевищує дозволений урядом рівень», — повідомляє Нафтогаз.

І лише 10% підприємств теплокомуненерго накопичили мільярдні борги. «Усі тепловики отримують газ на однакових умовах. Але багаторічні боргові проблеми накопичили одиниці. І саме вони щороку намагаються зробити українців заручниками холодних осель, — констатує Олексій Хабатюк. — Списання боргів призводить до зриву платіжної дисципліни та накопичення нових боргів. Ми вже це проходили. Якщо недобросовісним контрагентам списати борги, то де взяти мотивацію добросовісним споживачам?».

На жаль, парламент уже не вперше «пробачає» борги за газ. «Це дуже давня пісня, кілька років тому був прийнятий закон про реструктуризацію заборгованості теплопостачальних підприємств, який був покликаний вирішити проблему, — нагадує Тетяна Бойко. — Але, як бачимо, є кілька підприємств, яким ніякий закон не допомагає. Тому просто списання богів — це дуже погане рішення, адже воно ніяк не стимулює ТКЕ до ефективного менеджменту».

Тож фахівці галузі сподіваються, що цього разу парламент не наступатиме на ті самі «граблі» в інтересах приватних монополій, а зосередиться на побудові справді ринкових умов та підвищенні конкуренції.

Газова «індульгенція»

Газова «індульгенція»

Навіщо парламентарі пропонують списати мільярдні борги за паливо?

Незадовго до місцевих виборів у парламенті зареєстрували цікавий законопроект — 3800-1. У документі пропонується фактично списати багатомільярдні борги за газ. Ініціатори законопроекту (серед яких — Олексій Кучеренко, Давид Арахамія та Степан Кубів) обіцяють пробачити побутовим споживачам, підприємствам теплокомуненерго, облгазам і газзбутам більше 100 млрд грн боргів!

Як йдеться в пояснювальній записці, списання заборгованості «дозволить оздоровити фінансовий стан як побутових споживачів, так і інших учасників ринку природного газу».

Щоправда, фахівці ринку такі законодавчі ініціативи сприйняли з обуренням. Адже під популістичним гаслом «списання боргів» для бідного населення політики фактично пропонують узаконити так звані «температурні коефіцієнти». В документі пропонують списати зокрема й їх.

«І це в той час, коли з цього приводу тривають суди і споживачі виграють справи. Ці температурні коефіцієнти незаконні. Відповідно, незаконні і борги», — наполягає координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко.

Нагадаємо, нині справу «коефіцієнтів» у касаційному порядку переглядає Велика палата Верховного суду.

І це не єдиний «підводний камінь» законопроекту. Так само «пробачити» пропонують і «борги», які регіональні газзбути прагнуть виставити заднім числом завдяки скасуванню норм використання газу без лічильника. Через бюрократичні нюанси і рішення суду на користь облгазів споживачам нараховують віртуальні борги за нормами далекого 1996-го року, які в декілька разів вищі за ті, які діяли протягом останніх майже 6 років.

«Списати борги — це, знову ж таки, спершу легалізувати борги», — нагадує Тетяна Бойко. А донараховувати будь-які заборгованості за вже минулі періоди споживачам незаконно. Нові-старі норми діють з моменту рішення суду й не поширюються на попередні роки. Тож і боргів, нарахованих «заднім числом», у споживачів взагалі формально не існує. І списувати немає чого.

Відтак, пропозиції «списання боргів» законотворців явно в інтересах приватних облгазів та газзбутів, які донедавна постачали газ населенню в рамках ПСО, не сповна розраховуючись за паливо з державним Нафтогазом. Адже завдяки всім цим боргам споживачів (як реальним, так і спірним) вони тепер так само зможуть списати свою заборгованість перед Нафтогазом.

А це — чергові збитки для бюджету, переконані в національній компанії. Адже регіональні газзбути заборгували не лише Нафтогазу, якому винні близько 23,7 млрд грн.

Борг облгазів перед Оператором газотранспортної системи за негативні небаланси складає понад 1 млрд грн, а Укртрансгазом — майже 35 млрд грн.

Ці борги — цілком реальні. Але їх також намагаються «пробачити», фактично переклавши на кишені платників податків. Нафтогаз — це державна компанія, яка 95% прибутку сплачує державі. Якщо списати борги — бюджет не отримає мільярди гривень. І найгірше те, що нові мільярдні борги за газ можуть знову накопичитися вже за кілька років.

«Цей законопроект є не лише популістичним, а й шкідливим. Він пропонує списати заборгованість, не вирішивши проблему, яка призвела до їх утворення та стимулюватиме порушення законодавства для створення «віртуальних боргів», — пояснює заступник начальника департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України» Олексій Хабатюк. — Це лише сприятиме новій заборгованості в майбутньому й деморалізуватиме сумлінних споживачів, які справно платять. Тож будь-яке списання боргів з часом неминуче призведе до формування нової заборгованості».

Так само «пробачити» народні депутати пропонують і тепловикам. «З метою недопущення зриву опалювального сезону 2020—2021», — йдеться в пояснювальній записці.

У Нафтогазі ж нагадують: сумарна прострочена заборгованість підприємств ТКЕ та ТЕЦ за природний газ складає близько 36,8 млрд грн, з них за 2020 р. — 6,8 млрд грн.

При цьому абсолютна більшість з них (90%) щороку сумлінно і заздалегідь готуються до початку холодів і не мають критичних проблем з розрахунками. «40% всіх ТЕЦ і ТКЕ взагалі не мають боргів, а 50% мають незначний борг або їхня заборгованість не перевищує дозволений урядом рівень», — повідомляє Нафтогаз.

І лише 10% підприємств теплокомуненерго накопичили мільярдні борги. «Усі тепловики отримують газ на однакових умовах. Але багаторічні боргові проблеми накопичили одиниці. І саме вони щороку намагаються зробити українців заручниками холодних осель, — констатує Олексій Хабатюк. — Списання боргів призводить до зриву платіжної дисципліни та накопичення нових боргів. Ми вже це проходили. Якщо недобросовісним контрагентам списати борги, то де взяти мотивацію добросовісним споживачам?».

На жаль, парламент уже не вперше «пробачає» борги за газ. «Це дуже давня пісня, кілька років тому був прийнятий закон про реструктуризацію заборгованості теплопостачальних підприємств, який був покликаний вирішити проблему, — нагадує Тетяна Бойко. — Але, як бачимо, є кілька підприємств, яким ніякий закон не допомагає. Тому просто списання богів — це дуже погане рішення, адже воно ніяк не стимулює ТКЕ до ефективного менеджменту».

Тож фахівці галузі сподіваються, що цього разу парламент не наступатиме на ті самі «граблі» в інтересах приватних монополій, а зосередиться на побудові справді ринкових умов та підвищенні конкуренції.