«Два сценарIї: катастрофічний або дуже поганий»

Як відомо, Верховна Рада України ухвалила Держбюджет на наступний рік, що викликало багато запитань у місцевого самоврядування. За словами заступника міського голови Дніпра Володимира МІЛЛЕРА, такий кошторис може мати два сценарії для місцевого самоврядування: катастрофічний або дуже поганий. Перший може статися в разі невирішення проблеми, яка з’явилася після підвищення заробітної плати педагогічним працівникам. Йдеться про відповідну постанову № 822, яку ухвалив ще попередній уряд. Розпорядження не скасували, а й подальших кроків для його реалізації зроблено не було. Тобто не змінили формули перерахування такої субвенції. Крім того, не визначено й джерела фінансування підвищення зарплатні тим педагогам, які не підпадають під згадану постанову. Для Дніпра такий дефіцит коштів становить 900 млн грн, а для країни в цілому — орієнтовно 45 млрд грн.

«Наразі джерел фінансування немає ані в містах, ані в державі, тобто в державному бюджеті цього не закладено. Мабуть, постанову буде скасовано, але кінцевого результату наразі немає. Водночас центральна влада говорить, що є механізми компенсації — це перерахунок освітньої субвенції на більш реальний контингент учнів. Ці кошти, нібито, закладені в розрахунок субвенції на підвищення соціального рівня життя окремих категорій педагогічного персоналу загальноосвітніх шкіл. Обіцяного такого часткового розподілу наразі теж не бачимо, тому і не впевнені, що кошти виділять місту. Якщо навіть цю субвенцію направлять через обласну адміністрацію, то й тут не впевнені, що кошти дійдуть до нас, оскільки за досвідом — за останні два роки місто не отримало жодної гривні від додаткової дотації на утримання освітніх та медичних закладів, що проходила через область. Словом, якщо постанову не скасують, додаткових коштів не закладуть та не впровадять справедливий механізм розподілу субвенцій на місто, то сценарій для місцевого самоврядування буде катастрофічним», — наголосив під час пресконференції Володимир Міллер.

За словами посадовця, якщо згадана ситуація врегулюється, то з катастрофічної вона може перетворитись лише на погану щодо низки інших позицій бюджету. З-поміж іншого, й у частині професійно-технічних училищ. «Раніше з державного фінансування ці заклади перейшли у міста, при цьому їхнє управління та власність залишились на державному рівні, тобто жодних управлінських рішень, зокрема й з їхньої реорганізації, місцева влада застосовувати не може. Ця підгалузь коштує місту 200 млн гривень на рік. Загалом згорнені всі державні субвенції, які стосувалися будівництва та реконструкції об’єктів у освітній сфері. Залишається лише одна — «Спроможна школа для кращих результатів», але порядку її розподілу теж поки немає».

Також у Держбюджеті-2020 закладено значний дефіцит коштів на медичну сферу. Місту на цю галузь виділено лише 200 млн грн державної субвенції на перший квартал. Цього не вистачає навіть на заробітну плату в першому кварталі, на яку необхідно понад 240 млн грн. «Що робити в 2—4 кварталах, якщо тільки на зарплатню потрібно 750 млн грн, узагалі незрозуміло. В профільному міністерстві кажуть, що з другого кварталу лікувальні заклади вторинного рівня перейдуть на фінансування Національної служби здоров’я, але попередній досвід переходу закладів первинного рівня показав, що цей процес потребував 9 місяців і 100 млн грн. Звідки при такому розкладі брати кошти — невідомо. Водночас іще немає документа (Постанови КМУ), який би визначав вимоги переходу вторинної ланки до НСЗУ. Крім того, є ще й дефіцит державної субвенції на ліки для хворих на цукровий діабет і ниркову недостатність», — зазначив заступник міського голови.

Серед негативних наслідків держбюджету для місцевого самоврядування — заборона використовувати коефіцієнт інфляції при розрахунку платежів за землю. Від такого податку Дніпро недоотримає додаткових 200 млн грн. Невирішеними залишились і питання компенсації різниці в тарифах на тепло. «Вже не один рік з політичних причин центральна влада не дозволяє підвищувати тарифи на місцях для споживачів. Але монополісти для комунальних підприємств це роблять. Нині такого механізму компенсації в різниці тарифів не прописано. Також без уваги в держбюджеті залишились і питання фінансування пільг на транспорт і зв’язок для відповідних категорій громадян. Раніше ця норма була делегована місцевим бюджетам, але державна субвенція на погашення цих пільг не надходить. Словом, попри усі негативні наслідки, які ми сьогодні бачимо в державному бюджеті для міського кошторису, все ж таки Дніпро докладатиме максимум зусиль, щоб фінансувати в повному обсязі зарплатню бюджетникам, тобто виконуватиме всі соціальні зобов’язання, при цьому в повному обсязі не фінансуватиме комунальне господарство. А що робитимуть інші міста країни — питання залишається», — додав Володимир Міллер.

Варто зазначити, що проєкт кошторису Дніпра на 2020 рік становить 13 млрд грн. У поточному році він був більше майже на два мільярди гривень. Міський голова Дніпра Борис Філатов уже неодноразово нагадував уряду та парламенту про необхідність прийняття Муніципального кодексу, який має чітко розподілити повноваження центральної та місцевої влади. Аби щоразу не виникала ситуація, коли фінансові проблеми перекладаються на місцеве самоврядування.