COVID-19 збільшив довіру до банківської системи

COVID-19 кардинально змінив світ, в якому ми живемо, з бурхливими економічними та фінансовими ефектами, що виникають поряд із надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров’я. У розпал спалаху коронавірусної хвороби банки по всьому світу відігравали принципово важливу роль, підтримуючи підприємства та сім’ї, надаючи державні позики, забезпечуючи додаткову ліквідність та швидко застосовуючи заходи стримування.

Багато в чому довіра до банків є найвищою. Клієнти та компанії розглядають їх у новому позитивному світлі. Зараз ключовим є збереження цих здобутків та їхній розвиток на шляху, коли ми рухаємось через фази: від реакції, до підвищення стійкості, з подальшим відновленням, а потім приходом до нової реальності.

Існує безліч проблем. Попереду важкі економічні часи, неплатежі клієнтів можуть зрости. Але для тих, хто переосмислює свою діяльність, використовує все більшу цифрову економіку та керує своїми витратами та ризиками, також можуть бути запропоновані можливості для зростання.

Так, зокрема, банки в Україні зберігають позитивні очікування щодо перспектив кредитування наступного року. «Близько 80% респондентів очікують збільшення обсягу кредитного портфеля в наступні 12 місяців», — передає прес-служба Національного банку України за підсумками опитування НБУ, проведеного серед банків.

«Банки зберігають позитивні очікування щодо перспектив кредитування на наступні 12 місяців. Оцінки зростання обсягів кредитування вийшли на докризовий рівень — близько 80% респондентів очікують збільшення обсягу кредитного портфеля в наступні 12 місяців», — сказано в повідомленні.

Згідно з повідомленням, у третьому кварталі банки дещо послабили вимоги до позичальників за споживчими кредитами на тлі конкуренції з іншими фінустановами (у тому числі з небанківського фінансового сектора). Водночас подальшому пом’якшенню вимог до населення зараз заважають побоювання щодо погіршення платоспроможності споживачів.

«У липні-вересні зріс попит підприємств, переважно малих і середніх, на короткострокові кредити та на гривневі позики. Стимулювали попит реструктуризація боргів, потреба в оборотному капіталі та інвестиціях. Також підвищенню попиту на кредити сприяло зниження вартості позик: 74% опитаних банків зазначили істотне пом’якшення цінових умов за схваленими заявками — процентні ставки знижувалися», — сказано в повідомленні.

Зазначається, що в третьому кварталі банки вважали ключовим ризиком валютний.

«Майже 40% банків зазначили зростання валютного ризику. Таке високе значення валютний ризик набував лише в момент введення карантину і в кризовому 2014 році. На зростання кредитного ризику вказала лише третина банків», — сказано в повідомленні.

Опитування проводилося з 17 вересня по 8 жовтня 2020 року серед кредитних менеджерів 24 банків, частка яких у загальному обсязі активів банківської системи України становить 90%.

Цікаво, що попри «коронакризу» та відчутне зниження ставок за вкладами, темпи приросту депозитного портфелю населення цьогоріч вищі, ніж торік.

«Українці зараз охочіше зберігають кошти в банках у національній валюті і менше — в іноземній. Це зумовлено зокрема і суттєвою різницею у розмірі ставок за депозитами у валюті та гривні», — інформують в НБУ.

За словами голови Ради Національного Банку України Богдана Данилишина, з початку 2020 року в умовах корона-кризи депозити в банківській системі України зросли на 18,4% і основною складовою такого зростання були депозити до запитання, які збільшились на 25,4%. За співвідношенням до ВВП за кілька місяців депозити в банківській системі відновилися до рівня початку 2017 року!

«Чинниками зазначеного зростання банківських депозитів стали: 1) витрачання накопичених раніше заощаджень населення на цілі споживання і їх осідання на розрахункових рахунках інших юридичних чи фізичних осіб; 2) девальвація гривні і пов’язана з нею переоцінка валютної складової грошової маси; 3) розпродаж складських залишків товарів без здійснення аналогічних витрат на їх поповнення з імпортних поставок; 4) результати детінізації в сфері боротьби з «скрутками» при сплаті ПДВ; 5) економічна невизначеність, що утримувала окремих суб’єктів від необов’язкових трат. Тобто, усі фактори, що спричинили зростання банківських заощаджень поточного року не були пов’язані із процесами природнього формування заощаджень як результату звичайної економічної діяльності», — зауважує Данилишин.

На його думку, проблематика заощаджень в Україні пов’язана не з формами їх утримання чи перерозподілом наявних мізерних ресурсів, а з досягненням прийнятного рівня самих заощаджень, як результату розширення економічної активності та зростання сум доходів економічних суб’єктів. «Це означає, що стратегічним пріоритетом. України має бути створення дієвих інститутів та економічних механізмів для зростання і розвитку, а не намагання й надалі стискати і скорочувати «надмірний» попит, «зайву» ліквідність, «надлишкові» бюджетні витрат», — підкреслює голова Ради НБУ.

Що ж до форм банківських послуг, то українці одна з найпросунутіших клієнтів послуг цієї галузі у світі. Кількість безконтактних оплат та розрахунків онлайн в Україні стає дедалі більшою. За даними Mastercard, в І кварталі 2020 року у порівнянні з IV кварталом 2019 року їх кількість зросла на 7% і 8% відповідно. Українці активно здійснюють розрахунки онлайн, особливо зараз, коли їм більше часу доводиться проводити вдома, перебуваючи в ізоляції та дотримуючись карантину. Це швидко, зручно та безпечно. З огляду на ці тенденції, всі без винятку бізнеси адаптуються та діджиталізуються — традиційні банки не виключення.

За даними дослідження Mastercard, проведеного у 2019-му році, Україна входить в десятку європейських країн за обсягами NFC-платежів і займає 4 місце у світі за темпами приросту цього показника, обігнавши Польщу, Канаду та ряд європейських країн. За останні два роки у нас в 90 разів зросли операції безконтактних оплат за допомогою смартфона і на 25% щомісяця зростає кількість підключених пристроїв для NFC-платежів. Опубліковане в жовтні дослідження Kantar MMI показало, що кожен 5-й власник смартфону у віці 12—65 років раз на місяць і частіше використовує додатки ApplePay або GooglePlay. Це приблизно 1,7 млн українців.

Експерти стверджують, що сьогоднішні школярі — це покоління людей, які, скоріш за все, жодного разу за життя не зайдуть у відділення банку. Це не означає, що вони не користуватимуться банківськими сервісами. Навпаки — вони активно сплачуватимуть безготівково, братимуть кредити та відкриватимуть депозити, однак вся взаємодія «банк-клієнт» буде відбуватись в їхньому смартфоні. І саме за цю аудиторію — покоління Z — конкурують банки вже сьогодні.