Ціни зростають

Продукти харчування та оплата житлово-комунальних послуг все ще становлять понад 50% споживчого кошику українців

Інфляція в січні 2021 року становила 1,3%, що обумовило прискорення річних темпів зростання споживчих цін в Україні до 6,1%. Основний внесок у зростання споживчих цін у січні (на 1,0 в. п. з 1,3%) здійснили ціни на чутливі до сезонного чинника продукти харчування (овочі, яйця) та окремі категорії житлово-комунальних послуг (електроенергія, каналізація та водопостачання). Без урахування цих компонент зростання вартості споживчого кошика в січні становило 0,3%, що відповідає місячному значенню базової інфляції.

При цьому вплив сукупного попиту на інфляцію в Україні залишається помірним. Прискорення річних темпів зростання цін в Україні обмовлене значною мірою структурою споживчого кошика українців, в якому продукти харчування та безалкогольні напої разом із житлово-комунальними послугами, що є негнучкими до попиту, становлять понад 50%, а також структурними змінами в тарифах на житлово-комунальні послуги, спрямованими на їх приведення до ринкового рівня.

Структурний характер інфляційних процесів важливо брати до уваги при ухваленні рішень з монетарної політики, оскільки подолання інфляції, яка є малочутливою до попиту, монетарними засобами може бути контрпродуктивним і зашкодити процесам економічного відновлення.

Згідно з оперативною оцінкою Держстату зниження ВВП у IV кварталі 2020 р. продовжувало уповільнюватись і становило 0,7% у річному вимірі (у III кварталі 2020 р. -3,5%, у IV кварталі 2020 р. -11,4%). За оцінкою Мінекономіки, упродовж 2020 року загалом ВВП України знизився на 4,2%, що є кращим від урядового прогнозу (-4,8%, лише 2020) та оцінки НБУ (-4,4%, січень ц. р.). Важливими чинниками поступового відновлення економічної активності стало розширення споживчого попиту населення через підвищення соціальних стандартів і збільшення інвестиційного попиту з боку держави шляхом реалізації програми «Велике будівництво».

Разом з тим індекс економічних настроїв (опитування Держстату) в I кварталі 2021 року погіршився порівняно з IV кварталом 2020 року. Найгіршу динаміку демонструють індикатори настроїв у сферах будівництва та послуг, а також індикатор споживчої впевненості. Чинником погіршення споживчих настроїв виступає зростання заборгованості із заробітної плати, яка на 1 січня 2021 року зросла до 3,1 млрд гривень, що є найвищим її значенням на відповідну дату за 20 років (з 2001 року).

БЮДЖЕТНА СФЕРА

Обсяг розміщення Міністерством фінансів ОВДП з початку року становив 48,8 млрд гривень, що майже удвічі більше, ніж на відповідну дату минулого року, і становить близько 11% від річного плану розміщень державних цінних паперів на внутрішньому ринку. Водночас вартість державних запозичень у гривні продовжує зростати і за результатами двох аукціонів лютого склала 11,72%, що перевищує як показник січня (11,29%), так і показник лютого минулого року (9,79%).

Це свідчить про слабкість монетарної трансмісії в сегменті державних цінних паперів, що визначається низькою глибиною внутрішнього ринку, яка, у свою чергу, підвищує ризики інвестування у ці фінансові інструменти й вимагає більшої доходності. Відсутність дієвих кроків з удосконалення функціонування вторинного ринку державних цінних паперів посилюватиме ризик «фіскального витіснення», що матиме відповідні негативні наслідки для механізму монетарної трансмісії та процесів кредитування реальної економіки.

Обсяг ОВДП у власності нерезидентів зріс за тиждень на 1,8 млрд гривень — до 100,1 млрд гривень, що є найбільшим значенням з червня 2020 року. Натомість обсяг ОВДП у портфелі НБУ скоротився з початку року на 2,5 млрд гривень до 322,1 млрд гривень.

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

Переважання пропозиції іноземної валюти над попитом з боку клієнтів банків минулого тижня перевищило 100 млн доларів США (головним чином, у понеділок та вівторок — перед проведенням Мінфіном аукціону з розміщення ОВДП), що обумовило тиск на укріплення курсу гривні на МВРУ. Сальдо інтервенцій Національного банку на валютному ринку з початку року становило 220 млн доларів США, що надало можливість стримати надмірне укріплення курсу гривні під впливом припливу коштів іноземних інвесторів у державні цінні папери. Натомість на готівковому валютному ринку з початку лютого продовжує переважати попит на іноземну валюту — чистий продаж іноземної валюти банками з початку року становив 104 млн доларів США.

Міжнародні резерви НБУ на 16 лютого 2021 року становили 28,5 млрд доларів США, обсяг коштів уряду в іноземній валюті — 1,4 млрд доларів США, що є достатнім для здійснення виплат за заборгованістю уряду в іноземній валюті, які до кінця лютого становитимуть 128 млн доларів США, в березні — 905 млн доларів США.

ФІНАНСОВИЙ СЕКТОР

Ліквідність банківського сектору продовжує залишатися високою. Залишки коштів банків на коррахунках і в депсертифікатах НБУ становлять близько 200 млрд гривень, із яких 54 млрд гривень визначені нормативом обов’язкового резервування. Ставки за операціями банків на міжбанківському ринку близькі до нижньої межі коридору ставок за операціями Національного банку (5%).

Додаткову підтримку ліквідності банків надало довгострокове (на п’ять років) рефінансування банків, проведене минулого тижня Національним банком на суму 9,3 млрд гривень. Із 17 банків найбільший обсяг довгострокового рефінансування було надано АТ «Ощадбанк» (5 млрд гривень) за ставкою 6% річних. Загальна заборгованість банків за тендерними кредитами рефінансування становить 66,9 млрд. гривень.

На третьому аукціоні своп відсоткової ставки 2021 року було задоволено дві із чотирьох заявок банків на загальну суму 190 млн гривень. Середньозважена відсоткова ставка, яку сплачуватиме банк в обмін на плаваючу відсоткову ставку, за результатами аукціону склала 6,9%, що на 25 базисних пунктів нижче, ніж за результатами другого аукціону, який відбувся 27 січня ц. р.

Обсяг кредитів, наданих банками в межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», в якій беруть участь 25 банків, досяг 20,5 млрд гривень (+293 млн гривень за тиждень). Частка кредитів на рефінансування попередньо отриманих позик продовжує скорочуватися (до 58,1% від загального обсягу кредитів у межах програми), натомість до 41,9% зросла частка позик на інвестиційні цілі та підтримку поточної діяльності підприємств, що є важливим в умовах коронакризи.

Ціни зростають

Ціни зростають

Продукти харчування та оплата житлово-комунальних послуг все ще становлять понад 50% споживчого кошику українців

Інфляція в січні 2021 року становила 1,3%, що обумовило прискорення річних темпів зростання споживчих цін в Україні до 6,1%. Основний внесок у зростання споживчих цін у січні (на 1,0 в. п. з 1,3%) здійснили ціни на чутливі до сезонного чинника продукти харчування (овочі, яйця) та окремі категорії житлово-комунальних послуг (електроенергія, каналізація та водопостачання). Без урахування цих компонент зростання вартості споживчого кошика в січні становило 0,3%, що відповідає місячному значенню базової інфляції.

При цьому вплив сукупного попиту на інфляцію в Україні залишається помірним. Прискорення річних темпів зростання цін в Україні обмовлене значною мірою структурою споживчого кошика українців, в якому продукти харчування та безалкогольні напої разом із житлово-комунальними послугами, що є негнучкими до попиту, становлять понад 50%, а також структурними змінами в тарифах на житлово-комунальні послуги, спрямованими на їх приведення до ринкового рівня.

Структурний характер інфляційних процесів важливо брати до уваги при ухваленні рішень з монетарної політики, оскільки подолання інфляції, яка є малочутливою до попиту, монетарними засобами може бути контрпродуктивним і зашкодити процесам економічного відновлення.

Згідно з оперативною оцінкою Держстату зниження ВВП у IV кварталі 2020 р. продовжувало уповільнюватись і становило 0,7% у річному вимірі (у III кварталі 2020 р. -3,5%, у IV кварталі 2020 р. -11,4%). За оцінкою Мінекономіки, упродовж 2020 року загалом ВВП України знизився на 4,2%, що є кращим від урядового прогнозу (-4,8%, лише 2020) та оцінки НБУ (-4,4%, січень ц. р.). Важливими чинниками поступового відновлення економічної активності стало розширення споживчого попиту населення через підвищення соціальних стандартів і збільшення інвестиційного попиту з боку держави шляхом реалізації програми «Велике будівництво».

Разом з тим індекс економічних настроїв (опитування Держстату) в I кварталі 2021 року погіршився порівняно з IV кварталом 2020 року. Найгіршу динаміку демонструють індикатори настроїв у сферах будівництва та послуг, а також індикатор споживчої впевненості. Чинником погіршення споживчих настроїв виступає зростання заборгованості із заробітної плати, яка на 1 січня 2021 року зросла до 3,1 млрд гривень, що є найвищим її значенням на відповідну дату за 20 років (з 2001 року).

БЮДЖЕТНА СФЕРА

Обсяг розміщення Міністерством фінансів ОВДП з початку року становив 48,8 млрд гривень, що майже удвічі більше, ніж на відповідну дату минулого року, і становить близько 11% від річного плану розміщень державних цінних паперів на внутрішньому ринку. Водночас вартість державних запозичень у гривні продовжує зростати і за результатами двох аукціонів лютого склала 11,72%, що перевищує як показник січня (11,29%), так і показник лютого минулого року (9,79%).

Це свідчить про слабкість монетарної трансмісії в сегменті державних цінних паперів, що визначається низькою глибиною внутрішнього ринку, яка, у свою чергу, підвищує ризики інвестування у ці фінансові інструменти й вимагає більшої доходності. Відсутність дієвих кроків з удосконалення функціонування вторинного ринку державних цінних паперів посилюватиме ризик «фіскального витіснення», що матиме відповідні негативні наслідки для механізму монетарної трансмісії та процесів кредитування реальної економіки.

Обсяг ОВДП у власності нерезидентів зріс за тиждень на 1,8 млрд гривень — до 100,1 млрд гривень, що є найбільшим значенням з червня 2020 року. Натомість обсяг ОВДП у портфелі НБУ скоротився з початку року на 2,5 млрд гривень до 322,1 млрд гривень.

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

Переважання пропозиції іноземної валюти над попитом з боку клієнтів банків минулого тижня перевищило 100 млн доларів США (головним чином, у понеділок та вівторок — перед проведенням Мінфіном аукціону з розміщення ОВДП), що обумовило тиск на укріплення курсу гривні на МВРУ. Сальдо інтервенцій Національного банку на валютному ринку з початку року становило 220 млн доларів США, що надало можливість стримати надмірне укріплення курсу гривні під впливом припливу коштів іноземних інвесторів у державні цінні папери. Натомість на готівковому валютному ринку з початку лютого продовжує переважати попит на іноземну валюту — чистий продаж іноземної валюти банками з початку року становив 104 млн доларів США.

Міжнародні резерви НБУ на 16 лютого 2021 року становили 28,5 млрд доларів США, обсяг коштів уряду в іноземній валюті — 1,4 млрд доларів США, що є достатнім для здійснення виплат за заборгованістю уряду в іноземній валюті, які до кінця лютого становитимуть 128 млн доларів США, в березні — 905 млн доларів США.

ФІНАНСОВИЙ СЕКТОР

Ліквідність банківського сектору продовжує залишатися високою. Залишки коштів банків на коррахунках і в депсертифікатах НБУ становлять близько 200 млрд гривень, із яких 54 млрд гривень визначені нормативом обов’язкового резервування. Ставки за операціями банків на міжбанківському ринку близькі до нижньої межі коридору ставок за операціями Національного банку (5%).

Додаткову підтримку ліквідності банків надало довгострокове (на п’ять років) рефінансування банків, проведене минулого тижня Національним банком на суму 9,3 млрд гривень. Із 17 банків найбільший обсяг довгострокового рефінансування було надано АТ «Ощадбанк» (5 млрд гривень) за ставкою 6% річних. Загальна заборгованість банків за тендерними кредитами рефінансування становить 66,9 млрд. гривень.

На третьому аукціоні своп відсоткової ставки 2021 року було задоволено дві із чотирьох заявок банків на загальну суму 190 млн гривень. Середньозважена відсоткова ставка, яку сплачуватиме банк в обмін на плаваючу відсоткову ставку, за результатами аукціону склала 6,9%, що на 25 базисних пунктів нижче, ніж за результатами другого аукціону, який відбувся 27 січня ц. р.

Обсяг кредитів, наданих банками в межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», в якій беруть участь 25 банків, досяг 20,5 млрд гривень (+293 млн гривень за тиждень). Частка кредитів на рефінансування попередньо отриманих позик продовжує скорочуватися (до 58,1% від загального обсягу кредитів у межах програми), натомість до 41,9% зросла частка позик на інвестиційні цілі та підтримку поточної діяльності підприємств, що є важливим в умовах коронакризи.