МЕНЮ

Чому Україні терміново потрібна податкова реформа

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
2 квітня, 2015 - 13:07
Дев’ять із десяти скарг підприємців на роботу фіскальної служби сьогодні вирішуються не на користь платника податків
Чому Україні терміново потрібна податкова реформа

У податкових органах і митниці з 1 квітня має розпочатися широкомасштабна операція з боротьби з корупцією. Її минулого тижня анонсував прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. «Слідчий апарат зараз повинен концентруватися на діяльності митниці і податківців, — сказав він на розширеному засіданні колегії МВС і додав, звертаючись до правоохоронців: — Це ваше завдання на наступний квартал».

ЗАСИПАТИ «ЯМИ»

Громадські організації і бізнес із цією ініціативою повністю солідарні. «Щодо податкових ям ситуація однозначно не покращилась, — зазначає заступник голови громадської ради при ДФС України, віце-президент УСПП Юлія Драговоз, — за наявності у фіскальній службі всіх механізмів та інструментів, щоб побороти ці ями — є програмні продукти, є ціла служба, що займається цим питанням, — ми не бачимо злагодженої роботи всіх підрозділів і, найголовніше, їх відповідальність була розпорошена — не було чіткої відповідальності у конкретного підрозділу за ефективність боротьби з податковими ямами. В результаті ми бачимо, що всі вони працюють далі, і ці схеми абсолютно не змінилися».

СТАТИСТИКА НЕ НА КОРИСТЬ ПЛАТНИКІВ

Експерт наводить дані, що свідчать не на користь фіскальної служби. Під час розгляду скарг бізнесу, за даними Драговоз, понад 90% рішень прийнято на користь ДФС, а не на користь платників. Це, говорить експерт, свідчить про те, що було поставлено завдання приймати рішення незалежно від того, праві чи ні фіскальні органи, на користь контролерів. І зовсім інша статистика щодо розгляду скарг у судах. Там 70% постанов були на користь платників податків. І легко зрозуміти, що рішення, які приймалися в системі ДФС України, в більшості випадків є неправомірними, впевнена експерт. «І це та картина, яка яскраво показує якість відносин платників і податкових органів», — робить висновок Драговоз.

Вона також звертає увагу на те, що ніхто не веде боротьби з тими структурами, особливо в Донецькій і Луганській областях, які оформили податкові кредити, що дозволяє цим підприємствам загубитися як платник ПДВ. А ось зустрічні перевірки, що дуже часто проводяться, працюють якраз проти добросовісних платників. У результаті підприємствам, що нормально працюють у реальній економіці, присвоюється статус рекетирів.

Говорячи про підбір керівних кадрів для ДФС, активістка вказує: «Зараз найголовніше наше завдання — зосередитись на конкурсному відборі, на тому, як він проводитиметься, чи є вже взагалі конкурсні умови, про які громадськість поки що нічого не знає, немає й положення про комісію, яка відбиратиме кадри на вищі посади в ДФС». «Ми цим дуже стурбовані, — продовжує Драговоз. — Наша громадська рада не лише вимагає проведення конкурсу, але й готова брати участь у ньому, для чого може висунути свої кандидатури до відповідної комісії». «А якщо раптом знову виявиться, що призначення проводяться кулуарно і мають політичний характер, ми готові до найрішучіших дій», — підкреслює Драговоз. 

СПИСОК КЛИМЕНКА ПОКИ ЩО ЖИВИЙ

Член правління громадської ради при ДФС, голова наглядової ради громадської організації «Палата податкових консультантів» Ольга Богданова зазначає, що в рамках розслідувань, що намічаються в ДФС, у громадянського суспільства немає мети змінити конкретних людей, а є бажання змінити систему. Вона звертає увагу на необхідність опублікувати звіт комісії, згідно з висновками якої звільнено керівництво ДФС. Інтерес, на її думку, представляють і скарги, що надійшли на роботу ДФС у Мінекономрозвитку і торгівлі (воно було головним у цьому розслідуванні). Судячи з багатьох із них, платники були доведені просто, як кажуть, до ручки. Їм уже нічого було втрачати... Навіть ті з них, хто за всіма ознаками підпадав під автоматичне відшкодування ПДВ, його не отримували. «Все це свідчить про роботу корупційних схем», — стверджує Богданова.

«А якщо ми складемо ТОП-20 найбільших компаній, які сьогодні щомісячно отримують відшкодування ПДВ, — говорить вона, — то побачимо, що він майже повністю збігається зі списком, складеним ще за часів Клименка». Проаналізувавши фінансовий стан цих привілейованих компаній, ми зрозуміємо, зазначає експерт, що всі вони ще й збиткові, у них негативний валовий прибуток за фінансовою звітністю. І ці компанії можна знайти ще й у списку тих, хто підтримує звільнених керівників ДФС, прозоро натякає Богданова.

КУДИ ЗНИКНЕ ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ?

«Ми виступаємо проти депонування коштів на ПДВ-рахунках, — говорить податковий консультант і словесно змальовує відповідну картинку: — На український ринок ПДВ фактично випускає імпортер, який завозить сюди товари і швиденько їх тут продає. Але є й український виробник, який випускає на ринок податковий кредит». Саме його й покладе упродовж одного-двох місяців, на думку Богданової, система депонування з ПДВ-рахунками, яка почне працювати з 1 червня. І це здебільшого середній і малий бізнес. А до торговельних мереж і до імпортерів цей негатив дійде у вересні-жовтні, коли вони зрозуміють, що кудись подівся податковий кредит. Експерт констатує, що система, яка діє сьогодні, дозволяє відстежувати, які і ким «кришуються» компанії. Вона стверджує, що в цьому задіяні й центральні органи ДФС, і її територіальні структури.

У голови громадської ради при ДФС України, виконавчого директора «Ліги аудиторів України» Дмитра Олексієнка журналісти запитали про гарантії того, що нові люди у фіскальній службі, навіть пройшовши на посади за відкритим конкурсом, не увійдуть до старої системи і не продовжать зловживання, що здійснювалися її керівництвом. «Ми просимо, щоб конкурсна комісія, склад якої колись буде оголошено, вимагала від кандидатів не бездоганної англійської мови, а чіткої програми дій, за якою ми, громадськість, зможемо відстежувати і розуміти, що буде через три місяці, що — через півроку і якою служба стане через рік. Чекаємо реструктуризації служби, наміченої в постановах Кабміну і Верховної Ради, повної люстрації, хочемо знати, скільки буде звільнено тощо. Тобто ми вимагаємо передбачити ті показники, за якими можна буде контролювати керівництво ДФС. Це — головна вимога. Вона спрямована на те, щоб зробити процес прозорим. Розслідування діяльності звільненого керівництва ДФС таким не стало, і звіту про нього ми не бачили. В результаті зараз дехто навіть стверджує, що довіра до відчужених керівників у суспільстві зросла».

ШАНСИ МАЛІ, АЛЕ З ЯКОГОСЬ РАЗУ ВСЕ ВИЙДЕ

На допомогу Олексієнку приходить Богданова. Вона стверджує, що «союзників громадськість може знайти і всередині служби, а якщо буде створено загальну філософію, то навіть ті, кому вона (філософія) не підходить, працюватимуть у її межах. Але з урахуванням низької заробітної плати, адже в ході боротьби з «ямами» жодних конвертів уже не повинно бути, люди, які зайдуть у ДФС, мають бути, по суті, волонтерами і працювати заради великої мети, погодившись на певні жертви».

«День» нагадав Богдановій, що напередодні відчуження і звільнення керівництва ДФС у громадській раді пропонували і зверталися до уряду з проханням залишити на своєму посту керівника митниці Анатолія Макаренка. «Чому до вашої думки не дослухались?». Експерт не дала на це запитання прямої відповіді. Вона погодилася з тим, що система митної служби при Макаренку ще не була побудована ідеально, але зазначила, що за час його роботи бізнес відчув значних змін і поліпшення, про що зі знанням справи говорили члени митного комітету громадської ради. «Напевно, не все було так погано», — підкреслила Богданова.

Чи є у громадської ради свій кандидат на голову ДФС? «Хто він? — продовжував «День». «Це буде Юлія Драговоз, — відповіла Богданова без роздумів, і додала: — Це людина, яка провела дуже багато часу в громадській роботі, прекрасно орієнтується в системі фіскальної служби і користується повною нашою довірою». «А чи є у неї шанси?» «Ми розуміємо, що, швидше за все, це лише початок боротьби, і сьогодні шансів для такого призначення насправді мало. Але цим кроком ми хочемо показати, що громадськість не боїться відповідальності, і ми готові не лише критикувати. Ми вже не раз пропонували нашу стратегію розвитку фіскальної служби і нашу стратегію податкової реформи. Але відповіді не отримали. Повторюю: ми готові нести відповідальність і маємо свій план. А не вийде з першого разу — вийде з другого або з третього».