Безпека ГТС – під контролем

Інцидент, який пов’язаний з розгерметизацією магістрального газопроводу «Київ — Західна Україна-1» поблизу населеного пункту Чабани, що неподалік від столиці, і який трапився в ніч з 14 на 15 вересня, викликав резонанс. Місцевим жителям справді було чути гучний гул витоку газу.

Але ще більше цей випадок «нашумів» у медіа — як українських, так і російських. Чимало ЗМІ поширювали чутки про «вибух», плутали назви трубопроводів ба навіть засумнівалися в безпечності вітчизняної ГТС.

Зокрема, низка медіа повідомили про начебто вибух на транзитному трубопроводі «Уренгой — Помари — Ужгород», який навіть не проходить через Київську область.

В «Операторі ГТС України» заспокоюють: по-перше, стався не вибух, а розгерметизація. Щойно диспетчери отримали сигнал про падіння тиску — ділянку газопроводу, на якій трапилась аварія, відключили, а витік локалізували.

Після цього організували відповідні переключення потоків газу на інші газопроводи, тому транспортування газу споживачам навіть не припиняли.

Обійшлося без жертв і потерпілих. Дісталося лише самій трубі, частину якої від тиску в системі буквально «вивернуло» назовні.

Практично за дві доби наслідки розгерметизації ліквідували. Ремонтні бригади змонтували 38 метрів нового трубопроводу й перевірили зварні стики. Нині газопровід готовий до відновлення роботи.

За попередніми висновками, до розгерметизації труби спричинився будівельний брак. Тобто при прокладанні газогону 1970 року не досить якісно заварили стик труби.

«Сам метал труби — в ідеальному стані. На нього час ніяк не вплинув. Але трапляється брак кільцевих зварних стиків. Це й називається будівельний брак. За радянських часів так, на жаль, будували», — констатує в.о. головного інженера «Оператора ГТС України» Іван САМЧЕНКО.

По-друге, газопровід «Київ — Західна Україна-1» — не транзитний. Його використовують для транспортування газу від газовидобувних підприємств у східних областях до підземних газосховищ на заході України.

Тож на транзит газу до країн ЄС ситуація жодним чином не вплинула, наголошують в «Операторі ГТС».

Та все ж інцидент з розгерметизацією газогону «Київ — Західна Україна-1» біля Чабанів російські медіа гучно поширили світом як «вибух на транзитному трубопроводі «Уренгой — Помари — Ужгород». А це — удар по іміджу України як надійного транзитера газу до Європи.

Так само йому шкодять і розмови про начебто високу аварійність системи загалом. Подібні тези регулярно озвучує російська пропаганда, а також проросійські медіа в Україні.

«Історії про начебто аварійну ГТС України — це або чиїсь абсолютно облудні фантазії, або свідома дезінформація. Це, як правило, поширюють в інтересах Росії, якій вигідно подати Україну як ненадійного транзитера зі старою, аварійною трубою. Таким чином у Кремлі прагнуть виправдати будівництво обхідних трубопроводів, зокрема «Північного потоку-2», — переконаний генеральний директор «Оператора ГТС України» Сергій МАКОГОН.

У компанії наголошують: вітчизняна труба — справна та безпечна, а Україна — надійний і безперебійний транзитер газу. І статистика це доводить.

За останні 20 років питома частота аварій не перевищувала 0,05 випадка на тисячу кілометрів. Для порівняння: в Росії цей показник учетверо гірший — на рівні 0,22 випадка на тисячу кілометрів. Тобто на російських газопроводах аварії трапляються вчетверо частіше.

За станом вітчизняних трубопроводів (їхня загальна протяжність     — 33 тис. км) ретельно й регулярно стежать. Щорічно обстежують близько 5 тис. км труб.

Тобто в середньому кожен кілометр трубопроводу проходить обстеження раз на сім років, пояснює Іван Самченко.

За його словами, ще додатково до 9 тис. км газопроводів на рік перевіряють на наявність мікровитоків — спеціальними надчутливими газоаналізаторами. У підсумку на кожні 9 тис. км фахівці знаходять кількадесят місць мікровитоків газу на рік. «Це дуже хороший показник»,        — пояснюють у компанії.

Тепер в експериментальному режимі трубопроводи обстежують також за допомогою дронів зі спеціальним лазерним газоаналізатором.

Якщо газовики знайшли витік, то зобов’язані його локалізувати й ліквідувати.

«За результатами обстежень, здійснюваних різними методами, ми визначаємо ділянки, які підлягають ремонту, регулярно ремонтуємо або ж замінюємо. Це дуже дорого, але необхідно, — констатує Іван Самченко. — Ремонтуємо близько 120 — 130 км трубопроводів щорічно. Всього на ремонти, діагностику і технічне обслуговування ГТС цього року заплановано понад 6 млрд грн. Тобто ми витрачаємо на безпеку ГТС дуже значні кошти. Надійність та безпечність експлуатації трубопроводів — це наш головний пріоритет».

Тож жодних катастроф для Чабанів, Києва чи інших населених пунктів вітчизняні трубопроводи не містять, заспокоюють у компанії. Пояснюють: розгерметизація трубопроводу поблизу Чабанів за класифікацією (відповідно до встановлених нормативів) наразі навіть не віднесена до аварії.

«Зазначена розгерметизація не підпадає під категорію аварій. Це матиме наслідком вихід з ладу ділянки газопроводу, яку підприємство ліквідувало й розслідує власними силами. Вибуху не сталося, не було перебоїв газопостачання, а відтак і не трапилося порушення нормальних умов життєдіяльності населення», — наголошує Іван Самченко.

Втім, низька аварійність української ГТС зовсім не означає, що над магістральними газогонами можна будувати будинки. Навколо трубопроводів діють спеціальні охоронні зони: залежно від діаметра труби вони варіюються від 100 до 350 метрів у кожен бік. Тобто в зоні 200 — 700 метрів заборонено будь-що будувати.

Коли в минулому столітті будували ці трубопроводи, навколо були поля. Але нині цивілізація подекуди підійшла впритул до ГТС. Таким чином, «Оператор ГТС» вимушений боротися з порушниками, які зводять в охоронній зоні самобуди, а також із забудовниками, які намагаються «посунути» охоронні зони ближче до труби задля будівництва нових житлових комплексів.

Тож аби можливі інциденти на ГТС не спричинили паніки, а тим паче жертв серед місцевих жителів у майбутньому, фахівці радять пам’ятати і дотримуватися межі охоронних зон. А відповідальність за їх порушення рекомендують посилити.