«Авгієві конюшні», які має прибрати Піщанська

Негативний економічний ефект від усіх видів антиконкурентних порушень в Україні може сягати 20 мільярдів доларів США щороку

Новопризначена голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська вже назвала основні пріоритети своєї роботи, серед яких будуть боротьба зі зловживаннями існуючих монополій та посилення інституційної спроможності АМК.

Про це Піщанська заявила під час виступу у Верховній Раді 16 липня.

«Основними пріоритетами конкуретної політики на найближче майбутнє особисто для себе ставлю боротьбу зі зловживаннями існуючих монополій та картелів, використання інструментів пониження бар’єрів входу на ринки, припинення антиконкурентних дій органів влади, посилення інституційної спроможності комітету та реформа органу оскарження публічних закупівель», — сказала Піщанська.

Вона додала, що також планує запустити механізм співпраці з державними органами влади з метою мінімізації обмежень конкуренції з їх боку. «Це дозволить створити сприятливі умови для бізнесу і сприятиме зростанню авторитету України в цілому», — зазначила Піщанська.

Крім цього, нова очільниця АМКУ планує поглибити міжнародне співробітництво відомства. Зокрема, завершити вступ комітету до складу Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Утім, чи вдасться Піщанській реалізувати обіцяне? Антимонопольний комітет в Україні вже багато років є квазіструктурою, яка стоїть на сторожі конкуренції лише формально. А перед відомством, яке м’яко кажучи не справлялось зі старими викликами,  ось-ось з’являться нові, пов’язані, приміром, із лібералізацією газового ринку, наведенням ладу в електроенергетиці, реформуванням Укрзалізниці, відновленням «великої» приватизації.

Зараз Антимонопольний комітет України неможливо назвати «політично незалежним».

Якби це було так, то АМКУ міг би визнати монополістом ДТЕК, який видобуває майже 80% вугілля та володіє п’ятьма з семи найбільших в Україні обленерго. або Міжнародні авіалінії України (МАУ), які здійснюють майже 70% усіх пасажирських авіаперевезень в Україні. Також потребує вдосконалення повноваження АМКУ під час розгляду скарг у публічних закупівлях.

Натомість Антимонопольний комітет України дотримувався  формального підходу під час розгляду скарг. Наприклад, потенційний учасник завантажив оригінал документа замість засвідченої копії. Замовник може відхилити пропозицію цього учасника. Для захисту своїх прав учасник звертається до АМКУ, який також визначає це як порушення при складанні тендерної пропозиції.

Подібних прикладів на практиці достатньо, стверджують фахівці. За оцінками експертів, негативний економічний ефект від усіх видів антиконкурентних порушень в Україні може сягати 20 мільярдів доларів США щороку.

Саме незалежність та ефективність АМКУ вже може дати Україні зростання ВВП, створення нових робочих місць, запровадження інновацій, підвищення соціальних стандартів населення та вдосконалення інвестиційного клімату України, що є вкрай необхідним у ситуації, коли надходження від українців, які працюють за кордоном, майже в чотири рази перевищують обсяг прямих іноземних інвестицій у країну.

Важлива деталь — АМКУ грає одну з основних ролей при здійсненні великої приватизації (об’єктів, балансова вартість яких перевищує 250 млн грн), адже для досягнені успіху потрібно отримати його дозвіл на здійснення концентрації.

Піщанська — перша жінка очільник Антимонопольного комітету. Вона стала першою заступницею голови АМКУ у вересні 2019 року. До цього мала досвід організації закупівель у таких великих компаніях, як Метінвест і АрселорМіттал Кривий Ріг.

В її призначенні є і цікава деталь. Сестра Піщанської — Світлана Піщанська — управляє справами президента Володимира Зеленського в Італії і є спонсором партії Слуга народу. За словами Світлани, вона знає Володимира Зеленського з дитинства і росла з ним в одному дворі.

Нова глава АМКУ, проте, наполягає, що її призначення ніяк не пов’язане з сімейними зв’язками.

Нагадаємо, місце голови Антимонопольного комітету стало вакантним після того, як 3 липня на позачерговому «кадровому» засіданні Верховна Рада звільнила з посади голови комітету Юрія Терентьєва — досить непублічна особа.

Він очолював АМКУ трохи більше п’яти років й залишався одним із небагатьох «старопризначенців» — високопосадовців, котрі отримали посади за попередньої влади. Але, як виявилося, й чимало нинішніх парламентаріїв були не проти, щоб Юрій Олександрович «відкерував» відомством увесь передбачений термін — до травня 2022-го.

«У когось додалося сивого волосся», — прокоментував результати голосування голова ВР Дмитро Разумков. Відставку підтримала мінімально необхідна кількість депутатів — 226...

Інформуючи про написання Юрієм Терентьєвим першої із трьох «відставних» заяв, головний редактор видання «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов назвав основною причиною такого кроку тиск на керівництво АМКУ через рекордний штраф у 6,5 мільярдів гривень, накладений на компанію Tedis і на кількох виробників сигарет. Журналіст назвав це перемогою «потужного лобіста Бориса Кауфмана», якого вважають власником «Тедіса». Мовляв, тепер і колосальних штрафів виробникам та продавцям сигарет вдасться уникнути, і на ринок роздрібних продажів інші компанії вже не потраплять.

Натомість багато галузевих експертів переконані: ні на вже накладених штрафах, ні на перебігу судових процесів щодо їх оскарження (чергове засідання призначили якраз на 7 липня) відставка пана Терентьєва не позначиться. При цьому дехто — зокрема, ексзаступниця голови АМКУ, колишня держуповноважена Агія Загребельська — навпаки вважає, що саме Терентьєв сприяв фактично чотирирічному затягуванню справи «Тедіса» й мінімізував ризики судового підтвердження великих штрафів.