Агро з уточненням «Tech»

Інноваційність — хороша хвороба, яку підхопив український аграрний сектор. Її симптоми можна помітити і в подвоєнні чисельності українських відвідувачів на Agritechnica-19 у Ганновері, і в точних та доречних запитаннях, які ставлять аграрії на стендах, де виставлена сучасна техніка, і в зростанні кількості консалтингових компаній, які пропонують українським сільгоспвиробникам послуги з інновацій, і у збільшенні кількості конференцій та інших навчальних заходів на цю тему. Про українського аграрія навіть придумали анекдот: мовляв, він присвічує собі дорогу до вбиральні, яка розташована на подвір’ї, айфоном 12-ї моделі. Це означає, що сучасна цифрова штучка — для нього пріоритет номер один, він готовий, останню сорочку із себе зняти, аби мати в себе обприскувач із точним перемиканням форсунок чи останні версії навігаційних систем на тракторі, сівалку з диференційним внесенням добрив, дрон-обприскувач, комбайн з картою врожайності. Звісно, мрія — це одне, а можливість її реалізувати — зовсім інше. Якщо, скажімо, в США рівень технологічної оснащеності господарств однаково високий, то в Україні амплітуда інноваційності коливається, образно кажучи, між космосом і землею. А між ними — низка проміжних рівнів.

ЦИФРОВИЙ ДОСВІД «АСТАРТИ»

Настають час, день, ніч та... діджиталізація. Тобто це стан неминучий, але він не приходить сам по собі — це етап розвитку господарства, рівень росту фахівців. Процес можна назвати діджиталізованим хіба що тоді, коли ми не можемо собі уявити, як можна без нього жити, якщо свідомі того, що на забезпечення певних процесів без «діджитал» нам потрібно значно більше часу, пояснював керівник ІТ-напрямку компанії Астарта-Київ Микола ТКАЧЕНКО на конференції «ПроАгро». Він переконаний, що без суцільного оцифрування процесів немає діджиталізації. «Якщо ми одержимо від нашої ЕRB — системи управління ресурсами підприємства план на рік, а потім він буде коригуватися з дня на день без участі агрономів залежно від погодних умов, то це вже й буде діджиталізація», — пояснює фахівець. Наприклад, є план робіт на тиждень, і завтра, за цим документом, треба вносити добрива чи ЗЗР, але від систем телеметрії надійшла інформація про несприятливі погодні умови, за яких застосування цих засобів не дасть потрібного ефекту. І в такому разі система автоматично перепланує всі операції, зробить так, щоб ці добрива відпускалися зі складу не. Тобто відбувається перепланування оперативної роботи на ходу.

Діджиталізація необхідна також в інших сферах агровиробництва. Останнім часом стала злободенною проблема плинності кадрів. Якщо ми в результаті діджиталізації сконцентруємо історичні дані й навчимося екстраполювати їх на майбутні бізнес-процеси, то втрата кадрів, які володіють інформацією, буде не настільки критичною. Будь-який молодий агроном, якому цікаво працювати на землі, маючи історичні дані, підказки від системи, матиме більше успіху, аніж випускник, який набиратиметься досвіду на власних помилках. Завдяки BIG Data, яка, крім системи даних, володіє також аналітичним ресурсом, можна скоротити час на прийняття управлінських рішень, зменшити ризик помилок, спрогнозувати виклики й підготувати відповіді на них. У компанії «Астарта-Київ» діджиталізація відбувається за кількома програмами. Одна з них — AgriChainLand, яка призначена для управління земельним банком. Скористувавшись нею, компанія за два місяці змогла ідентифікувати 10% ризикованого земельного банку. Програма дає змогу оперувати земельними ділянками, полями й угодами, організовувати виплати пайовикам. Якщо з’являються якісь проблемні ділянки, вони автоматично виділяються і на підставі даних про них для кожного лінійного працівника створюється завдання, яке він має виконати й відзвітувати в цій програмі. Програма дає змогу побачити поля свої та чужі, наділи власників, з якими закінчуються угоди, ділянки необроблені, де перевищено ліміт використання ресурсів, автоматично підраховуються втрати, загальний бюджет та окремо по кожному паю.

AgriChainFarm — програма управління польовими операціями, містить технологічну карту, оперативний план на кожен день, відповідно до якого призначаються техніка й відповідальні виконавці. Якщо операції немає в плані — техніка не виїде з ангара, не буде заправлена, ЗЗР та добрива не будуть видані. Після виконання операції програма не закривається, кожен працівник має змогу перевірити, чи відповідає факту реалізація того чи іншого пункту плану. Але компанія переходить до вищого етапу програми, якщо вона закриватиметься автоматично, після того як вся інформація буде зібрана за допомогою датчиків без участі людини. Agri ChainFarm адаптована для мобільного використання у форматі Android, тож агроном чи керівник можуть спостерігати за всіма процесами в онлайн-режимі. Програма AgriChainSсout — моніторинг посівів: збираються дані з метеостанцій, лабораторій, які зробили аналіз ґрунтів, супутників, дронів, склеюються фото, аналізуються за допомогою індексів NDVI. Крім цього, компанія використовує також програми AgriChainBarn (складський облік) та Agri Chain Report (звітність).

ВИРОБНИЦТВО НА ДОЛОНІ

Якщо агропідприємство робить лише перші кроки на шляху діджиталізації і не має досить потужного кадрового потенціалу, в цьому йому допоможуть такі компанії, як «Агроконтроль», які можуть об’єднати виробничі та невиробничі підрозділів в одну систему, зробити всі процеси видимими і контрольованими. Практика «Агроконтролю» дає змогу бачити, які процеси відбуваються із земельним банком, автоматично нараховувати виплати пайовикам, уточнювати контури полів. Програми «Поле» та «Мобільний агроном» призначені для введення угідь у технологію агровиробництва: будуються сівозміни, складаються технологічні карти полів, відбувається інтеграція даних із метеостанцій, дронів та супутників, фіксуються фази розвитку культур, хвороб, бур’янів, врожай прогнозується і звіряється з фактичним; для кожної операції призначають одиниці техніки і транспорту, виконавців; плануються витрати пального, добрив, посівного матеріалу, ЗЗР; в автоматичному режимі здійснюється списання ресурсів — усе це корелюється з програмою 1С або з будь-якою іншою обліковою системою. Запроваджується карткова система руху пального в господарстві, в рамках модуля відеомоніторингу встановлюються відеокамери на паливозаправники (бо частина пального може йти в бак, а частина — у власну каністру механізатора), автоматично розраховуються залишки в резервуарах, ідентифікуються всі транспортні засоби, для ідентифікації водія встановлюються зчитувачі в кабіні. Трапляються ситуації, коли картку передають і по ній заправляється хтось інший, — тоді в систему чи навіть на смартфон негайно приходить повідомлення.

Інноваційна компанія FarmerEdgeUkraine пропонує тринадцять кроків впровадження точного землеробства або технології перемінних норм. Перший — вивчення ситуації в господарстві: якими воно володіє ресурсами і знаннями в цій сфері, які має амбіції, які конкретні завдання ставить перед собою. Тобто проводиться ретельний технологічний аудит на можливість впровадження цієї технології, адже в господарстві може не бути сучасної сівалки для точного висіву та диференційованого внесення добрив чи сучасного розкидача, спроможного працювати з перемінними нормами, на тракторах та комбайнах можуть бути відсутні сучасні системи телеметрії. Після цього складається і послідовно реалізується план технічного переоснащення. Далі збираються і систематизуються результати діяльності господарства, аналізується історія полів, доступні джерела добрив та кліматичні дані за три-п’ять останніх років.

Другий крок — актуалізація меж полів (із зазначенням перешкод). Отримана інформація може використовуватися як електронна карта полів господарства, вона дає змогу відслідковувати і планувати чергування культур, вимірювати відстань між полями, планувати напрямок руху техніки при виконанні виробничих операцій у полі. Третій крок — виокремлення зон продуктивності з використанням усіх доступних супутникових знімків. Четвертий та п’ятий кроки — відбір та аналіз ґрунту за зонами продуктивності. Сьомий крок — програмування або розрахунок потенційної врожайності з урахуванням зон продуктивності. Під час наступного, восьмого етапу, розраховуються норми внесення. Потреба в елементах живлення визначається на підставі їх реальної наявності, виносу під час збирання врожаю та кліматичних умов. Дев’ятий крок передбачає розрахунок загальної потреби в добривах за видами під урожай. Далі розробляються рекомендації щодо використання добрив. Це вже десятий крок. Готуються файли з даними про норми внесення добрив для конкретної зони поля. Кожна норма прив’язана до конкретних координат. Одинадцятий крок — картування внесення задля відстежування відповідності норм та кількості внесених добрив. Дані в автоматичному режимі надходять у FarmCommand і обробляються, на підставі цього формуються візуальні звіти по кожному окремому полю. Крок дванадцятий — створення карти врожайності, яка є невід’ємною складовою технології точного землеробства, основна функція якої полягає у визначенні неоднорідності розподілу врожаю в межах поля. У процесі формування карти інформація, що надходить із комбайнів, автоматично коригується, об’єднується і калібрується, і таким чином стає доступною максимально точна карта врожайності поля. І останній крок — аналіз ефективності всіх засобів, які були використані під час роботи над урожаєм. Господар отримує звіт, у якому міститься інформація про норми внесення, вартість добрив, порівняння врожайності й валового прибутку за зонами поля.

ПЕРМАНЕНТНА ТЕХНОЛОГІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ

Усе, про що йшлося вище, належить до Індустрії 4.0. Україна перебуває лише на початковій стадії її впровадження. Тим часом у Кремнієвій долині та інших світових інноваційних центрах сформувалася концепція переходу до наступного етапу технологічної революції — створення Society (спільноти) 5.0. Якщо на попередньому етапі комп’ютеризація стосувалася в основному виробництва та бізнесу, то концепція Спільноти 5.0 передбачає більш розширене використання цифрових технологій в усіх сферах життя. Біологічні та фізичні системи мають перейти в кібербіологічну та кіберфізичну сфери. Це буде реалізуватися за допомогою інтернету речей, роботизації, штучного інтелекту, великих даних, безпілотних та мобільних технологій, технологій ідентифікації та BlockChain, прогнозує керуючий партнер CLEVERAGRI Ірина КРАВЕЦЬ. Вона передбачає, що Society 5.0 в Україні впроваджуватиметься за кількома напрямками: розвиток промислового інтернету речей на платформі IІOT; BIG DATA — аналітика та гібридні сховища у хмарі; рішення AL+ML (штучний інтелект плюс машинне навчання; виконання основних агрозаходів(розпилення, внесення, посів, збирання врожаю) за допомогою роботів і коботів; BlockChain — прозорі та послідовні інформаційні ланцюжки, які свідчать про якість продукції, відкривають широкі можливості для мікрофінансування за допомогою мобільних платежів, керують фінансовими операціями в реальному часі й мають інші переваги. Спільнота 5.0 неможлива без штучного інтелекту. Він може бути втілений у робототехніці, роботизації та автоматизації процесів, машинному навчанні...

Гарна картинка, і для України вона цілком реальна, якщо допомогти аграріям консультаціями фахівців, дешевими кредитами і дотаціями, сприятливим податковим кліматом, розумною земельною політикою. За таких умов вони стануть активними учасниками технологічної революції в АПК.