МЕНЮ

Єдина серед багатьох

Дар’я ТРАПЕЗНІКОВА, фото Руслана КАНЮКИ, «День»
25 квітня, 2019 - 19:04
Новий «мовний» закон захищатиме українську і заохоченнями, і штрафами

За ухвалення в цілому закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» 25 квітня проголосувало 278 народних депутатів. У першому читанні документ було ухвалено в жовтні 2018 року. Його підготовку до другого читання в Раді розпочали ще 28 лютого, опрацювавши за цей час понад 2 тисяч поправок.

РІЗНІ ОБРАЗИ ОДНОГО ЗАКОНУ

Проти ухвалення законопроекту були «Опозиційний блок» і група «Відродження». Їхні представники заявили про порушення регламенту та пообіцяли звернутися до суду. Також вони негайно подали два проекти постанов про скасування щойно ухваленого закону.

Зранку під стінами Верховної Ради на мітинг зібралося понад тисячі людей. Представники коаліції громадських організацій та інші небайдужі громадяни вимагали прийняття закону. Після голосування перед ними виступили спікер парламенту Андрій Парубій та Патріарх Філарет. «Сьогодні ми показали, що поразок більше не буде, і українська мова — це наша зброя. Ми не допустимо реваншу!», — заявив Парубій. 

Чинний Президент України Петро Порошенко запевнив, що негайно підпише цей закон, як він і заявляв після своєї поразки на виборах.  «Зауважте, що ухвалення закону ми свідомо винесли за рамки виборчої кампанії, бо насправді він не про вибори. Він про мову, — заявив Порошенко в своєму відеозверненні. — Повага до прав людей, які говорять російською та іншими мовами — це теж важливо. Це — європейська практика, якої ми неухильно дотримуємось і будемо дотримуватися. І люди доволі швидко переконаються, що новий закон на це право жодним чином не зазіхає. Хотів би подякувати більшості російськомовних громадян за те, що з розумінням ставляться до необхідності підтримки української мови. Я теж, до речі, вивчив її вже у зрілому віці».

Прес-служба переможця президентських виборів Володимира Зеленського також оприлюднила його позицію щодо ухваленого закону. «Українська мова — єдина державна мова в Україні. Так було, так є і так буде. Щодо цього питання — жодних компромісів. Держава повинна дбати про розвиток української мови, про розширення сфери її вжитку. Це теж безумовно, з цим погоджується все суспільство. Питання в методах, якими ми втілюємо в життя цей стратегічний курс. Моя принципова позиція — держава має сприяти розвитку української мови шляхом створення стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань, ускладненням бюрократичних процедур, множенням кількості чиновників замість їхнього скорочення», — йдеться в повідомленні. Наголошується, що законопроект «зробили заручником політичної риторики» і нібито ухвалили без попереднього широкого обговорення з громадськістю. Завершується звернення обіцянкою Зеленського ретельно проаналізувати закон після вступу на посаду та реагувати відповідно до конституційних повноважень Президента України i в інтересах громадян.

ТАК — ЗАХИСТУ, НІ — ПОСПІХУ

До цього часу мовне питання в Україні регулювалося Законом УРСР «Про мови в Українській РСР» і Законом України «Про засади державної мовної політики», відомим як «закон Колесніченка-Ківалова». Останній у лютому 2018 року Конституційний суд України визнав неконституційним через порушення Верховною Радою процедури його розгляду та ухвалення. Це збиралися зробити ще після Революції Гідності, але відклали до створення нового закону. Відтоді в Раді розглядалися чотри мовні законопроекти. Саме 5670-д називали найбільш вдалим, він здобув широку підтримку експертів та громадських організацій.

Ухвалений законопроект має забезпечити комплексну підтримку української мови та урегулювати її використання в публічному просторі. Державні службовці, офіцери-контрактники, поліцейські, педагоги, медики та інші надавачі послуг зобов’язані володіти українською мовою. Головна роль державній мові відводиться й у ЗМІ, на сайтах органів влади та інтернет-магазинів, видавництві та розповсюдженні книжок, програмах та мобільних застосунках, транспорті, культурних проектах та рекламі. Утім, за згодою сторін сервіс можна буде отримувати іншими мовами. Передбачено також іспит з українською мови для отримання громадянства.

При цьому нові норми не втручаються в приватне спілкування чи релігійні обряди та не обмежують прав національних меншин на використання їхніх мов. Закон не змушуватиме усіх використовувати українську мову, а сприятиме тим, хто хоче це робити, дозволить їм захистити свою ідентичність. Це особливо помітно у порівнянні з «законом Колесніченка — Ківалова», який свого часу фактично легітимізував русифікацію.

Слід зазначити, що закон впроваджуватиметься поступово. Більшість норм набуде чинності за півроку, деякі — за рік, два чи більше. За цей час у всіх регіонах будуть створені центри з вивчення української мови, розроблені державні програми підтримки освіти українською мовою. Обіцяють і курси для дорослих, охочих належно опанувати державну мову. За півроку буде ухвалено законодавство про захист мов корінних народів і національних меншин.

Новий закон підкріпить конституційну норму про українську мову як державну реальними механізмами. Стандарти мови регулюватиме спеціальна національна комісія. Буде створено посаду Уповноваженого з захисту української мови, який зокрема зможе накладати штрафи за порушення профільного законодавства. «Мовних» інспекторів, які викликали багато суперечок при прочитанні перших версій закону, не буде. Усі перевірки належного використання української мови будуть чітко регламентовані законом.

Закон про захист єдиної державної мови, інституції, що контролюватимуть його виконання, та санкції за порушення здатні зміцнити позиції української мови та створити єдине культурне поле. Це важливі, але не єдині передумови для збереження державності і подальшого розвитку України. Одночасно зі стратегічно важливими кроками в мовній та культурній сфері українцям слід боротися і за важелі впливу на економіку та політику.