Вишите зізнання у любові до міста

Студенти Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського створили оригінальну книгу

«Моя Вінниця» – це унікальна вишита книга, у якій кожний хрестик розповідає про історію нашого міста», – так днями написала на своїй сторінці у Фейсбук викладачка кафедри мистецьких дисциплін дошкільної та початкової освіти Вінницького державного педуніверситету Леся СТАРОВОЙТ і розмістила більше десятка фотографій з вишитими пам’ятками Вінниці. Їх створили студенти вишу, щоб проілюструвати історію рідного міста і висловити свою любов до нього. На кожній зі сторінок майстрині представили один із символів Вінниці – фасад найстарішого корпусу педуніверситету, музично-драматичний театр, собор, вежу, монумент-літак, арку біля входу в парк, блакитний трамвай, а також вишили герб Вінниці та навіть поезію про місто над Бугом.

Як розповіла Леся Старовойт, вишивали книгу про рідне місто у межах практикуму з курсу «Основи мистецької діяльності». Тему обрали одразу, як тільки виникла ідея створити вишиту книгу. Кожна з дівчат, яка працювала у проекті, вишивала одну сторінку й сама вирішувала, що ж вона хоче на ній зобразити. Хтось обирав улюблене місце, де завжди із задоволенням гуляє, хтось – символ району, де живе, а хтось вирішив відштовхуватися від своїх захоплень і вишивав поетичні рядки про Вінницю. Загалом над книгою «Моя Вінниця» працювало 15 студенток, які на той момент навчались на четвертому курсі.

«Створили цю оригінальну книгу наші студенти, які навчаються за освітньою програмою «Початкова освіта. Мистецтво», – каже Леся Старовойт. – Це, зокрема, студенти Марія Горбачова, Катерина Білан, Міхаєла Посторонка, Лілія Бевз, Аліна Бияковська, Марія Наумець, Альона Чорна, Альона Крамарець, Вікторія Шевчук, Яна Гежа, Олеся Попіль, Каріна Здихальська, Олена Компанець, Тетяна Горковенко та Юлія Княжук. Вони вирішили зробити таку роботу, яку сміливо можна було б показати іншим і засвідчити у такий спосіб своє маленьке зізнання місту в любові».

Кураторка проєкту додає, що майстрині також самостійно створювали схеми для своїх витворів. Це завдання виявилось не з простих. Адже книга «Моя Вінниця» досить велика, кожен листок має формат А3. Дівчатам було справді важко, але ніхто з них не покинув свою сторінку незавершеною. Кожна мисткиня натхненно і відповідально підійшла до роботи, тому результат сподобався усім. Хоча, як зізнається викладачка, ані вона, ані студентки не сподівалися на таку кількість схвальних відгуків, які посипалися на них після публікації світлин вишитою книги у соцмережах.

Вишите зізнання у любові до міста

Вишите зізнання у любові до міста

Студенти Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського створили оригінальну книгу

«Моя Вінниця» – це унікальна вишита книга, у якій кожний хрестик розповідає про історію нашого міста», – так днями написала на своїй сторінці у Фейсбук викладачка кафедри мистецьких дисциплін дошкільної та початкової освіти Вінницького державного педуніверситету Леся СТАРОВОЙТ і розмістила більше десятка фотографій з вишитими пам’ятками Вінниці. Їх створили студенти вишу, щоб проілюструвати історію рідного міста і висловити свою любов до нього. На кожній зі сторінок майстрині представили один із символів Вінниці – фасад найстарішого корпусу педуніверситету, музично-драматичний театр, собор, вежу, монумент-літак, арку біля входу в парк, блакитний трамвай, а також вишили герб Вінниці та навіть поезію про місто над Бугом.

Як розповіла Леся Старовойт, вишивали книгу про рідне місто у межах практикуму з курсу «Основи мистецької діяльності». Тему обрали одразу, як тільки виникла ідея створити вишиту книгу. Кожна з дівчат, яка працювала у проекті, вишивала одну сторінку й сама вирішувала, що ж вона хоче на ній зобразити. Хтось обирав улюблене місце, де завжди із задоволенням гуляє, хтось – символ району, де живе, а хтось вирішив відштовхуватися від своїх захоплень і вишивав поетичні рядки про Вінницю. Загалом над книгою «Моя Вінниця» працювало 15 студенток, які на той момент навчались на четвертому курсі.

«Створили цю оригінальну книгу наші студенти, які навчаються за освітньою програмою «Початкова освіта. Мистецтво», – каже Леся Старовойт. – Це, зокрема, студенти Марія Горбачова, Катерина Білан, Міхаєла Посторонка, Лілія Бевз, Аліна Бияковська, Марія Наумець, Альона Чорна, Альона Крамарець, Вікторія Шевчук, Яна Гежа, Олеся Попіль, Каріна Здихальська, Олена Компанець, Тетяна Горковенко та Юлія Княжук. Вони вирішили зробити таку роботу, яку сміливо можна було б показати іншим і засвідчити у такий спосіб своє маленьке зізнання місту в любові».

Кураторка проєкту додає, що майстрині також самостійно створювали схеми для своїх витворів. Це завдання виявилось не з простих. Адже книга «Моя Вінниця» досить велика, кожен листок має формат А3. Дівчатам було справді важко, але ніхто з них не покинув свою сторінку незавершеною. Кожна мисткиня натхненно і відповідально підійшла до роботи, тому результат сподобався усім. Хоча, як зізнається викладачка, ані вона, ані студентки не сподівалися на таку кількість схвальних відгуків, які посипалися на них після публікації світлин вишитою книги у соцмережах.