В Ужгороді обговорювали ситуацію та виклики

пов’язані з множинним громадянством

Регіони України, які розташовані на кордонах з державами ЄС, постійно стикаються з проблемою неврегульованості українським законодавством реальних процесів, які відбуваються у сфері множинного громадянства. Упродовж останніх років поширеною реалією стала практика набуття жителями прикордонних областей України паспортів Угорщини, Румунії та Польщі, що раз у раз призводить до напруження відносин між сусідніми державами. Обговоренню цих проблем був присвячений «круглий стіл» на тему «Подвійне (множинне) громадянство: реальний стан, виклики, реакція держави та суспільства», який провели Національний інститут стратегічних досліджень спільно з Ужгородським національним університетом і Закарпатською ОДА.

«Метою нашого «круглого столу» є аналіз різнобічних аспектів подвійного громадянства, їхніх ризиків та викликів у світлі реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, об’єктивних розбіжностей та особливостей у моделях суверенного розвитку країн-членів ЄС та постреволюційної України, російсько-українського військово-політичного конфлікту навколо анексованого Криму і тимчасово окупованих районів сходу України. Актуальні оцінки та рекомендації науково-експертної спільноти, розгляд реального стану цього процесу в регіонах можуть чимало додати до змістовності й ефективності нових актів законодавчого і нормативного регулювання цієї проблеми», — зазначила у вступному слові радниця при дирекції НІСД Світлана МІТРЯЄВА.

Доповідачі «круглого столу» запропонували для обговорення актуальні теми щодо питань подвійного громадянства в контексті міграційної політики і малого прикордонного руху; адміністративно-правового забезпечення права на громадянство та консульсько-правовий аспект множинного громадянства, його вплив на безпеку держави та інші чинники. Промовці наголошували на тому, що світ рухається до лібералізації політики у сфері множинного громадянства. Перегляд ставлення до цього питання відбувається й в Україні. Реалізація Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС спирається на розгалужену матрицю практичних реформ та узгоджень у різних сферах у контексті євроінтеграційних процесів. Тому гармонізація спільними зусиллями з боку України і держав ЄС питань щодо подвійного громадянства вбачається неминучою та актуальною.

Заступник голови Закарпатської облради Йосип БОРТО виокремив дві важливі складові теми: безпека держави та інтереси громадян. На його думку, в Україні доцільно дозволити подвійне громадянство, оскільки мільйони заробітчан виїжджають на заробітки у країни ЄС і здобувають там громадянство. Разом з тим, військово-політичний конфлікт на сході країни, тамтешня ситуація, яка сприяла окупації українських територій, вимагає дуже зваженого підходу до вирішення питання подвійного громадянства.

Головний консультант відділу соціальної стратегії НІСД Олена МАЛИНОВСЬКА в доповіді про світовий досвід подвійного громадянства навела приклад США, де подвійне громадянство офіційно не дозволено, але й не заборонено. Німеччина з 2007 року дозволяє громадянам ЄС, а також Швейцарії, отримати німецьке громадянство і водночас зберегти попереднє. У цих країнах перебуває чимало політичних біженців, які не можуть відмовитися від свого громадянства через об’єктивні причини — вони не можуть повернутися до своїх рідних країн.

Проректор УжНУ Мирослава ЛЕНДЕЛ оцінила досвід України в питанні подвійного громадянства як унікальний. «Європейська конвенція про громадянство — надзвичайно ліберальна. Вона надає право кожній державі визначати власну політику щодо множинного громадянства. Водночас вона рекомендує країнам обмінюватися інформацією про громадян, які мають подвійне громадянство. Слід розуміти, що велика кількість українців володіють паспортами інших країн. І треба розрізняти: громадяни, котрі мають громадянство країни, яка є стосовно України агресором; друга частина громадян — котрі мають громадянство країн, які не є агресорами; третя категорія — володіння громадянством європейських країн». Наприкінці засідання відбулося жваве обговорення доповідей, під час яких прозвучало чимало слушних пропозицій, які знайдуть відображення в підсумкових аналітичних документах.