МЕНЮ

Україна в контексті

Юлія ДОВГАЙЧУК
24 серпня, 2019 - 13:10
22 серпня світ вперше відзначив День вшанування жертв насильства за релігійною ознакою

З цієї нагоди в «Укрінформі» за круглим столом зібралися представники релігійних організацій, громадянського суспільства та держави обговорити проблему утисків за релігійною ознакою.

«Всеукраїнська Рада релігійних об’єднань, Українська асоціація релігієзнавців за підтримки Департаменту у справах національності та релігії вирішили запровадити в Україні День релігійної свободи і свободи віросповідання, але ООН випередила нашу ініціативу. Тому з 22 серпня, щороку світова громадськість буде вшановувати пам’ять тих, хто потерпів від насильства за свої релігійні переконання»,  –  розповіла Людмила Филипович, завідувач відділу філософії та історії релігії Інституту філософії НАНУ. За її словами, якщо раніше усі опікувались релігійними меншинами, бо вони потребували захисту, то сьогодні велика кількість релігійних «більшостей» зазнають переслідувань і гоніння.

В Україні така ситуація складається на окупованих територіях. «Україна перебуває у стані війни, окупована частина нашої території  –  Крим і частина Донбасу. І саме на цих територіях ми фіксуємо постійні утиски за релігійною ознакою. Починаючи з 2014 року на території Донеччини і Луганщини почали зростати утиски. Людей убивали, заарештовували, тримали у місцях незаконного утримання, піддавали тортурам. Відбувалося вилучення майна, закриття молитовних будинків, заборона діяльності релігійних організацій, як, наприклад, Свідків Єгови»,  –   наголосив Ігор Козловський, член Всеукраїнської ради релігійних об’єднань, голова обласного осередку ГО «Українська асоціація релігіє знавців». Він додав, що переслідування за релігійною ознакою є величезною проблемою у світі. Коли це виходить на державний рівень, то стає міжнародним злочином, від якого потерпають представники практично всіх релігійних конфесій. 

Іван Папаяні, представник Департаменту у справах національностей на релігії, зазначив, що активно здійснюється моніторинг ситуації, що відбувається на окупованих територіях, усі результати передаються уповноваженому органу, що співпрацює із Європейським судом з прав людини, де Україна виступає позивачем. «Ситуація з відбиранням окупаційною владою в Криму храму ПЦУ, примусової реєстрації не повинна розглядатися лише як зовнішні дії. В інформаційному українському просторі формується думка, що влада не спроможна захистити своїх громадян на території окупованого Криму, хоча держава робить все, що від неї залежить»,  –  зазначив Папаяні.

Все ж українське суспільство у своїй більшості є толерантним, відзначили представники релігійних громад. Наприклад, представник Общини прогресивного іудаїзму Олександр Гайдар зазначив, що проявів антисемітизму в Україні значно менше, ніж у Європі чи США, а українці у складні часи захищали євреїв від репресій, переховували та допомагали.

Людству далеко до ідеалу  –  життя без війни, однак світове співтовариство, українське суспільство повинне звертати свою увагу на утиски за релігійною ознакою та прагнути до високих проявів поваги та толерантності.