МЕНЮ

Прип’ять як розмінна монета

Інна ЛИХОВИД
11 лютого, 2020 - 18:26
Про ризики міжнародного водного шляху Е40 та українську позицію

Часто в побутовому спілкуванні згадуємо, що та чи інша водойма колись була судноплавною, а зараз схожа на тонкий струмочок, де навіть птахам тісно. Ідея розчистити річку до колишніх розмірів часто залишається лиш невтіленим задумом. Та в ситуації з імовірним розчищенням річки Прип’ять водойму взагалі краще не чіпати.

У планах уряду — провести днопоглиблення Прип’яті, що є частиною проєкту зі створення міжнародного водного шляху Е40. Екологічна спільнота України, Польщі та Білорусі категорично проти таких заходів, на відміну від української влади.

З’ЄДНАТИ ДВА МОРЯ

Водний шлях Е40 має проходити за маршрутом Гданськ — Варшава — Брест — Пінськ — Мозир — Київ — Херсон. Ідея з’єднати між собою Чорне та Балтійське моря виникла у 1996 році. Проєкт підтримує Європейська економічна комісія. Створення водного шляху завдовжки у дві тисячі кілометрів передбачає випрямлення річкового русла, будівництво гідротехнічних споруд уздовж Прип’яті, Західного Бугу, Вісли та Дніпра.

Торік філія державної компанії «Адміністрація морських портів України» провела тендер на проведення днопоглиблювальних робіт на Прип’яті за 10 мільйонів гривень. Україна обіцяє завершити ці роботи до 1 травня. Ідеться про «Послуги з поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип’ять», їх виконає ТОВ «Собі». Раніше товариство виконувало роботи з гідронамиву піску на Десні, причому з порушенням законодавства.

Чому не можна втручатися, грубо кажучи, у життя водойм, увесь цей час невтомно пояснюють експерти України, Польщі та Білорусі у межах своїх держав та під час міжнародних зустрічей. Активісти об’єдналися в коаліцію «СТОП Е40». За час її діяльності незгоду з планами будівництва водного шляху висловили 20 білоруських та 13 українських громадських організацій. Відповідну петицію підписали жителі трьох країн.

«Ми вважаємо Прип’ять нашою Амазонкою, вона протікає через 11 цінних природних територій, в тому числі через один національний парк, — цитують білоруські видання Ольгу КАСКЕВИЧ, національного координатора компанії «СТОП Е40» та інженера-еколога ГО «Багна». — На території України Е40 також проходить через охоронні території, що входять у Смарагдову мережу».

Як стверджують природоохоронці, на нашій ділянці, де заплановано поглиблення річкового дна, налічується 66 рідкісних видів та 25 оселищ, котрі охороняються Бернською конвенцією. Днопоглиблення річки змінить гідрологію русла річки й заплави. Іншими словами, це знищить тамтешнє видове різноманіття.

РАДІАЦІЙНА ЗАГРОЗА

Та найбільший ризик від днопоглиблювальних робіт, на думку екологів, це імовірність радіаційного забруднення води через підняття радіоактивних часток з донних відкладів, оскільки всі роботи проводитимуть у межах зони відчуження ЧАЕС. Як уточнювала раніше в коментарях ЗМІ Ольга Каскевич, коаліція отримала письмові відповіді НАН Білорусі, колишнього Мінекології України, які підтвердили загрозу радіаційного забруднення.

«Це означає, що днопоглиблювальні роботи будуть проходити на заражених територіях. Адже в 1986 році в Київському водосховищі радянські інженери спорудили пастки для радіоактивного мулу, завдяки яким він не дійшов до Києва, — пояснював голова Української природоохоронної групи Олексій ВАСИЛЮК. — Україна вживає всіх можливих заходів, щоб залишити поза увагою ці донні відкладення. Чому ще це питання так важливе для України? Бо вздовж Дніпра живе дві третини населення, використовуючи воду з річки в питних цілях. Найменша загроза радіації матиме величезний резонанс».

Як уже згадав еколог, окрім Прип’яті під загрозою опиняється Дніпро. Цим питанням уже перейнялися чиновники в регіонах. Так, депутати Черкаської обласної ради нещодавно звернулися до Президента України та Кабінету Міністрів із закликом провести дослідження Дніпра та Прип’яті щодо наявності радіоактивного мулу.

«Втілення цього проєкту неможливе без будівництва гідроспоруд і поглиблення дна русел річок, що спричинить рух радіоактивного мулу вниз за течією Дніпра — найбільшої водної артерії України, воду з якої споживають понад 30 мільйонів українців, адже Дніпро живить понад 70 українських міст», — наголошували депутати Черкаської області у своєму зверненні.

Проте в «Адміністрації морських портів України» переконують, що днопоглиблювальні роботи на Прип’яті передбачають розробку ґрунту на декількох перекатах, що не містять у собі радіоактивних речовин, а днопоглиблювальні роботи будуть супроводжуватися відповідним моніторингом.

«Технічне завдання на закупівлю послуг ремчерпання на Прип’яті має свої особливості. Перш за все це стосується дотримання всіх вимог і процедур, встановлених адміністрацією зони відчуження. Таким чином, до початку робіт будуть проведені попередні дослідження рівня радіологічного забруднення. Потім, після отримання погодження від Адміністрації зони відчуження, роботи будуть вестися під їхнім постійним моніторингом», — пояснював колишній керівник АМПУ Райвіс ВЕЦКАГАНС.

УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛІТИКУМ «ЗА»

Раніше наші природоохоронці нарікали, що тривалий час не могли отримати від державних органів влади дорожньої карти реалізації проєкту. Із відкритих джерел відомо, що у 2018 році АМПУ та ЗАТ «Белтопенерго» підписали меморандум щодо будівництва водного шляху Е40. Рік тому МБО «Екологія — право — Людина» у черговій публікації, присвяченій водному шляху, наголошувала, що жоден вищий орган виконавчої влади в Україні, причетний до обговорення проєкту, не відповів, на якому етапі обговорення він знаходиться.

Також експерти зазначали, що проєкт лобіюється представниками партії Петра Порошенка, а процес погодження ретельно приховують від українців. Часи змінилися, а нові керманичі держави замість того, щоб з’ясувати доцільність та ризики проєкту, взялися до активних переговорів з приводу запуску водного шляху.

Під час форуму YES, що проходив у вересні минулого року, прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що для уряду це пріоритетний проєкт, для його втілення лишається тільки вибудувати конструктивний діалог із партнерами. Минулої осені під час візиту Президента України до Білорусі очільники двох країн обговорювали економічні переваги проєкту Е40. Білорусь уже залучила приватні інвестиції і готова приймати важкогабаритні судна та будувати нові порти. Володимир Зеленський зауважив, що Україна та Білорусь справді повинні нарощувати торгову співпрацю.

У рамках візиту нашої делегації до Білорусі міністр інфраструктури Владислав Криклій теж зазначив, що Україна робить активні кроки для максимального розвитку своєї ділянки шляху на Дніпрі, а відродження Е40 є одним із першочергових завдань щодо розвитку річкового транспорту та логістики в цілому.

Однак втілення міжнародного проєкту відбувається з порушенням українського та міжнародного законодавств. Подібні проєкти мають обов’язково проходити через процедури оцінки впливу на довкілля та стратегічну екологічну оцінку.

«Річка Прип’ять є транскордонним водотоком, роботи з днопоглиблення мають виконуватися з урахуванням положень Конвенції про охорону і використання транскордонних водотоків та міжнародних водних об’єктів. Відповідно до вимог українського законодавства, європейських директив і положень Оргуської конвенції, такі проєкти підлягають обов’язковому громадському обговоренню. Будь-які днопоглиблювальні роботи мають узгодити з Басейновою радою Прип’яті. Днопоглиблення на Прип’яті не можна зарахувати до «експлуатаційного ремонтного черпання», адже після Чорнобильської катастрофи регулярні навігації річкою не здійснювалися 33 роки», — вважає Олексій Василюк.

Громадські організації закликають уряд спочатку провести комплексну процедуру ОВД проєкту річкового шляху Е40, обговорити його на національному рівні, лише потім приймати зважені рішення.

ТИМ ЧАСОМ

Владислав Криклій: «Проєкт вийшов на стадію практичної реалізації»

Коли матеріал уже був готовий, стало відомо, що проєкт із відновлення річкового шляху Е40 вийшов на стадію практичної реалізації. Про це заявив міністр інфраструктури України Владислав Криклій за результатами зустрічі з міністром транспорту та комунікацій Республіки Білорусь Олексієм Авраменком, повідомляє www.kmu.gov.ua.

«Нашим основним завданням і цілями подальшої співпраці є розвиток річкового судноплавства на річках Прип’ять і Дніпро, відновлення повноцінного судноплавства, в тому числі в межах реалізації проєкту Е40. Проєкт із відновлення міжнародного річкового шляху Е40 вийшов на стадію практичної реалізації. Роботи з черпання та доведення судоходних глибин до необхідного рівня, а також інші заходи, заплановано розпочати з відкриттям навігації», — заявив Владислав Криклій.