Оновлення. Реформи. Наступність

Анатолій Загородній — новий президент Національної академії наук України

7 жовтня, увечері, оголошено підсумки виборів нового президента НАН України. Ним став Анатолій Глібович Загородній — один з найавторитетніших вчених академії, фахівець у галузі фізики плазми, віцепрезидент академії, директор Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України.

Анатолію Глібовичу 69 років. Варто зазначити, що саме його кандидатуру назвав як свого наступника у своєму останньому інтерв’ю «Урядовому кур’єру» покійний Борис Євгенович Патон. Слід додати також, що підтримка нового очільника НАН України була справді вагомою — на виборах він здобув дві третини голосів, попри справді реальну конкурентність. За Загороднього проголосувало 426 виборців (усього у скриньках було 634 бюлетені, загальна кількість виборців — 637). Основними суперниками Анатолія Загороднього були матеріалознавець, академік Володимир Семиноженко (набрав 130 голосів) та біохімік, академік Сергій Комісаренко (68 голосів).

Якщо говорити про плани новообраного президента, то у своїй передвиборчій програмі академік А. Г. Загородній робив наголос на здійсненні давно назрілих реформ, але в поєднанні з наступністю та з продуманим поступальним рухом уперед, який би не відкидав усецільне, що вже створене в академії. Особливо важливими є інноваційний розвиток та залучення здібної наукової молоді, котра, як відомо, виїздить закордон або залишає науку взагалі, а без молоді будь-які розмови про наукові перетворення взагалі втрачають сенс.

Отже, варто побажати успіхів новому президенту НАН України та новому складу її президії, який буде обрано 9 жовтня. Адже наука в третьому тисячолітті стає без перебільшення державоутворюючим чинником.