На ковідному плато

Попри позитивну динаміку експерти радять уряду рішучіше стримувати коронавірус та діяти на випередження

За кілька днів в Україні має розпочатися другий локдаун (із 8 до 24 січня). Про це українців попередили заздалегідь, аби чергові обмеження не стали несподіванкою. Та несподіваними стали останні цифри щодо захворюваності на ковід, які мимоволі ставлять до уряду запитання – чи є сенс відправляти всю країну на жорсткий карантин, якщо динаміка досить позитивна? Або ж ми чогось не знаємо і не варто вірити кожній цифрі, що виходить зі стін Міністерства охорони здоров’я?

Власне, про цифри. За даними міністерського брифінгу 4 січня, за минулий тиждень було виявлено 47 877 випадків захворювання на COVID-19 (позаминулого тижня цей показник становив 59 381). Також минулого тижня було зроблено на 27 тисяч менше тестувань методом ПЛР – тижнем раніше здійснено 174 447 тестувань. Зменшилась і кількість госпіталізацій: позаминулого тижня кількість госпіталізованих становила 15 907, минулого тижня – 12 318 осіб.

НА ЦИФРИ ВПЛИНУЛИ СВЯТА…

У МОЗ зниження показників захворюваності пов’язують із періодом новорічних свят, коли люди зазвичай уникають звернень за медичною допомогою. Чому ж зменшилась кількість зроблених ПЛР-тестів, у міністра охорони здоров’я Максима Степанова відсутнє логічне пояснення, бо ж навпаки – можливості для масштабного тестування населення зросли. Як стверджував на останньому брифінгу Степанов, щодня лабораторії МОЗ та лабораторії приватних медичних закладів можуть робити 70-75 тисяч ПЛР-тестів. «На сьогодні ми робимо невелику кількість тестів, якщо порівняти з нашими можливостями щодо тестування», - додав міністр.

При цьому ситуація у світі з поширенням коронавірусу кардинально відрізняється від української, через стрімке зростання і нових хворих, і госпіталізацій, і кількості смертей країни одна за одною або вводять локдаун, як Британія, або попереджають про це населення. Невже Україна – виняток? Науковець Семен Єсилевський нагадав у «Фейсбуці», що британці через поширення нового штаму коронавірусу визнали, що наявних засобів стримання вірусу уже недостатньо, медицина на межі краху. «У Шотландії жорсткий локдаун уже введено, в інших частинах країни він очікується із дня на день. Чи потрапив новий штам в Україну? Не знаю, ми ж практично нікого не тестуємо, та ще й не вивчаємо мутації вірусу в нашій популяції. А що нам? Все одно до ПЛР доходить один пацієнт із десяти (це ще оптимістична оцінка)».

Блогер-аналітик Євген Істребін постійно моніторить міністерську статистику щодо поширення коронавірусу, його висновки такі: за останній тиждень кількість проведених тестів у країні знизилась до серпневого рівня, зараз середня кількість тестувань на тиждень – 25 тисяч, два місяці тому проводилось у середньому 45 тисяч тестувань. Госпітальну статистику станом на 5 січня ц.р. виклали лише 40% лікарень. Аналітик додає – нема сенсу що-небудь аналізувати, адже куди не глянь, скрізь дані неточні або викладені із затримкою, що реальну картину поширення ковіду не відображає.

«ІЗ КІНЦЯ ЛИСТОПАДА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ЛИШАЄТЬСЯ НА СТАБІЛЬНОМУ РІВНІ»

 Разом з тим проаналізувати мозівську статистику спробували у Центрі економіки охорони здоров’я Київської школи економіки. Також аналітики спробували з’ясувати, чим же викликана низька динаміка захворюваності упродовж останніх тижнів.

Юрій Ганиченко, старший дослідник департаменту економіко-політичних досліджень Київської школи економіки, керівник ключових проєктів, зазначив, що зараз бачимо спадання виявлених випадків. Причин дві – або дійсно зменшилась захворюваність, або відбувається зменшення виявлення нових хворих.

«Щоб відповісти на питання, що ж відбувалося у грудні, треба дивитися на показники смертності, зауважу, це картинка того, що було 14-18 днів назад, бо це відкладений показник, - продовжив Юрій Ганиченко. – З листопада і до сьогодні смертність приблизно на однаковому рівні. Спадання укінці року пов’язане з тим, що було більше вихідних, коли стабільно рапортується про меншу кількість смертей. І загалом було менше госпіталізацій та виявлених випадків. У грудні ми вийшли на плато у 10-12 тисяч виявлених випадків щодня, про це свідчать і дані про госпіталізацію. Тобто захворюваність залишається на стабільному рівні, починаючи з кінця листопада. Але з початку листопада почало спадати й тестування.

У нас спочатку виросли показники виявлення хворих до 35%, і це один з найвищих показників у Європі, коли позитивних результатів багато, кожен третій протестований – позитивний, за такої ситуації можливі більші коливання у виявлених випадках. Із другої половини грудня було змінено підходи у тестуванні, МОЗ додало можливість виявляти факт випадку захворювання на ковід для окремих груп осіб за допомогою швидкого тесту на антиген. Це виявлення теж повипливало на те, що впало тестування і падає кількість виявлених випадків. Потенційно іде затримка в опрацюванні тестів ПЛР. Тобто захворюваність нікуди не поділась, вона тримається на тому ж рівні, що й на початку листопада, це 10-12 тисяч випадків у день, і спадання випадків не означає спадання захворюваності. Але і зростання захворюваності наразі за нашим аналізом не бачимо».

«СЕКРЕТ ОДИН – РАННЯ І РІШУЧА РЕАКЦІЯ НА СПАЛАХ»

Але розслаблятися не варто. Плато – це ще не кінець епідемії. Як наголосив Павло Ковтонюк, керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки, заступник міністра охорони здоров’я України у 2016-2019 роках, у 2021 році ковід залишається з нами, якщо не станеться якогось дива. Зараз завдання уряду – навчитися протидіяти коронавірусу та діяти на випередження. «Бо в нас захворюваність ішла своїм шляхом, активних дій на запобігання не було. Наразі з низькою виявленістю хворих робити висновки, що відбувається з нашою статистикою насправді, важко», - додає аналітик.

Як показав досвід певних країн, рішуча та оперативна реакція уряду на поширення коронавірусу дає свої результати. У КШЕ ставлять за приклад Океанію (Австралію та Нову Зеландію) й Азію, яких вважають чемпіонами світу у боротьбі з ковідом. За основний показник для аналізу брався показник смертності, бо будь-які дії уряду спрямовані на те, аби  врятувати людям життя.

«Окремо скажу про африканський континент, там ніби чудові показники, здасться, що всім треба вчитися в Африки. Але там щось не так – і це «не так» полягає в  тому, що у більшості країн Африки не працює належним чином система збору даних, - розповів Павло Ковтонюк. – Натомість Тайвань, В’єтнам. Таїланд, Папуа-Нова Гвінея та Китай – успішно впорались із ковідом (у країнах низька кількість летальних випадків). Успіх цих країн в  тому, що їм вдалося зберегти життя своїх людей. У Тайвані 30 мільйонів населення, країна знаходиться на острові відносно недалеко від Уханя, але тут за весь час пандемії померло усього сім людей. Порівняйте з Україною, де померло понад 19 тисяч громадян. Секрет один – абсолютно в усіх країнах, які успішно протидіяли ковіду, це рання і рішуча реакція на спалах. Чим раніше і чим чіткіше була відповідь уряду, тим більше життів вдалося врятувати.

У Тайвані одразу ввели жорсткий кордон на кордоні, карантин для усіх, хто його пересікає, людям видавали кошти за те, що доведеться перебувати у  країні. Друге – ввели обов’язковий масковий режим. Ми, як західний світ, сумнівалися у використанні масок, поки ми думали, у країнах Південно-Східної Азії масковий режим ввели у перші дні коронавірусу. Так само Тайвань ввів заборону на вивезення масок з країни. Тут же була прекрасна інформаційна компанія, щоб спростовувати будь-які фейки чи повідомлення, пов’язані з ковідом: протягом двох годин надходила інформація від уряду на новини, які сіяли якусь непевність. Також була налагоджена система відстеження контактів та самоізоляції. І справа не лише в суперсучасних додатках, таких ІТ-продуктів справді було багато, близько 140, але вони не використовувалися усіма людьми. Насправді спрацював традиційний, але дуже добре організований спосіб відстеження контактів, тестування та ізоляції. Тайвань не вводив локдаунів та жорстких карантинів. Інші країни-чемпіони використовували стратегію локдаунів, приміром, Нова Зеландія та В’єтнам, але не сам локдаун є джерелом успіху цих країн. Будь-який захід треба ввести якомога раніше та рішучіше».