МЕНЮ

«Метро, яке формує світогляд»

Марія СТУКАНОВА, «День»
27 листопада, 2019 - 18:58
Перші враження відвідувачів ХХІ Фотовиставки «Дня» на станції «Театральна» в Києві

Зазвичай тут метушливо. Всі поспішають, всім ніколи. Метро — це транзит, куди занурюються для того, аби дістатися іншого місця й далі рушити в своїх справах. Але від цього вівторок і протягом наступних трьох тижнів все зміниться — принаймні на станції метро «Театральна» у Києві. Тут з’явився простір для того, щоб зупинитися і заглибитися в міркування.

Роззираюся по сторонах: старенька в сірому пальті завмерла перед світлиною, уважно вдивляючись у зображення. В одній руці вона тримає пакет, другою — водить по фотографії. На очах — сльози.

Двоє чоловіків середнього віку зупинилися перед стендами й жваво жестикулюють.

Навіть хлопчик років семи з застиглим на обличчі подивом дивиться на світлини, що перетворили метро на музей. Метро, яке вирішило узяти на себе не лише властиву транспортну функцію, а й соціальну. Чи, якщо хочете, навіть світоглядну.

ПРОЄКТ, ЯКИЙ СПОНУКАЄ ЗАМИСЛИТИСЯ

26 листопада відбулося відкриття ХХІ фотовиставки газети «День» у вестибюлі столичної станції метро «Театральна». До 20 грудня в підземці експонуватимуться 200 найкращих світлин — сказати б, «екстракт» із понад 2,5 тисячі фотографій, що взяли участь у конкурсі. Позаяк станція метро «Театральна» є однією з пересадкових й, відтак, має величезний трафік, очікується, що світлини побачать мільйони киян та гостей міста.

У київському метрополітені розповідають, що радо відгукнулися на оригінальну ідею всеукраїнської газети «День» донести глибокі фотографії до широкої авдиторії. За словами радниці начальника метрополітена Наталії МАКОГОН, фотовиставка «Дня» є надзвичайно важливою, оскільки нагадує українцям про нашу історію.

«Це проєкт, який зупиняє. Лише за годину ми побачили безліч людей, які дуже поспішали, але, глянувши на світлини, затримувалися й підходили роздивлятися. Багато із зображених подій були геть недавно, а відчуття, наче минуло багато часу. Тож нам хочеться, щоб люди не забували те, що ми пережили за цей рік, бо це наша історія. Я вдячна газеті «День» за важливий річний підсумок у фотовиставці», — зазначила Наталя Макогон під час відкриття експозиції.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«ЗАМІСТЬ ТИСЯЧІ СЛІВ»

У вестибюлі на станції «Театральна» розташувалося 10 стендів. На кожному з них — десятки світлин, представлених на конкурсі в номінаціях «Український світ», «Політика», «Фото з історією та Фотоісторії» та «Світ очима дітей». Поважна частина робіт присвячена темі війни — й саме вони привертають найбільшу увагу пасажирів метро.

Лише кілька хвилин тому пані, що, наче вихор, розчахнула двері вестибюлю станції й планувала занурюватися ескалатором у підземку, тепер зосереджено розглядає одну зі світлин. Це «Титан» авторки Юлії Кедо, що нагороджена відзнакою Чорноморської телерадіокомпанії. Герой світлини — «кіборг» Олександр Терещенко, який у жовтні 2014 року, захищаючи Донецький аеропорт у складі 79-ї аеромобільної бригади, втратив обидві руки. Фотографиня зафіксувала, як цьогоріч на святковому Марші ветеранів на День Незалежності Олександр Терещенко, співаючи гімн України, тримає праву руку з протезу на серці.

«Замість тисячі слів...» — з сумним усміхом вказує пані на розташоване з ним поряд фото. Зовсім невипадково поряд із зображення «кіборга» розміщена світлина Миколи Тимченка з символічною назвою «Мова рук». Фотограф вихопив момент із цьогорічної інавгурації Президента Зеленського, коли його попередники — Кравчук, Кучма, Ющенко та Порошенко слухали виконання національного гімну. В трьох із них — правиця притиснута до ділянки серця; лише у Леоніда Кучми — обидві руки опущені вниз. Розташовані поряд, обидві світлини вражають з подвійною силою.

«НАЙСИЛЬНІШЕ НА ЦИХ СВІТЛИНАХ — КОНТРАСТИ...»

«День» уперше трансформував свою експозицію для формату в метро. До неї увійшли, зокрема й фотосерії, відзначені за підсумками конкурсу головними призами. Йдеться про «Життя Станиці Луганської» та «Снайперів» Олександра Клименка, які здобули Гран-прі, а також про серію «Після полону», за яку авторка Зоя Шу була нагороджена призом «Золотий день». Крім того, є й чимало інших світлин, що відображають різні — яскраві й сумні — грані буремного 2019 року.

«Добре, що є різні фото», — емоційно ділиться враженнями випадкова перехожа, а тепер — вже й повноцінна відвідувачка виставки. Вона неквапом обходить буквально всі стенди, не оминаючи жоден увагою. Її очі наповнюються слізьми. «Попри всі біди, які переживає Україна, діти наші ростуть і таланти примножуються. Незважаючи ні на що», — проказує вона.

Різноманіття сенсів та граней світлин насправді не залишають байдужими. Ось тут — урочиста й водночас глибоко сумна фоторобота авторства Миколи Тимченка, що зображує нарядну дівчинку у вишиванці з цьогорічного Маршу Захисників. На голові — два святкові бантики. В руках — портрет загиблого батька-військового. На іншому стенді — соціальна світлина з елементом комізму Євгена Сосновського «Я іду в перший кла-а-ас!». Вочевидь, не постановочний кадр «схопив» хлопчика, який — немов від розпачу — розтулив рота, ніби усім нутром протестуючи проти десяти років школи. У кожного свої розпачі та свої радості. Тут, приміром, — нескінченні радощі рідних, які зустрічають після довгої розлуки полоненого Росією моряка. Нарешті разом — що ще потрібно для щастя?

Тим часом експозицію уважно розглядає й начальниця станції метро «Театральна» Юлія ГУРАЛЬ. Вона зізнається, що не очікувала побачити настільки зворушливі світлини. «Відверто кажучи, я не думала, що тут будуть такі глибокі фото,           — каже Юлія Гураль. — Особливо вражають контрасти цих світлин. Така наша країна...».

На відкритті виставки також були присутні й фотографи, які взяли відзнаки у різних номінаціях фотоконкурсу. Микола Тимченко та Михайло Марків охоче демонстрували на стендах свої світлини та діляться їхньою історією.

«День» запрошує киян та гостей столиці на ХХІ  фотовиставку «Велич простоти», яка триватиме в метро станції «Театральна» до 20 грудня.