Герої року — українські медики, воїни і крафтярі
У 2020-му слово «корона» отримало додаткове значення — зовсім не шанобливе і не почесне, а, на жаль, навпаки. Так скорочено почали називати коронавірус SARS-CoV-2, що спричинив глобальну пандемію, величезні втрати і зміну способу життя мільярдів людей. Але «День» закликає не забувати про велич справжньої корони і потребу вшанувати тих, хто заслуговує на неї. Багато років поспіль наша редакція дарує такі символічні відзнаки людям і спільнотам, які показують приклад професійності та порядності, ба навіть — героїзму. Саме цього року слово «герої» щодо наших медичних працівників точно не зайве. Адже у перші дні та тижні прийому хворих на COVID-19 українським медикам бракувало елементарних засобів захисту, й вони опинилися серед перших, хто захворів на підступну недугу. Але наші герої не здалися і сьогодні продовжують лікувати та рятувати, попри вкрай напружені умови роботи й геть не захмарні зарплати. Тож корона 2020 року від «Дня» — це вдячність кожного з нас за прийнятий пандемічний виклик.
З 2014 року у фокусі нашої уваги — воїни російсько-української війни. Війна не завершилася, ми ще не перемогли, але завдяки їм і не програли. Ви — ще один наш взірець витримки. Всі наші захисники в усіх підрозділах та всі воїни, які полягли за наше теперішнє і майбутнє, — наші герої. Так само як ветерани, котрі отримали поранення й травми, але не опустили рук. Вам — почесна символічна корона «Дня» 2020 року.
Ще одна з головних корон року від «Дня» — за «рукотворний» успіх попри все — виробникам вітчизняної крафтової продукції. Вони, всупереч пандемійній кризі, змогли не просто утриматися на плаву, а й пропонують нам нову якість життя.
Також ми вручаємо символічну корону всім медичним волонтерам за стабільну підтримку. Саме вони підставили плече (і продовжують це робити) там, де держава вже традиційно виявилася неповороткою і не в усьому, на жаль, спроможною. Це і передача медикам засобів індивідуального захисту, і забезпечення хворих таким важливим зараз киснем...
У час, здавалося б, всуціль депресивного настрою чимало особистостей, навпаки, спромоглися стати прикладом позиції та послідовності, що, упевнені, приведе до успіху. Тому корона «Дня» голові Руху «Сила права» Андрію СЕНЧЕНКУ — за правовий захист громадян України і юридичний доказ російської агресії; громадському діячеві Йосифу ЗІСЕЛЬСУ — за відстоювання історичної справедливості та української концепції меморіалу вшанування жертв Бабиного Яру; активісту Олександру ГЛУХОВУ — за багаторічну незмінну позицію у збереженні садиби Мурашка; народній депутатці Ользі ВАСИЛЕВСЬКІЙ-СМАГЛЮК — за приклад представництва і депутатської роботи; історику Володимиру БОЙКУ — за утвердження місцевого самоврядування та наукову принциповість; координаторці антиплагіатної ініціативи Світлані БЛАГОДЄТЄЛЄВІЙ-ВОВК — за відстоювання якісної науки та освіти. Уже не вперше ми вручаємо корону Ганні ГОПКО, голові Zero Corruption Conference, голові комітету ВР у закордонних справах VIII скликання, — за послідовну позицію в захисті українських національних інтересів.
Чимало прикладів для наслідування показали й регіони. Наприклад, Іллінецька ОТГ, що на Вінниччині, з перших днів свого створення зробила ставку на переробку сміття — і за чотири роки втілила чимало важливих ідей. Тож наша корона цій громаді — за послідовність у покращенні якості життя та екопідхід. Корона «Дня» — підприємцю з Луцька Павлу ЦАПЮКУ — за дієву солідарність. Його фірма у перші тижні карантину на благодійній основі почала виготовляти захисні щитки для медиків. Короною відзначаємо і фермера з Вінниччини Миколу МОТУЗЮКА — за практичне відновлення історії. Він дав друге життя козацькій церкві 1776 року. Також наша відзнака — усім, хто розвиває місцевий туризм. За надзусилля і віру в результат.
Наші корони за просування української позиції на дипломатичному «фронті» — Послу України в Австралії Миколі КУЛІНІЧУ та Послу України в Японії Сергію КОРСУНСЬКОМУ.
2020-й став роком особливих випробувань для культурної сфери та всіх митців, котрим довелося ізолюватися, змінювати плани, підлаштовуватися й самореалізовуватися здебільшого через онлайн-формати. І тому ще більше вражає низка неймовірних творчих успіхів багатьох українців. Минулого року ми вже відзначали музичну дипломатію диригентки Оксани ЛИНІВ, а 2020-го вона отримала запрошення стати диригенткою престижного Байройтського фестивалю класичної музики. І це буде перша жінка-диригент за його понад столітню історію! Тож наша корона — за особисте членство у «Євросоюзі культури». Драматургиня, сценаристка, а віднедавна і режисерка Наталія ВОРОЖБИТ отримує корону, бо довела, що можна робити хороше кіно про війну, не показуючи війну (фільм «Погані дороги»). Документальна стрічка іншої української режисерки Ірини ЦІЛИК «Земля блакитна, ніби апельсин» цього року також отримала міжнародне визнання, і наша корона — за універсальність кіномови. За креативність, цікаві творчі пошуки та сміливі експерименти відзначаємо режисера-постановника Національного театру ім. І. Франка Івана УРИВСЬКОГО (резонансні вистави «Камінний Господар» у Театрі на Подолі і «Трамвай Бажання» у Театрі ім. І. Франка); за результативність пошуків у царині українського оперного театру, за пошук, зухвалість, експресію в низці заходів — Євгена ЛАВРЕНЧУКА, головного режисера Одеського національного театру опери та балету.
Справжньою інтелектуальною подією року стало видання у 2020-му повного й автентичного «Літопису Самійла Величка», тож наша корона видавництву «Кліо» та всій команді фахівців, яка це здійснила, — за видання твору, що не має аналогів в українській історіографії. За актуалізацію постаті видатного українця Георгія Нарбута відзначаємо Видавництво Олександра Савчука й «Родовід» за роман-панораму глибиною у 225 років — сагу «Букова земля» письменниці Марії МАТІОС.
Про всіх цих людей, а також інші відзначені нами ініціативи читайте в цьому номері й на сайті «Дня».
Нехай ці приклади надихнуть усіх нас на добрі справи та нові звершення у 2021-му! Щасливого Нового року!
