Любов із першої шпальти

«Вони — про духовний вимір людського досвіду війни та про справжню любов, здатну перемінити людину на сонце, а наш спільний біль — на радість спільної надії», — так про свої тексти, укладені у збірку «Соняхи», висловився молодий, та вже добре упізнаваний український військовий капелан  Андрій Зелінський — головний герой однієї зі світлин цьогорічної ювілейної виставки газети «День». Так, либонь, можна охарактеризувати і фото експозицій останніх кількох років.

Нині дійсно гостро в нашому суспільстві відчувається потреба у своєрідному культурному продукті: масовому, але водночас якісному; характерному,  але модерному; чесному, але «лагідному»; правдивому, достовірному, але й оптимістичному, життєствердному. І, хоч як це дивно, втілити все це можна у вимірі фотографії. Особливо за сучасних наших реалій. Чи не тому на разі такі «затребувані» виставкові проекти «Дня», реалізовані у форматі експозицій світлин. Світлин актуальних, не «умисно» концептуальних, не постановочних, але й не суто репортажних. Світлин-відбитків однієї миті, які дають змогу нам зупинитися і в цій миті ширше побачити сьогодення, отримане з помилок і здобутків минулого, побачити й майбутнє — засвідчити віру, любов і надію.

Особливу потребу в такому культурному контенті має Дніпро — велике індустріальне місто, нині «місто-фортеця», місто щирих людей, не розбещених, на жаль, елітарним мистецтвом, дім «степовиків» неабиякої витримки й характеру.

Цьогоріч Дніпро — перше місто експонування ювілейної ХХ всеукраїнської фотовиставки «Дня». Вже за доброю, хоч і такою ще молодою, традицією проект приймає Музей українського живопису, у світлих залах якого знайшли своє місце 200 ретельно відібраних світлин, об’єднаних місткою назвою виставки «Фото першої шпальти».

То які ж фото гідні першої шпальти? У пріоритеті тут не показник найвищої художності, драматичності, оригінальності чи документальності. Все це поступається місцем актуальності, резонансності власне сюжету. А сюжети, до болю знайомі, часом, вибудовуються в одну лінію, та інколи вражають неочікуваністю, настроєво-емоційною контрастністю. І це вже більше ніж зображення. Це життя. Тут і зараз. Звідси і всеприсутність чогось об’єднавчого, потужного, чогось за кадром — і по обидва боки об’єктиву.

У фокус авторів потрапило чимало кадрів із передової. Портрети захисників, капеланів. Мовчить зброя. Говорять погляди. Тут певність. Непохитність. Тут одна правда. Тут немає напівтонів. Тут сама Віра. І нам треба її не зрадити.

Є і роботи, присвячені нашим «Незламним», хлопцям, понівеченим війною, але таким красивим у своїй силі й жазі до життя. Поряд — світлини з місць, по яких катком пройшлася нещадність боїв цієї війни. Тут же — композиції, що крадькома, тихо вихоплюють моменти прощання з полеглими. Загалом несхожі між собою фототеми об’єднані лейтмотивом нашого спільного болю і суму, та, разом із цим, здатні дарувати нам силу оптимізму та сподівання на прийдешнє, де ми вже не припустимось попередніх помилок. Здатні дарувати нам і дещицю сили головних героїв. Тут є Надія. Нам треба її плекати.

В експозиції достатньо місця і кадрам подій світських, і, звісно, епізодам із цивільного життя. Одвічна і «неминуча» поетика повсякденності. Образність звичної нібито дійсності. Але саме чимало з них викликають відверту посмішку. Чи то від чистої «милоти» головних героїв, чи то від іронічності композиції. Особливо елемент комічного проступає на межі зображення та авторської назви-коментаря. Це ж, панове, є тут Гумор. І Життєствердність. І нам треба їх не втрачати.

Підсумовуючи, врешті, — тут і є справжня Любов. Нам треба нею жити.

«Фото першої шпальти»  — це одночасно і данина місту, на порозі якого — війна, і своєрідний привілей. Адже кожна виставка «Дня» — не тільки відома гастролююча виставка, не тільки престижна «культурна подія в гостях», а ще й  культурна донація місту. Окрім виняткового подарунка Дніпру — спеціального додатку до газети часопису «Маршрут №1», цілком присвяченого нашому місту, — «День» поповнює зібрання міських та шкільних бібліотек новими виданнями. На базі виставки в Музеї українського живопису довгоочікувана книга «AVE. До 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського» нарешті була презентована дніпровській громаді головним редактором «Дня» пані Ларисою Івшиною. Праця, важлива і цікава у справі відновлення історичної справедливості, також буде доступною відвідувачам бібліотек міста, що стоїть на «берегах» козацької слави.

Тож, це історія не одного «Дня», не однієї події, не одного Музею. Це, власне, ціла історія про любов. До Дніпра, до Батьківщини, до спільної Справи, до життя. Любов із першої шпальти. І далі буде...

Фотовиставка «Дня» триватиме до 14 березня у дніпровському Музеї українського живопису за адресою: площа Троїцька, 5А, з 10.00 до 18.00. Вхід вільний. Приходьте і обирайте найкращу, на ваш погляд, світлину