За нерухомість відтепер слід платити

За основу взято варіант, розроблений Кабінетом Міністрів. Ним передбачено оподатковувати нерухомість як фізичних осіб (тобто, громадян), так і юридичних (підприємства). Головний парадокс полягає в тому, що об'єктом оподаткування не є державне чи комунальне майно, "яке передається в управління бюджетним організаціям і установам".

Віце-прем'єр Віктор Пинзеник раніше стверджував, що законопроект допоможе нежиттєспроможним підприємствам знайти ефективного власника. Стаття 8 законопроекту, згодом вилучена, передбачала консервацію майна, за яке підприємство не в змозі сплатити податок на нерухомість. "Законсервоване" майно передбачалося передавати ФДМ для подальшого перепродажу.

Як заявив "Дню" член фракції "Реформи" Володимир Лановий, він вважає ці заходи недоцільними. Уряд намагався суто бюрократичними методами втрутитись у процес перерозподілу капіталів. Уряд, вважає В.Лановий, потрапляє в капкан, свідомо збільшуючи заборгованість "безнадійних" підприємств перед бюджетом. Ввівши в бюджет плановане надходження податку на майно, він не зможе виконати зобов'язання перед бюджетними сферами.

Законопроект уряду передбачає, що податок за нерухомість запроваджуватиметься з 1997 до 2000 року, починаючи з невеликих ставок. З 1997 - за ставкою 0,2%, 1998 - 0,5%, 1999 - 1%. Сільськогосподарські підприємства й вуглевидобувні шахти платитимуть податок лише з 1 січня 2002 року.

"Термін запровадження податку, - коментує "Дню" ситуацію голова парламентської комісії з питань фінансів і банківської діяльності Віктор Суслов, - ще дискутуватиметься в парламенті. Наша комісія пропонувала запровадити його не раніше 1998 року. З моєї точки зору, податок на нерухомість не можна запроваджувати цього року, позаяк він стосується майнових інтересів більшості громадян (на помилку тут ми не маємо права). Надзвичайно складна і сама система його запровадження. Видатки від запровадження можуть перевищити самі надходження в бюджет (у проекті бюджету-97 закладено суму надходжень від податку 200 млн. грн.)".

"Аби запровадити податок на нерухомість, - вважає член фракції "Соціально-ринковий вибір" Віталій Масол, - потрібно перевчити 100 тисяч працівників податкових служб і не менш як 1 мільйон бухгалтерів комерційних фірм. Його запровадження 1997 року просто нереальне".

Законопроект передбачає, що ставку податку встановлює орган місцевого самоврядування не нижче 1% й не вище 3% на рік. Базу оподаткування, з якої стягується податок, самостійно визначає сам платник податку, але податкові служби мають право перевірити й самостійно встановити базу оподаткування об'єктів нерухомості. Для громадян законопроектом передбачено пільги. Не оподатковується 21 м2 загальної площі житла на кожного члена родини плюс 10 м2 на сім'ю (для 1 чи 2 одиноких пенсіонерів - 80 м2).

Для громадян, котрі проживають в індивідуальних будинках на території населених пунктів з чисельністю населення до 50 тис. жителів, не оподатковується 40 м2 загальної площі на члена родини плюс 10 м2 на сім'ю. Одинокі пенсіонери в цьому разі не сплачують податок зі 120 м2 загальної площі.