Схоже, шахтарі поїдуть ні з чим
"У наших проблемах більше політики, ніж економіки", - заявив кореспонденту "Дня" один з учасників шахтарських пікетів поруч з Адміністрацією Президента.
За даними Мінвуглепрому, на вчорашній день у страйковому стані перебували 46 шахт. Коли врахувати, що торік в аналогічній акції взяли участь практично всі шахти, то сьогоднішні столичні події цілком підходять під визначення "мильної опери". Уперше в історії страйкового руху України можновладці стійко й без паніки витримали "шахтарський десант".
За інформацією "Дня", проект рішень, пропонованих урядом гірникам, практично нічим не відрізняється від урядових обіцянок, виданих лідерам Профспілки робітників вугільної промисловості (ПРВП) у лютому цього року. Крім того, неузгодженість дій самих шахтарів аніяк не сприяє розв'язанню проблем. Лише 26 червня в Донецьку відбудеться з'їзд Незалежної профспілки гірників України - альтернативної ПРВП, у порядку денному якого буде й питання про "відновлення раніше призупинених акцій протесту". Найвірогідніше, лідери НПГУ зроблять належні висновки з акції конкурентів.
Проте, так чи інакше, погасити 1,6 мільярда гривень заборгованості й реструктуризувати галузь за $330-мільйонний транш МВФ цілком нереально. Як нереальною є підтримка шахтарів усіма політичними партіями. На сьогодні лише ліві в особі комуністів намагаються використовувати шахтарів для зміцнення свого впливу в регіоні, і, як свідчить практика, далеко не безуспішно. Решта політичних сил поки що очікують, вирішивши, мабуть, придивитися до ступеня керованості гірників, а також до інтересів їхніх лідерів.
Однак, будь-якого випадку, у столиці навряд чи уявляють ситуацію на місцях. Складно вимагати від забезпечених людей, аби ті перейнялися проблемами рядових шахтарів, котрі по 6 - 8 місяців не отримують зарплату, будучи, переважно, єдиними годувальниками в родині. Так само складно уявити нав'язувану шахтарям передачу соціально-побутової сфери гірничих селищ в управління місцевих держадміністрацій на тлі цілковитої залежності бюджетів від діяльності шахт. Як показує попередня переговорна практика між гірниками і владою, скоріш за все нинішні "дебати" скінчаться виділенням 1 - 2-місячного фонду заробітної плати протягом червня-серпня. Плюс одноразова подачка за "успішне" завершення переговорів.
Хочеться вірити, що шахтарі не підуть на рішучіші кроки: блокування залізниці, захоплення приміщень місцевих органів влади тощо, як було під час попередніх акцій. Проте, враховуючи постійне зростання заборгованості (за деякими даними в 1,8 разу проти 1996 року), навряд чи можна чекати на спад шахтарської активності.